Лібетеніт

Лібетені́т — рідкісний мінерал, гідроксилфосфат міді острівної будови, групи олівеніту. Вперше знайдений в 1823 році (J.F.A.Breithaupt) біля словацького міста Люб'єтова. Назва мінералу походить від німецького варіанта назви цього населеного пункту — Лібетен (Libethen).

Лібетеніт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Cu2[PO4] (OH)
Клас мінералу фосфати
Nickel-Strunz 10 8.BB.30[2]
Dana 8 41.6.6.2
Ідентифікація
Колір від світло- до темно-зеленого
Сингонія Ромбічна сингонія
Спайність недосконала
Злам нерівний, раковистий
Твердість 4,0
Блиск скляний до масного
Прозорість прозорий, напівпрозорий
Густина 3,7-3,9 г/см³
Розчинність розчинний у кислотах та аміаці
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення nα = 1,701-1,704 nβ = 1,743-1,747 nγ = 1,787-1,790
Подвійне променезаломлення δ = 0,086
Інші характеристики
Названо на честь Люб'єтова[3]
Типова місцевість Люб'єтова[4]
 Лібетеніт у Вікісховищі

Опис

Хімічна формула: Cu2[PO4] (OH). Містить (%): CuO — 65,89; P2O5 — 28,61; H2O — 5,5.

Сингонія ромбічна. Зустрічається переважно у вигляді короткопризматичних пластинчастих або псевдооктаедричних кристалів у друзах, рідше — у вигляді сферолітів.

Густина 3,7-3,9. Молекулярна маса 239.07.

Твердість 4. Крихкий. Спайність недосконала {100} і {010}.

Блиск на гранях кристалів скляний, на поверхні зламу до помірно масного. Зазвичай лібетеніт забарвлений у різні відтінки зеленого (світлі, темні до чорного, оливкові), рідше він має блакитно-зелений колір, що переходить в світло-зелений.

Розчиняється у кислотах і аміаці. Під паяльною трубкою сплавляється в чорну кристалічну кулю.

Родовища

Розповсюджений в зонах окиснення родовищ міді разом з вторинними карбонатами міді в районі Кітве-Нкана (Замбія), в Португалії, Конго, Чилі, Англії (Корнволл), Словаччині (Банська Бистриця). Зустрічається разом з малахітом, азуритом, атакамітом, псевдомалахітом, лімонітом, піроморфітом.

Галерея
  • Лібетеніт з родовищ
  • Конго
  • Замбії
  • Португалії
  • Словаччини
  • Крупним планом
  • Чилі

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. http://www.mineralienatlas.de/lexikon/index.php/MineralData?mineral=Libethenit
  4. Брайтгаупт А. Vollständige Charakteristik des Mineral-Systems — Дрезден: 1823.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Лібетеніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Лібетеніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.