Лінія 7 (Паризький метрополітен)

Лінія 7 (фр. Ligne 7 du métro de Paris) — одна з найдовших ліній Паризького метрополітену. Особливістю траси лінії є те, що вона сполучає північно-східні ближні передмістя Парижа (Ла-Курнев — 8 травня 1945, департамент Сен-Сен-Дені) з містами Іврі-сюр-Сен (станція метро Мері-д'Іврі) та Вільжуїф (станція метро Вільжуїф — Луї Арагон).

Лінія 7
Держава  Франція
Адміністративна одиниця Париж
Ла-Курнев
Пантен
Обервільє
Іврі-сюр-Сен
Ле-Кремлен-Бісетр
Вільжуїф
Зазвичай використовуваний транспортний засіб MF 77d
Шістнадцятковий триплет кольору FA9ABA
Оператор RATP
Дата офіційного відкриття 5 листопада 1910
Щоденний пасажиропотік 332 000
Обладнаний Q3399800?
Початкова чи кінцева точка La Courneuve – 8 Mai 1945d, Villejuif - Louis Aragond і Mairie d'Ivryd
Довжина або відстань 18,594 км
Маршрутна карта Template:Paris Métro Line 7d
Кількість відстежувачів 19 200
Номер залізничної лінії 7
 Лінія 7 у Вікісховищі

Перша черга лінії 7 була введена в експлуатацію в 1910 році. З 1982 лінія 7 є однією з двох ліній Паризького метрополітену з вилковим рухом (разом з лінією 13, на якій вилковий рух було введено в 1912 році); початком вилки є станція Мезон-Бланш. В 1911—1967 роках на лінії була вилка у північній її частині (від станції Луї Блан), проте 3 грудня 1967 відгалуження було вичленовано в лінію 7bis).

Річний пасажиропотік лінії 7 (разом з лінією лінію 7bis) в 2019 [1] склав 127,9 мільйонів пасажирів. За кількістю станцій лінія 7 посідає перше місце у Паризькому метро разом із лінією 8, проте та перевершує лінію 7 за довжиною експлуатаційної довжини.

Хронологія

  • 5 листопада 1910: Опера Порт-де-ля-Віллет
  • 18 січня 1911: Луї Блан Пре-Сен-Жерве (з 1967 року — окрема лінія 7bis)
  • 1 липня 1916: Опера Пале-Руаяль Мюзе-дю-Лувр
  • 16 квітня 1926: Пале-Руаяль — Мюзе-дю-Лувр Пон-Марі
  • 3 червня 1930: Пон-Марі Сюллі Морлан
  • 26 квітня 1931: відкриття дільниці Сюллі — Морлан Пляс-Монж, передача дільниці Пляс-Монж Порт-де-Шуазі з лінії 10 до лінії 7, відкриття перегону Порт-де-Шуазі Порт-д'Іврі
  • 1 травня 1946: Порт д'Іврі Мері-д'Іврі
  • 4 жовтня 1979: Порт-де-ля-Віллет Фор-д'Обервільє
  • 10 грудня 1982: Мезон-Бланш Ле-Кремлен Бісетр
  • 28 лютого 1985: Ле-Кремлен — Бісетр Вільжюїф Луї Арагон
  • 6 травня 1987: Фор-д'Обервільє Ля-Курнев - 8 травня 1945

Станції

Схема лінії.
Назва
Мовою оригіналу
Комуна Дата відкриття Пересадки Примітки
Ла-Курнев — 8 Ме 1945
La Courneuve — 8 Mai 1945
Ла-Курнев 6 травня 1987 На честь завершення Другої світової війни 8 травня 1945
Фор-д'Обервільє
Fort d'Aubervilliers
Обервільє 4 жовтня 1979
Обервільє — Пантен — Катр-Шемен
Aubervilliers — Pantin — Quatre Chemins
Обервільє, Пантен 4 жовтня 1979
Порт-де-ла-Віллетт
Сіте-де-С'янс-е-де-л'Індустрі

Porte de la Villette
XIX 5 листопада 1910 На місці колишніх воріт ла Віллетт, поблизу Містечка науки й індустрії
Корантен Кар'ю
Corentin Cariou
XIX 5 листопада 1910 На честь Корантена Кар'ю
Криме
Crimée
XIX 5 листопада 1910 На честь Кримської війни
Ріке
Riquet
XIX 5 листопада 1910 На честь П'єра-Поля Ріке
Сталінград
Stalingrad
X, XIX 5 листопада 1910 На честь битви під Сталінградом
Луї Блан
Louis Blanc
X 23 листопада 1910 На честь Луї Блана
Шато-Ландон
Château-Landon
X 5 листопада 1910
TER Picardie
TER Champagne-Ardenne
Вихід до Східного вокзалу
Гар-дe-л'Eст
Верден

Gare de l'Est
X 5 листопада 1910


TER Picardie
TER Champagne-Ardenne
Вихід до Східного вокзалу
Пуассоньєр
Poissonnière
IX, X 5 листопада 1910
Каде
Cadet
IX 5 листопада 1910
Ле Пелетьє
Le Peletier
IX 6 червня 1911 На честь Луї Ле Пелетьє
Шосе д'Антен — Ла-Фаєт
Chaussée d'Antin — La Fayette
IX 5 листопада 1910 На честь Жильбера де Лафаєта
Опера
Opéra
II, IX 5 листопада 1910
Поблизу Опери Гарньє
Пірамід
Pyramides
I 1 липня 1916 На честь Битви біля пірамід
Пале-Руаяль — Мюзе-дю-Лувр
Palais-Royal — Musée du Louvre
I 1 липня 1916 Біля Пале-Рояль та Лувра; після побудови підземного входу зі станції до Лувру була перейменована
Пон-Неф
Ла-Монне

Pont-Neuf
I 16 квітня 1926 Поблизу мосту Пон-Неф
Шатле
Châtelet
I, IV 16 квітня 1926
Поблизу площі Шатле
Пон-Марі
Сіте дез Ар

Pont Marie
IV 16 квітня 1926 На честь мосту Марі
Сюллі — Морлан
Sully — Morland
IV 3 червня 1930 На честь Максимільяна де Бетюна Сюллі та Франсуа-Луї де Морлана
Жуссьє
Jussieu
V 26 квітня 1931 На честь Антуана Лорана де Жуссьє
Плас-Монж
Жарден-де-Плант — Арен-де-Лютес

Place Monge
V 26 квітня 1931 На честь Гаспара Монжа
Сансьє — Добантон
Censier — Daubenton
V 26 квітня 1931 На честь Луї Жан-Марі Добантона
Ле-Гобелен
Les Gobelins
V, XIII 26 квітня 1931 На честь Мануфактури Гобеленів
Плас-д'Італі
Place d'Italie
XIII 26 квітня 1931 На площі Італії
Толбіак
Tolbiac
XIII 26 квітня 1931 На честь битви при Толбіаку
Мезон-Бланш
Maison Blanche
XIII 26 квітня 1931
Південне відгалуження
Ле-Кремлен-Бісетр
Le Kremlin-Bicêtre
Ле-Кремлен-Бісетр 10 грудня 1982
Вільжуїф — Лео Лагранж
Villejuif — Léo Lagrange
Вільжуїф 28 лютого 1985 На честь Лео Лагранжа
Вільжуїф — Поль Ваян-Кутюр'є
Опіталь Поль Брусс

Villejuif — Paul Vaillant-Couturier
Вільжуїф 28 лютого 1985 На честь Поля Ваяна-Кутюр'є
Вільжуїф — Луї Арагон
Villejuif — Louis Aragon
Вільжуїф 28 лютого 1985 На честь Луї Арагона
Південно-східне відгалуження
Порт-д'Італі
Porte d'Italie
XIII 26 квітня 1931
Порт-де-Шуазі
Porte de Choisy
XIII 26 квітня 1931
Порт-д'Іврі
Porte d'Ivry
XIII 26 квітня 1931
П'єр-е-Марі Кюрі
Pierre et Marie Curie
Іврі-сюр-Сен 1 травня 1946 На честь П'єра та Марії Кюрі
Мері-д'Іврі
Mairie d'Ivry
Іврі-сюр-Сен 1 травня 1946

Рухомий склад

На лінії експлуатуються склад типу MF 77 у п'ятивагонному виконанні. Дрібний ремонт та технічне обслуговування здійснюються в депо де Шуазі, більший ремонт — в депо де-Сент-Уен.

Депо

Лінію 7 обслуговує два депо:

  • Депо де-Шуазі — основне депо для лінії 7. ​​Крім техобслуговування поїздів, що курсують по лінії 7, виконує середній і великий ремонт поїздів MF 67, MF 88 і MF 01, що курсують іншими лініями Паризького метрополітену. Службова сполучна гілка з депо примикає до перегону Порт-д'Іврі П'єр-е-Марі Кюрі. Незважаючи на свою назву, це депо розташовується на розі авеню де-ля-Порт-д'Італі (будинок 23) та Периферік.
  • Депо де-ля-Віллет — база господарських поїздів та спеціальної техніки Паризького метрополітену. Службова сполучна гілка з депо примикає до розворотної петлі станції метро Порт-де-ля-Віллет. Південна половина території депо розташовується на зовнішній стороні Периферик у офіційних межах Парижа, північна — у межах комуни Обервільє департаменту Сен-Сен-Дені.

Примітки

  1. Observatoire de la mobilité en Île-de-France (Omnil) (2019). Trafic annuel et journalier (XLS). Процитовано 8 juillet 2021.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.