Кіцманський район

Кі́цманський райо́н — колишній[2] район Чернівецької області України. Адміністративний центр — місто Кіцмань. Утворений 11 листопада 1940 року. Населення становить 68362 осіб (2019).

Кіцманський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Чернівецька область
Код КОАТУУ: 7322500000
Утворений: 1940 р.
Ліквідований: 17 липня 2020
Населення: ▼ 68 362 (на 1.1.2019)
Площа: 607 км²
Густота: 113.9 осіб/км²
Тел. код: +380-3736
Поштові індекси: 59300—59358
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Кіцмань
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 26
Міста: 1
Смт: 2
Села: 43
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Лумей Петро Васильович
Голова РДА: Добровольський Олексій Денисович[1]
Вебсторінка: Кіцманська РДА
Кіцманська райрада
Адреса: 59300, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, м. Кіцмань, вул. Незалежності, 83
Мапа

Кіцманський район у Вікісховищі

Географія

Район розташований у північно-західній частині лісостепової зони області. Межує з Вижницьким, Заставнівським, Сторожинецьким районами Чернівецької області, містом Чернівці, Снятинським і Городенківським районами Івано-Франківської області.

Івано-Франківська область
(Городенківський район)		 Заставнівський район Заставнівський район
Івано-Франківська область
(Снятинський район)		 Заставнівський район
Вижницький район Сторожинецький район Чернівці

Історія

Київська Русь

Понад чотири століття Кіцманщина входила до складу давньоруської держави у X — XII століттях була форпостом Київської Русі на її південно-західному кордоні, до середини XIV століття належала Галицькому, а пізніше — Галицько-Волинському князівству.

Молдовське князівство та Османська імперія

З середини XIV до другої половини XVII століть Північна Буковина перебувала у складі Молдовського князівства, потім край підпав під владу Османської імперії.

Кіцманщина була свідком безперервних загарбницьких воєн між Молдовою і Польщею. Від цього передусім найбільш потерпало населення краю, оскільки він був на кордоні між двома державами, що ворогували.

Австрія

У 1774–1918 роках Буковина була під владою Габсбурзької монархії. В перші роки XX століття посилився страйковий рух на Кіцманщині. У травні-липні страйкували селяни Кіцманя, Оршівців, Валяви.

1908 року в Кіцмані з'явилися організовані об'єднання профспілкового типу, які боролися за поліпшення умов праці і життя селян.

Румунія

У 1918–1940 роках Буковина перебувала у складі королівської Румунії. Одним із перших актів нової влади була надання продовольчої допомоги для Північної Буковини. Почали відкривати раніше закриті школи у Кіцмані, Іванківцях, П'ядиківцях, Лужанах, Неполоківцях.

Радянський період

28 червня 1940 року окупаційні радянські війська увійшли в Північну Буковину. З цієї нагоди у Кіцмані відбувся багатолюдний мітинг. Включення Північної Буковини до складу УРСР було подією великої історичної ваги, оскільки вперше за багато століть буковинці з'єдналися в межах однієї державної структури.

3 листопада 1940 року Кіцмань став районним центром Чернівецької області.

1941 року почалася Німецько-радянська війна. 8 липня 1941 року в Кіцмань вступив каральний загін СС на чолі з майором Гессом, а за ним батальйон румунських солдат. Проте і в умовах нацистського режиму жителі Кіцманщини продовжували боротьбу: відмовлялися платити податки, ховали хліб, ухилялись від роботи.

28 березня 1944 року в місто увійшли воїни 45 танкової бригади полковника М. В. Моргунова, які переслідували ворога в напрямі Чернівців.

Адміністративний устрій

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 26 сільських рад, які об'єднують 46 населених пунктів та підпорядковані Кіцманській районній раді[3].

Природно-заповідний фонд Кіцманського району

Регіональні ландшафтні парки

Чернівецький (частина).

Ботанічні заказники

Мальовнича діброва.

Іхтіологічні заказники

Глиницький, Неполоківецький.

Ландшафтні заказники

Совицький рів, Совицькі болота (частина, загальнодержавного значення), Цецино (частина, загальнодержавного значення).

Орнітологічні заказники

Кліводинський, Чорторийський.

Ботанічні пам'ятки природи

Вікові дуби, Два велетні, Дубово-букова ділянка, Ревнянський дуб, Реліктові дуби.

Гідрологічні пам'ятки природи

Брусницька мінеральна-3, Брусницька мінеральна-31, Брусницька мінеральна-31д, Брусницька мінеральна-33д, Брусницька мінеральна-508, Брусницька мінеральна-509, Брусницька мінеральна-514, Брусницька мінеральна-515, Брусницька мінеральна-516, Оршовецька мінеральна, Цілюще джерело.

Карстово-спелеологічні пам'ятки природи

Совицькі понори.

Комплексні пам'ятки природи

Борівецька (загальнодержавного значення).

Заповідні урочища

Буковий праліс, Ринва.

Дендрологічні парки

Киселівський («Гайдейка»), Нижньостанівецький.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Брусницький, Лужанський, Оршовецький, Чорторийський.

Економіка

Сьогодні Кіцманський район — район високоінтенсивного сільського господарства, головний напрям якого — виробництво цукрового буряка, озимої пшениці, м'ясо-молочне тваринництво. Розвинуто також свинарство і птахівництво.

У районі є 45 с/г підприємств, 149 фермерських господарств.

На території району розміщено 10 промислових підприємств, зокрема в державній формі власності — 3.

Транспорт

Територією району проходить автошлях E85.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 33 848 6883 5249 10 288 7385 3885 158
Жінки 39 035 6596 5230 10 240 9037 7359 573

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 71805 98,52 %
росіяни 674 0,92 %
румуни 116 0,16 %
молдовани 88 0,12 %
білоруси 55 0,08 %
інші 146 0,20 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 72030 98,83 %
російська 654 0,90 %
молдовська 56 0,08 %
румунська 55 0,08 %
білоруська 26 0,04 %
інші 69 0,09 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Кіцманського району була створена 51 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 70,59 % (проголосували 39 304 із 55 680 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,98 % (22 396 виборців); Юлія Тимошенко — 20,75 % (8 156 виборців), Олег Ляшко — 12,58 % (4 945 виборців), Анатолій Гриценко — 2,57 % (1 011 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,94 %.[6]

Медицина

У районі функціонує 3 лікарні, 8 амбулаторій, 33 ФАПи.

Освіта

На Кіцманщині є 19 середніх[7], 13 неповних середніх та 10 початкових шкіл. Поряд із загальноосвітніми школами діють 10 дошкільних установ та 2 дитячі будинки.

Культура

До послуг жителів району 40 клубів і будинків культури, 42 бібліотеки, 5 мистецьких шкіл та 5 їхніх філій. 20 колективів носять звання «народний аматорський».

Виходить газета «Вільне життя».

Примітки
  1. Розпорядження Президента України від 31 січня 2020 року № 95/2020-рп «Про призначення О. Добровольського головою Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області»
  2. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 грудня 2020.
  3. Населені пункти Чернівецької області. Райони на сайті Верховної Ради України
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Чернівецька область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001].
  5. Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 8 липня 2018.
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 23 лютого 2016.
  7. Велику роль в розвитку освіти Буковини відіграла Кіцманська школа. Тут запропонований конспект книги «Кіцманська школа. 100 літній ювілей. 1888 рік»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.