Марвін Мінський

Марвін Лі Мінський (англ. Marvin Lee Minsky; нар. 9 серпня 1927 — пом. 24 січня 2016) — американський дослідник в галузі штучного інтелекту, співзасновник лабораторії штучного інтелекту Массачусетського Технологічного Інституту, автор праць з штучного інтелекту та філософії.

Марвін Мінський
англ. Marvin Lee Minsky
Марвін Мінський в 2008
Марвін Мінський в 2008
Народився 9 серпня 1927(1927-08-09)
Нью-Йорк,  США
Помер 24 січня 2016(2016-01-24) (88 років)
Бостон, США[1][2]
·геморагічний інсульт[3]
Країна  США
Національність американець
Діяльність математик, інформатик, викладач університету, artificial intelligence researcher
Alma mater Гарвард
Принстон
Галузь когнітивні науки, штучний інтелект
Заклад Массачусетський технологічний інститут
Посада голова
Ступінь PhD
Науковий керівник Альберт Такер
Відомі учні Джеральд Джей Сассмен
Членство Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Національна інженерна академія США, Асоціація з розвитку штучного інтелекту і League for Programming Freedomd
Відомий завдяки: Штучний інтелект
Нагороди Премія Тюрінга (1969)
Премія Японії (1990)
Нагорода IJCAI за успіхи в дослідженнях (1991)
Медаль Бенжаміна Франкліна (2001)
Домашня сторінка
Особ. сторінка web.media.mit.edu/~minsky/
 Марвін Мінський у Вікісховищі

Біографія

Марвін Мінський народився в Нью-йорку, там же навчався в школі Філдстона та Вищій школі в Бронксі. Пізніше він поступив до академії Філіпса, в місті Ендовер, штат Массачусетс. Служив на флоті з 1944 по 1945 р.р.. Отримав ступінь бакалавра математики у Гарварді (1950) та PhD в цій же галузі у Принстоні (1954). Працював в MIT з 1958. У 1959[4] він та Джон Маккарті заснували лабораторію штучного інтелекту MIT.

Мінський отримав премію Тюрінга у 1969 році, премію Японії у 1990 році, нагороду IJCAI за успіхи в дослідженнях, та медаль Франкліна від інституту Франкліна в 2001 році[5].

Мінський потрапив в каталог Google як один з шести найкращих особистостей в галузі штучного інтелекту.[6] Айзек Азімов описав Мінського, як одного з двох людей, яких вважає розумнішими ніж він сам (інший — Карл Саган).[7] Патрік Вінстон також описав Мінського як найрозумнішого чоловіка якого він коли-небудь зустрічав. Рей Курцвейл посилається на Мінського як на свого наставника.

Винаходи Мінського включають перший шолом віртуальної реальності (1963) та конфокальний мікроскоп[8] (1957). Разом з професором Сеймуром Пейпертом, першу «черепашку» Лого. Також у 1951 побудував першу нейронну мережу з випадковими з'єднаннями SNARC (англ. Stochastic Neural Analog Reinforcement Calculator).

Мінський написав книгу Перцептрони (у співавторстві з Сеймуром Папертом), яка стала основоположною роботою у аналізі штучних нейронних мереж.

Мінський був консультантом[9] фільму Космічна одісея 2001 і згадується у фільмі та книзі.

Можливо ніхто ніколи цього не знатиме; це й немає значення. У 1980 Мінський та Ґуд показали як нейронні мережі можуть генеруватись автоматично — самореплікація — згідно з будь-якою довільною навчальною програмою. Штучні мізки можуть вирощуватись у процесі, що разюче подібний до розвитку людського мозку. У будь-якому випадку, точні деталі ніколи не будуть відомі, і навіть якщо будуть, вони будуть в мільйони разів складнішими, ніж доступне для людського розуміння.
Оригінальний текст (англ.)
Probably no one would ever know this; it did not matter. In the 1980s, Minsky and Good had shown how neural networks could be generated automatically—self replicated—in accordance with any arbitrary learning program. Artificial brains could be grown by a process strikingly analogous to the development of a human brain. In any given case, the precise details would never be known, and even if they were, they would be millions of times too complex for human understanding.

— Артур Кларк, Космічна одісея 2001[10]

На початку 1970-х років, в лабораторії штучного інтелекту, Мінський та Сеймур Паперт почали розвивати те, що було названим теорією суспільства Розуму (англ. The Society of Mind theory). Теорія намагалась пояснити як те, що ми називаємо інтелектом може бути результатом взаємодії частин, що не володіють інтелектом. Мінський сказав, що найбільше ідей про цю теорію з'явились під час спроби створення машини, яка використовує роботизовану руку, відеокамеру та комп'ютер, щоб гратись дитячими кубиками. В 1986 році Мінський опублікував книгу Cуспільство Розуму з викладенням теорії, яка, на відміну від інших його робіт, була написана для широкого загалу.

У листопаді 2006 року Мінський опублікував The Emotion Machine, книгу, що критикує багато популярних теорій про те, як працює людський мозок та запропонував альтернативні теорії, часто замінюючи прості ідеї, складнішими. Останні ескізи роботи доступні на його домашній сторінці.[11]

Членство

Марвін Мінський є членом таких організацій:

  • Національної інженерної академії США
  • Національної академії наук США
  • Радник інституту «Extropy»[12]
  • Наукова консультативна рада фонду продовження життя «Алькор»[13]
  • Рада директорів kynamatrix Research Network's[14]

Мінський є критиком Премії Лебнера.[15][16]

Особисте життя
Мінськітрон запущений на PDP-1 в музеї комп'ютерної історії, 2007

Мінський є дійовою особою в хакерському коані про штучний інтелект (авторства його студента, Денні Гілліса) з Jargon file:

В дні коли Сасмен був новачком, Мінський підійшов до нього поки той робив хак на PDP-6.
«Що ти робиш?» спитав Мінський.
"Я навчаю випадково з'єднану нейронну мережу грати в хрестики-нулики, " відповів Сасмен.
«Чому мережа з'єднана випадково?», запитав Мінський.
«Я не хочу, щоб вона мала будь-які упередження щодо того, як грати», сказав Сасмен.
Тоді Мінський закрив свої очі.
«Чому ти закрив свої очі?» запитав Сасмен свого вчителя.
«Щоб кімната була порожньою.»
І в той момент Сасмен прозрів.

Я насправді сказав, «Якщо ти з'єднаєш її випадковим чином, вона все одно буде мати упередження на рахунок гри. Але ти просто не будеш знати що це за упередження.» — Марвін Мінський

Мінський має трьох дітей: Генрі, Джулі та Маргарет, яка сама є доктором MIT[17]. Також він має чотирьох внуків: Ґіґі, Гаррі, Шарлотту та Стіл Майлс.

Вибрані роботи
  • Neural Nets and the Brain Model Problem, докторська дисертація, Принстонський університет, 1954.
  • Computation: Finite and Infinite Machines, Prentice-Hall, 1967.
  • Semantic Information Processing, MIT Press, 1968.
  • Перцептрони, разом з Сеймуром Папертом, MIT Press, 1969 (доповнене видання, 1988).
  • Artificial Intelligence, with Seymour Papert, Univ. of Oregon Press, 1972.
  • Communication with Alien Intelligence, 1985
  • Robotics, Doubleday, 1986. Збірка робіт з роботехніки, з передмовою, та післямовою Мінського, а також його редакцією.
  • The Society of Mind, Simon and Schuster, 1987. Перший детальний опис теорії ментального суспільства, та розвитку інтелекту. Див. також The Society of Mind (CD-ROM version), Voyager, 1996.
  • The Turing Option, співавтор Гаррі Гаррісон, Warner Books, New York, 1992. Науково-фантастичний триллер про створення надрозумноо робота в 2023 році.
  • The Emotion Machine[18] Simon and Schuster, November 2006. ISBN 0-7432-7663-9 (книжка доступна онлайн на його домашній сторінці)

Див. також

Література

Примітки
  1. http://amturing.acm.org/award_winners/minsky_7440781.cfm
  2. Marvin Minsky, Pioneer in Artificial Intelligence, Dies at 88 // The New York Times / D. Baquet — Manhattan, NYC: The New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2016. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  3. https://edition.cnn.com/2016/01/26/us/marvin-minsky-obit-feat/
  4. Horgan, John (November 1993). Profile: Marvin L. Minsky: The Mastermind of Artificial Intelligence. Scientific American 269 (5): 14–15.
  5. Marvin Minsky — The Franklin Institute Awards — Laureate Database Архівовано 26 травня 2011 у Wayback Machine.. Franklin Institute. Retrieved on March 25, 2008.
  6. Google Directory — Computers > Artificial Intelligence > People
  7. Isaac Asimov (1980). In Joy Still Felt: The Autobiography of Isaac Asimov, 1954-1978. Doubleday/Avon. с. 217,302. ISBN 0-380-53025-2.
  8. Патент на цей мікроскоп був затверджений у 1957-му, та записаний як US Patent Number 3,013,467 у 1961. Згідно з його опублікованою біографією на сторінці MIT Media Lab, «In 1956, when a Junior Fellow at Harvard, Minsky invented and built the first Confocal Scanning Microscope, an optical instrument with unprecedented resolution and image quality».
  9. Щоб дізнатись більше читайте інтерв'ю, http://mitpress.mit.edu/e-books/Hal/chap2/two3.html Архівовано 14 листопада 2007 у Wayback Machine.
  10. Clarke, Arthur C.: «2001: A Space Odyssey»
  11. Домашня сторінка Марвіна Мінського
  12. Extropy Institute Directors & Advisors
  13. Alcor: Scientific Advisory Board
  14. Minsky joins kynamatrix board of directors
  15. Minsky -thread.html
  16. Salon.com Technology | Artificial stupidity. Архів оригіналу за 30 червня 2006. Процитовано 28 березня 2010.
  17. Margaret Minksy's website
  18. Simon & Schuster: The Emotion Machine: Commonsense Thinking, Artificial Intelligence, and the Future of the Human Mind (Hardcover)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.