Маслівка (Миронівський район)
Ма́слівка (давня назва — Маслів Став, Маслів Брід) — село й урочище в Україні, Миронівського району Київської області. Населення становить 1910 осіб (згідно з переписом 2001 р.).
| село Маслівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Київська | ||||
| Район/міськрада | Миронівський | ||||
| Рада | Маслівська сільська рада | ||||
| Облікова картка | Маслівка | ||||
| Основні дані | |||||
| Перша згадка | 1607[1] | ||||
| Населення | 1910 (2001 р.) | ||||
| Площа | 31,68 км² | ||||
| Густота населення | 60,29 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 08850 | ||||
| Телефонний код | +380 4574 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°43′18″ пн. ш. 31°09′35″ сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
132 м | ||||
| Водойми | р. Росава | ||||
| Відстань до обласного центру |
120 км | ||||
| Відстань до районного центру |
18 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Миронівка | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 08850, с. Маслівка, вул. Незалежності, 119 | ||||
| Карта | |||||
  Маслівка | |||||
 Маслівка | |||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
|
село Маслівка (2015 р.) |
Опис
Село Маслівка розташоване на лівому березі річки Росави, яка впадає в притоку Дніпра — Рось. На правому березі річки вздовж села протягом 6 км росте вільха, а за нею сосновий ліс з окремими масивами дуба. Біля середини села розкинувся став, порослий очеретом та осокою. З північного боку розкинулося центральне господарство Маслівського державного аграрного технікуму.
Герб
Опис: «На синьому золоті литаври, внизу палиці до них».
Литаври символізують козацькі ради, що згідно звичаю, скликалися з їх допомогою. Маслівський ліс служив цій меті неодноразово, надаючи селу загальноукраїнського значення. («…Улюблене місце зборів було над річкою Росавою, особливо над Масловим Ставом…»)
Барабани у геральдиці означають готовність виступити в похід, проте палиці мирно складені внизу.
Синій колір — нагадує про місце розташування села понад річкою. Відлуння старих назв Маслів Став, Маслів Брід.
Золото — спадок минулих віків.
Кольори також пов’язують з покровителем села Св. Миколаєм.
Історія
За переказами Маслівка розташована на місці руського міста-фортеці Лоєв, яке зруйнували татари.
Вперше село згадується в документальних джерелах за 1622 рік під назвою «Маслів Став». Воно належало Речі Посполитій і входило до складу Канівського повіту Київського воєводства Корони Польської. Слобода «Маслів Став» (Maslaustaw) зазначена на «Загальній карті України» Гійома ле Вассера де Боплана (1648)[2].
1638 року в урочищі Маслів Став була ухвалена «Ординація війська запорозького реєстрового».[3]
1648 році — поблизу села розташовувався табір козацько-селянського війська, очолюваного Гетьманом України Богданом Хмельницьким.
1649 році — перед новим походом проти польської шляхти Маслів Став стає збірним пунктом для українського війська.
За Андрусівським миром 1667 року Маслів Став лишився у складі Речі Посполитої.
Від 1719 року власниками села були українські магнати Лизогуби, а з 1738 року — Потоцькі.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Козинської волості Канівського повіту Київської губернії мешкало 1782 особи, налічувалось 311 дворових господарств, існувала православна церква, школа, 3 постоялих будинки та водяний млин[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2248 осіб (1048 чоловічої статі та 1200 — жіночої), з яких 2216 — православної віри[5].
Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви св. Миколая с. Маслівка Богуславського, з 1846 р. Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/masl_001.xml
Освіта
- Маслівський аграрний коледж ім. П. Х. Гаркавого.
Відомі люди
Серед уродженців села:
- Іщенко Віктор Леонідович — радянський футболіст та український тренер.
- Калініченко Михайло Михайлович — український журналіст і освітній діяч. Заслужений журналіст України.
- Латута Опанасій Олександрович — один з керівників казахського національно-визвольного повстання 1916 року.
- Мартенко Володимир Миколайович (1969—2016) — український військовий, учасник російсько-української війни.
- Пошевеля Михайло Михайлович (1895 — 19 жовтня 1937) — священик. Парох церкви Покрови Пресвятої Богородиці в Таганчі.[6]
- Сидоренко Володимир Павлович — український письменник.
Галерея
Маслівський технікум
Міст через Росаву
Маслівська церква
Примітки
- Мартиролог, Київська, стор. 547
- Masłówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 165. (пол.)
- В урочищі Маслов Стан затверджена «Ординація війська запорозького реєстрового»
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-84)
- Новинка — книга «Таганчанський лексикон». Видання друге
Джерела та література
- В. О. Щербак. Маслів Став // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 544. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Masłówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 165. (пол.)
- Маслівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР — 1968, Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
- Українське козацтво: Мала енциклопедія. — Київ: Генеза; Запоріжжя: Прем'єр, 2002. — 568 с.: іл., карти.