Маслівка (Миронівський район)

Ма́слівка (давня назва Маслів Став, Маслів Брід) село й урочище в Україні, Миронівського району Київської області. Населення становить 1910 осіб (згідно з переписом 2001 р.).

село Маслівка
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Київська
Район/міськрада Миронівський
Рада Маслівська сільська рада
Облікова картка Маслівка 
Основні дані
Перша згадка 1607[1]
Населення 1910 (2001 р.)
Площа 31,68 км²
Густота населення 60,29 осіб/км²
Поштовий індекс 08850
Телефонний код +380 4574
Географічні дані
Географічні координати 49°43′18″ пн. ш. 31°09′35″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
132 м
Водойми р. Росава
Відстань до
обласного центру
120 км
Відстань до
районного центру
18 км
Найближча залізнична станція Миронівка
Місцева влада
Адреса ради 08850, с. Маслівка, вул. Незалежності, 119
Карта
Маслівка
Маслівка
Мапа

 Маслівка у Вікісховищі

Зовнішні відеофайли
село Маслівка (2015 р.)

Опис

Село Маслівка розташоване на лівому березі річки Росави, яка впадає в притоку Дніпра Рось. На правому березі річки вздовж села протягом 6 км росте вільха, а за нею сосновий ліс з окремими масивами дуба. Біля середини села розкинувся став, порослий очеретом та осокою. З північного боку розкинулося центральне господарство Маслівського державного аграрного технікуму.

Герб

Опис: «На синьому золоті литаври, внизу палиці до них».

Литаври символізують козацькі ради, що згідно звичаю, скликалися з їх допомогою. Маслівський ліс служив цій меті неодноразово, надаючи селу загальноукраїнського значення. («…Улюблене місце зборів було над річкою Росавою, особливо над Масловим Ставом…»)

Барабани у геральдиці означають готовність виступити в похід, проте палиці мирно складені внизу.

Синій колір — нагадує про місце розташування села понад річкою.  Відлуння старих назв Маслів Став, Маслів Брід.

Золото — спадок минулих віків.

Кольори також пов’язують з покровителем села Св. Миколаєм.

Історія

За переказами Маслівка розташована на місці руського міста-фортеці Лоєв, яке зруйнували татари.

Вперше село згадується в документальних джерелах за 1622 рік під назвою «Маслів Став». Воно належало Речі Посполитій і входило до складу Канівського повіту Київського воєводства Корони Польської. Слобода «Маслів Став» (Maslaustaw) зазначена на «Загальній карті України» Гійома ле Вассера де Боплана (1648)[2].

1638 року в урочищі Маслів Став була ухвалена «Ординація війська запорозького реєстрового».[3]

1648 році — поблизу села розташовувався табір козацько-селянського війська, очолюваного Гетьманом України Богданом Хмельницьким.

1649 році — перед новим походом проти польської шляхти Маслів Став стає збірним пунктом для українського війська.

За Андрусівським миром 1667 року Маслів Став лишився у складі Речі Посполитої.

Від 1719 року власниками села були українські магнати Лизогуби, а з 1738 року Потоцькі.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Козинської волості Канівського повіту Київської губернії мешкало 1782 особи, налічувалось 311 дворових господарств, існувала православна церква, школа, 3 постоялих будинки та водяний млин[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2248 осіб (1048 чоловічої статі та 1200 — жіночої), з яких 2216 — православної віри[5].

Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви св. Миколая с. Маслівка Богуславського, з 1846 р. Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/masl_001.xml

Освіта

  • Маслівський аграрний коледж ім. П. Х. Гаркавого.

Відомі люди

Серед уродженців села:

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Мартиролог, Київська, стор. 547
  2. Masłówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 165. (пол.)
  3. В урочищі Маслов Стан затверджена «Ординація війська запорозького реєстрового»
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  5. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-84)
  6. Новинка — книга «Таганчанський лексикон». Видання друге

Джерела та література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.