Медичний батальйон «Госпітальєри»

Госпітальєри — український волонтерський медичний батальйон, що бере участь у російсько-українській війні на Донбасі з 2014 року. Займається наданням першої медичної, домедичної допомоги та евакуацією поранених українських воїнів з найгарячіших ділянок фронту. Гасло — «Заради кожного життя!».

Медичний батальйон «Госпітальєри»
Нарукавний знак батальйону
Засновано 6 липня 2014
Країна  Україна
Тип Військова медицина
Чисельність батальйон
У складі
 УДА
Гасло Заради кожного життя!
Війни/битви Війна на сході України
Командування
Поточний
командувач
Яна Зінкевич

За час існування МБ Госпітальєри, під час російсько-української війни, врятовано близько 2750 українських бійців.[1]

Історія

«Госпітальєри» засновані 6 липня 2014 року[2] волонтеркою-медиком Яною Зінкевич, якій на той момент було 18 років.[3][2] В цей день, після запеклих боїв за село Карлівку та село Піски, було створено медичний підрозділ «Госпітальєри», названий на честь середньовічного ордену госпітальєрів.[2] Батальйон увійшов до складу Добровольчого Українського Корпусу «Правого Сектора», а Зінкевич було призначено начальником усієї медично-польової служби ДУК Правого Сектора.[4][5][3] Яна Зінкевич продовжує бути начмедом Української Добровольчої Армії та незмінним командиром Медичного Батальйону «Госпітальєри».[2][6] Станом на березень 2017 року «Госпітальєри» налічували 60 осіб і 100 резервістів.[7]

У 2019 році у Дніпрі на базі медичного батальйону «Госпітальєри» Української Добровольчої Армії створили комунальне підприємство «Госпітальєри Дніпра», яке отримало фінансування з міського бюджету Дніпра.[1]

Діяльність

Демілітаризований медичний батальйон надає допомогу усім добровольцям, військовим та мирному населенню, яке знаходиться в зоні проведення бойових дій, і потребує домедичної допомоги, медичного термінового втручання чи терапевтичного лікування.[4] Госпітальєрські екіпажі здійснюють евакуацію, стабілізацію і транспортування поранених з червоної зони до стабпунктів чи прифронтових госпіталів чи лікарень.[3] Волонтери медбату здійснюють постійну підтримку поранених в місті Дніпро, в лікарні Мечнікова — місце, куди транспортують найважчих поранених.[4] Також здійснюється післяшпитальна підтримка та реабілітація поранених, членів їх сімей.[4]

Медики батальйону разом з Яною Зінкевич на Марші захисників України, 24 серпня 2019 року

Принципово, позиції Госпітальєрів знаходяться в найгарячіших точках фронту для надання кваліфікованої допомоги українським військовим з числа добровольців та офіційним частинам ЗСУ, ВМФ.[4] Представники Госпітальєрів знаходяться безпосередньо на бойових позиціях з українськими військовими,[2] що дає можливість більш ефективно та швидко надавати допомогу під час ведення бою та збільшує шанси на успішну евакуацію та стабілізацію поранених. Є постійні позиції в прифронтових лікарнях, як наприклад в місті Авдіївка, де «Госпітальєри» підсилюють 66-й госпіталь.[4]

Ще один з важливих напрямків роботи Госпітальєрів є медико-тактичні вишколи, що постійно проводяться з періодичністю раз на місяць з початку весни до пізньої осені на базі у Павлограді.[8] На вишколах викладають досвідчені інструктори з числа найбільш кваліфікованих госпітальєрів, які пройшли не одну ротацію на передовій. Вишколи є популярними як серед бійців,[3] так і серед цивільного населення, яке не має на меті пов'язувати своє майбутнє з військовими діями. Знання та навички, отримані на вишколах, дієві і під час екстрених випадків у цивільному житті.[3] Станом на листопад 2021 близько двох тисяч осіб пройшли тижневі вишколи.[3]

2015 року одним з парамедиків батальйону Євгеном Тітаренком разом з Наталією Хазан було знято документальну стрічку «War for Peace», створену з 120 годин документального матеріалу з фронту, який знімав сам режисер під час роботи парамедиком у батальйоні[9].

Госпітальєри продовжують роботу під час російського вторгнення в Україну 2022 року і збирають кошти на ремонт техніки, пальне та медикаменти.[10]

Вшанування та нагороди

Батальйон користується великою пошаною серед бійців, має велику моральну підтримку усього народу України, діяльність його учасників викликає інтерес у сучасних митців — поетів, письменників, співаків, режисерів.

Незмінний Комбат Госпітальєрів Яна Зінкевич нагороджена державним орденом «За заслуги 3 ступеню» та недержавним орденом «Народний герой України».[6][5]

Втрати батальйону

Ім'я, псевдоПосада, підрозділДата народженняМісце народженняДата смертіВікМісце смерті (смертельного поранення)Обставини смерті
Горбачова Анастасія Валентинівна «Лиса»Окрема тактична розвід група, парамедик01983-03-1616 березня 1983Чернівці02015-08-066 серпня 201532МаріупольЗагинула від вогнепального поранення з мисливської рушниці в серце.
Пірковська-Зелинська Олена Болеславівна «Єва»Керівник відділу догляду, турботи та реабілітації.01974-05-2828 травня 1974Київ02015-08-1515 серпня 201541ДніпроПомерла в Обласній клінічній лікарні ім. Мечникова під час операції — не витримало серце. На початку липня була госпіталізована з переломом хребта.
Подаровський Олег Геннадійович «Сніжок»/«Анубіс»Фронтовий водій-парамедик01984-07-3030 липня 1984Берестя,
Білорусь
02016-11-033 листопада 201632ДніпроТяжко захворів восени 2015 року, цілий рік боровся з недугою. Помер в лікарні міста Дніпро.[11].
Малявський Мар'ян Юрійович «Марік»Фронтовий парамедик01990-08-2525 серпня 1990село Золотники,
Тернопільська обл.
02018-10-3030 жовтня 201828Околиця Варшави,
Польща
Виявлений повішеним у лісосмузі.
Гладун Володимир Михайлович «Ботанік»Фронтовий водій-парамедик01962-09-1313 вересня 1962-02019-01-2525 січня 201960БрюховичіПомер після важкої боротьби із раком.
Мороз Сергій Васильович «Фрост»Фронтовий водій-парамедик, капелан, інструктор з тактичної медицини.01977-02-099 лютого 1977Івано-Франківськ02019-03-1313 березня 201942Івано-ФранківськПомер після важкої боротьби із раком (гліобластома).
Волков Микола Миколайович «Смурф»Фронтовий парамедик, 2 рота «Тіні» Аратта01999-02-2525 лютого 1999Маріуполь02019-04-1515 квітня 201918Околиці села Водяне,
поблизу Маріуполя
Отримав важке кульове поранення в голову від російського снайпера на позиції. В лікарні імені Мечникова, що у Дніпрі, лікарі боролись за життя Миколи протягом 4 днів.

Див. також

Примітки

  1. Батальйон «Госпітальєри» отримав бюджетне фінансування й став комунальним підприємством у Дніпрі. Радіо Свобода (укр.). 8 лютого 2019. Процитовано 2 березня 2022.
  2. Лютий, Артем; Гриньов, Віталій (26 серпня 2015). Медичний батальйон «Госпітальєри» заради кожного життя (укр.). radiosvoboda.org. Процитовано 2 березня 2022.
  3. Дубчак, Андрій; Максименко, Олена (17 червня 2021). «Сили випадкових операцій». Як «Госпітальєри» гартують бойових парамедиків. Donbas Frontliner (укр.). Процитовано 3 березня 2022.
  4. Єременко, Микола (4 вересня 2018). З волонтерів у госпітальєри. niva.zp.ua. Газета "НИВА". Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 2 березня 2022.
  5. Kotyk, Alisa; Zinkevych, Yana (21 травня 2017). “…In my heart, I’m dancing.” A message from the girl who rescued over 200 wounded defenders. Euromaidan Press.
  6. Yana Zinkevych. www.museumsun.org. Процитовано 2 березня 2022.
  7. Петренко, Аліна (25 березня 2017). Медбатальйон «Госпітальєри» набирає добровольців на вишколи. Як долучитися. Відео. tvoemisto.tv. Процитовано 2 березня 2022.
  8. Добровольчий медичний батальйон “Госпітальєри” відзначає шосту річницю і просить про підтримку. novynarnia.com (укр.). 6 липня 2020.
  9. Ми всі – частина цієї війни. Чому варто побувати в музеї АТО в Дніпрі (ФОТО). "Репортер" (укр.). 26 вересня 2019. Процитовано 20 липня 2020.
  10. Rahman, Khaleda (24 лютого 2022). How to help the people of Ukraine. Newsweek (англ.). Процитовано 2 березня 2022.
  11. 3 листопада 2016 року помер в лікарні парамедик і водій Подаровський Олег Геннадійович. Український Меморіал

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.