Межиріч (Черкаський район)

Межи́річ село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Канівській міській громаді. Населення — 904 чоловіка.

село Межиріч
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Черкаський район
Громада Канівська міська громада
Рада Канівська міська рада
Облікова картка село Межиріч 
Основні дані
Населення 904
Площа 2.31 км²
Густота населення 391 осіб/км²
Поштовий індекс 19035
Телефонний код +380 04736
Географічні дані
Географічні координати 49°36′54″ пн. ш. 31°26′03″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
83 м
Водойми річки Рось, Росава.
Відстань до
обласного центру
49 (фізична) км[1]
Відстань до
районного центру
22 (автошляхами) км
Місцева влада
Адреса ради м. Канів
Карта
Межиріч
Межиріч
Мапа

 Межиріч у Вікісховищі

Село розташоване у межиріччі річок Рось та Росава за 22 км на південь від районного центру міста Канева.

Біля села знаходиться іхтіологічний заказник місцевого значення Роський.

Історія

Вперше Межиріч згадується в документах XVIII ст. На території сільради досліджено поселення доби пізнього палеоліту, розкопано рештки житла (с. Межиріч), на якому виявлено поселення трипільської культури, кургани поселення скіфського періоду, поселення зарубинецької та черняхівської культур, 2 городища та курганний могильник періоду Київської Русі.

Село здобуло всесвітню відомість завдяки знахідці там житла стародавніх мисливців на мамонтів. 1965 року селянин Микола Новицький, копаючи льох у своїй садибі, натрапив на велику кістку. Надалі археологи знайшли тут залишки чотирьох жител, складених з бивнів та кісток мамутів.

Одне з цих жител академіком НАН України І. Г. Підоплічком реконструйовано у первісному вигляді і виставлено в Палеонтологічному музеї ННПМ НАН України (Київ).

Знахідку демонстрували на виставках у Японії і в деяких європейських країнах. Природничий музей Нью-Йорка обладнав діораму межиріцької стоянки палеолітичних мисливців.

Рештки четвертого житла, залишені на місці розкопок, захищені від атмосферних опадів металевою конструкцією. У лютому 2010 року дах металевого павільйону провалився під вагою снігу, й пам'ятка лишилася під загрозою існування. Восени того ж року за спонсорських коштів черкаських підприємців був споруджений новий металевий ангар, загроза руйнації зникла. У подальшому Палеонтологічний музей ННПМ НАН України, місцева влада та аматори планують відкрити тут повноцінний музей.

1859 року село відвідав Т. Г. Шевченко.

Під час Великої Вітчизняної війни у навколишніх лісах діяв партизанський загін ім. Шевченка, очолений уродженцем Межиріча М. О. Дудченком. 297 жителів села воювали проти німецько-фашистських загарбників, з них 142 нагороджено бойовими орденами і медалями. На честь загиблих споруджено пам'ятник.

На лузі, коло села, височить пірамідальний пам'ятник «Слава труду», встановлений у зв'язку з прорізанням нового русла Росі та осушенням луків 1914 року.

Сучасність

У селі функціонує школа, клуб, історико-краєзнавчий музей.

Відомі люди

У селі народилися:

Галерея

Див. також

Примітки

Джерела та література

Література

  • Пидопличко И. Г. Позднепалеолитические жилища из костей мамонтов на Украине. — Киев: Наук. думка, 1969. — 164 с.
  • Пидопличко И. Г. Межиричские жилища из костей мамонтов. — Киев: Наук. думка, 1976. — 240 с.
  • Палеонтологічний музей ННПМ НАН України / Путівник. — Топачевський В. О., Семенов Ю. О., Крахмальна Т. В., Михалевич О. А. — Київ, 2004. — 73 с.
  • Кугно І. І. Канів. Путівник містом та околицями. «Панмедія», Київ, 2006, стор. 36, 38. ISBN 966-8947-00-2
  • Едвард Руліковський, Międzyrzecz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 379. (пол.)

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.