Мімоза соромлива

Мімоза соромлива згортає листочки.

Мімоза соромлива добре відома своєю здатністю до швидкого руху .

Мімоза соромлива зі складеним листям.

Як і цілий ряд інших видів рослин, вона змінює розташування листка у просторі залежно від часу доби. Це називається «сон» — особливий тип руху як реакція на зміну інтенсивності освітлення. Листя закривається в темний час доби і знову відкривається на світлі.[4]

Листя також закривається під впливом інших подразників, таких як дотик, нагрівання, порив вітру або струшування. Ці види руху були названі сейсмонастичними. Рух відбувається, коли особливі шари клітин втрачають тургор. Тургор — це тиск, який здійснюється на клітинну стінку водою, яка міститься у вакуолях, та іншими компонентами клітини. Коли рослину турбують, в особливих ділянках на стеблах відбувається викид хімічних речовин, що містять у собі іони калію. Ці іони спричиняють відтік води з клітинних вакуолей, внаслідок чого вода дифундує з клітини. Таким чином клітина втрачає тургор і стискається; внаслідок цієї різниці пружності у різних шарах клітин листочки складаються, а черешок листка опускається. Ця особливість є досить поширеною у підродині мімозових (Mimosoideae), яка входить до родини бобових (Fabaceae). Подразнення також може передаватися до сусідніх листків. Точно не відомо, чому мімоза соромлива розвинула цю рису, але багато вчених вважають, що рослина використовує свою здатність складатися для захисту від хижаків. Тварини можуть боятися рослину, яка швидко рухається, а тому їдять менш активні види рослин. Іншим можливим поясненням є те, що різкий рух струшує шкідливих комах. ^{[джерело?]}

В англійській мові вид відомий під численними народними назвами, такими як:

• чутлива рослина[6]
• скромна рослина[6]
• соромлива рослина[6]
• спляча трава[7]
• недоторка[6]
• чуймуй[6]
• мурашина рослина[8]

Існують також неанглійські народні назви в інших європейських мовах / культурних областях, такі як: португальською мовою —   não-me-toque (недоторка), sensitiva (чутлива) або dormideira (приблизно перекладається як «спляча»), причому перша назва частіше трапляється в Португалії, Африці та Ріо-де-Жанейро, друга — у місті Сан-Паулу і Південних штатах, третя — в інших регіонах  Бразилії. В  іспанській мові трапляються назви  morí-viví або moriviví (у Домініканській Республіці та інших іспаномовних островах Карибського басейну, приблизний переклад «Я помер, я жив»)[9] і dormilona (Коста-Рика та інші країни Центральної Америки, приблизний переклад «соня», як у Бразилії). ^{[джерело?]}

В Австронезіі назви більш різноманітні: на Філіппінах мімозу називають makahiya, maka — означає «цілком» або «здатність бути», а — hiya означає «сором'язливий», або «сором'язливість»), ^{[джерело?]} в той час як на островах Тонга вона відома як mateloi (несправжня смерть), а також[10] putri malu («ляклива принцеса») в Індонезії та pokok semalu («сором'язлива рослина») в Малайзії. Сингальською мовою вона називається Nidi Kumba («спляча рослина»).

У Південній Азії також відомо багато неспоріднених назв. На гінді мімоза називається chhui-mui («та, що помирає від дотику»). У бенгальській мові ця рослина відома як lojjaboti («сором'язлива дівчина»). У малаялам вона називається thottavaadi («в'яне від дотику»). Мовою маратхі —  lazalu («боязка»). Тамільською мовою — thotta-siningi («рухається, якщо торкнутись»). Мовою каннада — muttidare muni (ಮುಟ್ಟಿದರೆ ಮುನಿ ಗಿಡ; «обурена дотиком»). Бірманською мовою (М'янма) рослина називається hti ka yoan, що означає «розсипається від дотику».