Мірча

Мірча́село в Україні, у Радомишльському районі Житомирської області. Населення становить 337 осіб.

село Мірча
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Громада Радомишльська міська громада
Основні дані
Засноване 1376
Населення 337
Площа 1,238 км²
Густота населення 272,21 осіб/км²
Поштовий індекс 12231
Телефонний код +380 4132
Географічні дані
Географічні координати 50°38′42″ пн. ш. 29°17′03″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
165 м
Водойми Вирва, Мироч
Місцева влада
Адреса ради 12231, Житомирська обл., Радомишльський р-н, с. Мірча
Вебсторінка https://www.mircha.pp.ua
Карта
Мірча
Мірча
Мапа

Щорічно 4 листопада в Мірчі відзначається свято Казанська - святкування на честь Казанської ікони Божої Матері. Також в ці дні святкують День села!

Історія

Мірча - досить давнє село, з багатою історією та традиціями. Засноване воно було приблизно у 1376 році, у період проникнення Литовсьої держави на терени України. Чому виникло поселення - на разі не відомо, проте існує думка, що поселення виникло на річках Вирва та Мироч не дарма, тому що не згодні з литовським режимом люди, шукали іншої долі у поліських лісах. Саме так, можливо, виникла Мірча.

Давність походження села відчувається і в його специфічній назві. У 1569 році прилеглі території потрапили до складу Речі Посполитої: посилився економічно-релігійний гніт до нечисельного населення Мірчі. У 1793 році, землі Правобережжя потрапили до складу Російської імперії. За період російського царату, чисельність населення Мірчі дещо збільшилося, тут працювала кінна пошта та лісоповальне угіддя.

У момент Української Демократичної революції 1917-1921 років, Мірча не раз знаходилася у вирі протистоянь за владу України. Однак українські революціонери зазнали фіаско і настав величезний радянський період.

Вперше радянську окупацію у Мірчі було встановлено у січні 1918 року, далі було знову явище, яке здавалося уже не таким і дивним: землі по декілька десятків разів переходили з рук у руки, проте після поразки поляків під Києвом у червні 1920 році, Житомирське Полісся так і залишилося у складі радянських окупантів.

Досить болючими були роки Воєнного комунізму, колективізації, Голодомору 1932-1933 та постійних грабунків села, що відразу ж било по економічному становищу жителів.

До колективізації населення жило переважно в хуторах при своїй землі. Радянська влада силою знищила ці поселення і людей переселила в село ближче до колгоспу. Переселенці змушені були терміново будуватися на новому місці. Зокрема таким чином з'явився Малий Куток села Мірча. Першу криницю в Малому Кутку тоді було викопано громадою, за адресою Малий Куток 5, бо лише в цьому господарстві на той час були залізобетоні кільця для криниці, тому криниця знаходиться біля брами і далеко від хати, щоб всі вулиці зручно було набирати воду.

У період війни, велика кількість жителів села вступила до лав підпілля. Хоча ворог був один, підпільних груп було дві: націоналістичне та радянське. Всього за роки війни, 75 жителів села отримало нагороди різних рівнів за проявлений героїзм у багатьох битвах. Мешканців села часто грабували партизани, що вночі приходили до села з лісу.

Наступ радянських військ на село відбувався від лісу з боку Малина. Німці відбивалися ховаючи свої міномети за людськими хатами.

Під час комунізації на селі, чисельність населення станом на 1971 рік становило 577 чоловік у складі 227 дворів. Досить розвинутими галузями господарства були: хмільництво, льонарство та буряківництво.

Сучасність

Досить велика кількість населення відправилася у міста, покинувши землю і забувши про своє давнє коріння. Досить часто можна зустріти традиційні для Мірчі обряди, що давно не проводяться в інших селах. Ця земля славиться багатьма співцями, які прославляють Полісся на всю Україну.

Література

  • Історія міст і сіл Житомирської області, К.: Издательство политической литературы УРСР, стор. 602
  • Україна: міста і села Житомирщина, Ж.: Видавництво «Полісся», стор.41

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.