Населення Барбадосу

Населення Барбадосу. Чисельність населення країни 2015 року становила 290,6 тис. осіб (181-ше місце у світі)[1]. Чисельність барбадосців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 11,87 ‰ (168-ме місце у світі), смертність — 8,44 ‰ (80-те місце у світі), природний приріст — 0,31 % (173-тє місце у світі) .

Населення Барбадосу
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 290,6 тис. осіб
Густота 661,0 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,3 
Природний рух
Природний приріст 0,31 %
Народжуваність 11,87 
Фертильність 1,68 дітей на 1 жінку
Смертність 8,44 
Смертність немовлят 10,42 
Вікова структура
  до 14 років 18,29 %
  15–64 років 70,83 %
  старіші за 65 років 10,88 %
Середня тривалість життя 75,18 року
  чоловіків 72,82 року
  жінок 77,56 року
Статева структура
загалом 0,94 чол./жін.
при народженні 1,01 чол./жін.
до 15 років 1 чол./жін.
15–64 років 0,88 чол./жін.
після 65 років 0,66 чол./жін.
Етнічні групи
Нація барбадосці
Найбільший етнос барбадосці
Нацменшини індійці
Мови
Офіційна англійська
Також у побуті бейджен-креол

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Барбадосі, станом на 2015 рік, дорівнює 11,87 ‰ (168-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,68 дитини на одну жінку (174-те місце у світі)[1].

Смертність у Барбадосі 2015 року становила 8,44 ‰ (80-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 0,31 % (173-тє місце у світі)[1].

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Барбадосу, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Барбадосу становить 38,3 року (60-те місце у світі): для чоловіків — 37,2, для жінок — 39,4 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 75,18 року (104-те місце у світі), для чоловіків — 72,82 року, для жінок — 77,56 року[1].

Вікова структура населення Барбадосу, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 18,29 % (26 570 чоловіків, 26 583 жінки);
  • молодь віком 15—24 роки — 13,35 % (19 323 чоловіка, 19 461 жінка);
  • дорослі віком 25—54 роки — 44,62 % (64 604 чоловіка, 65 069 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 12,87 % (17 483 чоловіка, 19 907 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 10,88 % (12 596 чоловіків, 19 008 жінок)[1].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 661,0 особи/км² (18-те місце у світі)[1]. Найбільш густонаселена країна Карибських островів.

Урбанізація

Барбадос середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 31,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,13 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Бриджтаун (столиця) — 90,0 тис. осіб (дані за 2014 рік)[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,3 ‰ (128-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2010 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
темношкірі
 
92.4%
білі
 
2.7%
мішаного походження
 
3.1%
індійці
 
1.3%
інші
 
0.4%

Головні етноси країни: темношкірі — 92,4 %, білі — 2,7 %, мішаного походження — 3,1 %, індійці — 1,3 %, інші — 0,4 % населення (оціночні дані за 2010 рік)[1].

Українська діаспора

Мови

Мови Барбадосу (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
англійська
 
%
бейджен-креол
 
%

Офіційна мова[2]: англійська. Інші поширені мови: бейджен-креол (мова креолів, заснована на англійській).

Релігії

Релігії в Барбадосі (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
протестанти
 
66.4%
католики
 
3.8%
християни
 
5.4%
свідки Єгови
 
2.0%
растамани
 
1%
інші
 
1.5%
атеїсти
 
20.6%
агностики
 
1.2%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 66,4 % (англіканство — 23,9 %, інші п'ятидесятництво — 19,5 %, адвентизм — 5,9 %, методизм — 4,2 %, весліянствої — 3,4 %, назарейці — 3,2 %, Церква Бога — 2,4 %, баптизм — 1,8 %, чеські брати — 1,2 %, інші протестантизм — 0,9 %), римо-католицтво — 3,8 %, інші течії християнства — 5,4 % (свідки Єгови — 2,0 %, інші — 3,4 %), растафаріанство — 1 %, інші — 1,5 %, не сповідують жодної — 20,6 %, не визначились — 1,2 % (станом на 2010 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 6,7 % ВВП країни, станом на 2014 рік (54-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 17 років (станом на 2011 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 1,81 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2005 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 6,2 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,5 % ВВП країни (104-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 10,42 ‰ (133-тє місце у світі); хлопчиків — 11,52 ‰, дівчаток — 9,31 [1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 27 випадків на 100 тис. народжень (106-те місце у світі)[1].

Барбадос входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1]. 2012 року було зареєстровано 1,5 тис. хворих на СНІД (118-те місце у світі), це 0,88 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (50-те місце у світі)[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 33,2 % (14-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 3,5 % (оцінка на 2012 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,7 % населення в містах і 99,7 % в сільській місцевості; загалом 99,7 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 96,2 %, в сільській місцевості — 96,2 %, загалом по країні — 96,2 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 0,1 км³ на рік, або 371,3 тонни на одного мешканця на рік: з яких 20 % припадає на побутові, 26 % — на промислові, 54 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 50,4 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 29,1 %; частка осіб похилого віку — 21,3 %, або 4,7 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності, відсутні. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2015 рік, в країні 29,15 тис. осіб не має доступу до електромереж; 91 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 80 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 221 тис. унікальних інтернет-користувачів (152-ге місце у світі), що становило 76,1 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 142 тис. осіб (179-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 10 %; промисловість і будівництво — 15 %; сфера послуг — 75 % (станом на 1996 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 10,8 % працездатного населення, 2014 року — 11,5 % (123-тє місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 29,6 %, серед юнаків — 27,7 %, серед дівчат — 31,9 %

Кримінал

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Один з транзитних пунктів для наркотрафіку до Європи й США; відомий офшорний центр відмивання грошей[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Барбадосу докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна знаходиться у списку спостереження другого рівня[3][4].

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,88 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,66 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Див. також

Примітки

  1. Barbados : [англ.] // The World Factbook. Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. ISSN 1553-8133.
  2. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  3. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  4. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською

  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Кузик С. П., Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — ISBN 966-613-026-2.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Багамские Острова

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.