Населення Мавританії

Населення Мавританії. Чисельність населення країни 2015 року становила 3,596 млн осіб (132-ге місце у світі)[1]. Чисельність мавританців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 31,34 ‰ (36-те місце у світі), смертність — 8,2 ‰ (88-ме місце у світі), природний приріст — 2,23 % (37-ме місце у світі) .

Населення Мавританії
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 3,596 млн осіб
Густота 3,9 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,83 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲2,23 %
Народжуваність 31,34 ‰
Фертильність 4 дітей на 1 жінку
Смертність 8,2 ‰
Смертність немовлят 54,68 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 39,18 %
 • 15–64 років 57,17 %
 • старіші за 65 років 3,65 %
Середня тривалість життя 62,65 року
 • чоловіків 60,35 року
 • жінок 65,02 року
Статева структура
загалом 0,93 чол./жін.
при народженні 1,03 чол./жін.
до 15 років 1,01 чол./жін.
15–64 років 0,86 чол./жін.
після 65 років 0,74 чол./жін.
Етнічні групи
Нація мавританці
Найбільший етнос маври
Мови
Офіційна арабська, пулаар, сонінке, волоф, французька

Природний рух

Відтворення

Народжуваність в Мавританії, станом на 2015 рік, дорівнює 31,34 ‰ (36-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4 дитини на одну жінку (39-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 9,3 % (станом на 2007 рік)[1].

Смертність в Мавританії 2015 року становила 8,2 ‰ (88-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,23 % (37-ме місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Мавританії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Мавританії становить 20,3 року (189-те місце у світі): для чоловіків — 19,3, для жінок — 21,2 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 62,65 року (189-те місце у світі), для чоловіків — 60,35 року, для жінок — 65,02 року[1].

Вікова структура населення Мавританії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 39,18 % (707 528 чоловіків, 701 681 жінка);
  • молодь віком 15-24 роки — 19,9 % (350 283 чоловіка, 365 578 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 32,71 % (544 670 чоловіків, 631 891 жінка);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 4,55 % (73 737 чоловіків, 90 000 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,65 % (55 736 чоловіків, 75 598 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 27,1 року, жінки — 19,0 року, загалом — 23,1 року (дані за 2001 рік)[2].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 3,9 особи/км² (231-ше місце у світі)[1]. Понад 80 % нас. розміщено в зоні Сахеля і в долині р. Сенегал на півдні країни.

Урбанізація

Мавританія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 59,9 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,54 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Нуакшот (столиця) — 968,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,83 ‰ (144-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2016 рік, в країні постійно перебуває 26 тис. біженців із Західної Сахари, 41,8 тис. з Малі[1].

Мавританія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
темношкірі маври
  
 40%
світлошкірі маври
  
 30%
темношкірі африканці
  
 30%

Головні етноси країни: темношкірі маври — 40 %, світлошкірі маври (арабо-берберського походження) — 30 %, темношкірі африканці (халпулаар, сонінке, волоф, бамара) — 30 % населення[1]. Більшість населення становлять маври — народ мішаного арабо-берберського походження, що живуть в північних і центральних районах країни, багато хто з них — кочівники; інші — осілі негроїдні народи.

Українська діаспора

Мови
Мови Мавританії (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
арабська
  
 %
пулаар
  
 %
сонінке
  
 %
волоф
  
 %
французька
  
 %
арабська
  
 1.8%

Офіційні мови[4]: арабська, пулаар, сонінке, волоф, французька. У побуті використовують власні діалекти арабської, найбільш поширений — діалект хасанія.

Релігії
Релігії в Мавританії (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
 100%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам (державна релігія) — 100 % (станом на 2015 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 52,1 % дорослого населення (віком від 15 років): 62,6 % — серед чоловіків, 41,6 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 3,3 % ВВП країни, станом на 2013 рік (120-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 8 років, для хлопців — до 9 років, для дівчат — до 8 років (станом на 2013 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,13 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2009 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,4 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2006 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3,8 % ВВП країни (100-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 54,68 ‰ (28-ме місце у світі); хлопчиків — 59,61 ‰, дівчаток — 49,6 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 602 випадків на 100 тис. народжень (19-те місце у світі)[1].

Мавританія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, менінгококовий менінгіт, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 15,9 тис. хворих на СНІД (87-ме місце в світі), це 0,66 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (57-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 1,1 тис. осіб (66-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 8,6 % (127-ме місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 19,5 % (оцінка на 2012 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 58,4 % населення в містах і 57,1 % в сільській місцевості; загалом 57,9 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 57,5 %, в сільській місцевості — 13,8 %, загалом по країні — 40 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 1,35 км³ на рік, або 420,2 тонни на одного мешканця на рік: з яких 7 % припадає на побутові, 2 % — на промислові, 91 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 76,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 70,5 %; частка осіб похилого віку — 5,7 %, або 17,7 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2004 року перебувало 40 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2,5 %, верхній дециль — 29,5 % (станом на 2000 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 2,8 млн осіб не має доступу до електромереж; 28 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 47 %, у сільській місцевості — 2 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 547 тис. унікальних інтернет-користувачів (134-те місце у світі), що становило 15,2 % від загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 1,318 млн осіб (134-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 50 %; промисловість і будівництво — 2 %; сфера послуг — 48 % (станом на 2001 рік)[1]. 127,25 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (16 % від загальної кількості) 2007 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2013 року дорівнювало 31 % працездатного населення (190-те місце у світі)[1].

Клімат

Торгівля людьми

Згідно щорічної доповіді про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Мавританії не докладає зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство не відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), країна знаходиться у списку третього рівня[5][6].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 0,82 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,74 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,93 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження
Населення Мавританії
Рік Населення Зміна
1950 657 000 —
1960 854 000 +30.0%
1970 1 134 000 +32.8%
1980 1 518 000 +33.9%
1990 1 996 000 +31.5%
2000 2 643 000 +32.4%
2010 3 460 000 +30.9%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ.

Див. також

Примітки
  1. Mauritania : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  3. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  4. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  5. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  6. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.