Населення Того

Населення Того. Чисельність населення країни 2015 року становила 7,552 млн осіб (100-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність тоголезців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 34,13 ‰ (29-те місце у світі), смертність — 7,26 ‰ (120-те місце у світі), природний приріст — 2,69 % (17-те місце у світі) .

Населення Того
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 7,552 млн осіб
Густота 134,3 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0 
Природний рух
Природний приріст 2,69 %
Народжуваність 34,13 
Фертильність 4,48 дітей на 1 жінку
Смертність 7,26 
Смертність немовлят 45,22 
Вікова структура
  до 14 років 40,56 %
  15–64 років 56,12 %
  старіші за 65 років 3,32 %
Середня тривалість життя 64,51 року
  чоловіків 61,91 року
  жінок 67,17 року
Статева структура
загалом 0,98 чол./жін.
при народженні 1,03 чол./жін.
до 15 років 1,01 чол./жін.
15–64 років 0,89 чол./жін.
після 65 років 0,76 чол./жін.
Етнічні групи
Нація тоголезці
Мови
Офіційна французька

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Того, станом на 2015 рік, дорівнює 34,13 ‰ (29-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,48 дитини на одну жінку (28-ме місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 15,2 % (станом на 2010 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 21 рік, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2014 рік)[1].

Смертність у Того 2015 року становила 7,26 ‰ (120-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,69 % (17-те місце у світі)[1].

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Того, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Того становить 19,7 року (193-тє місце у світі): для чоловіків — 19,4, для жінок — 20 років[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 64,51 року (179-те місце у світі), для чоловіків — 61,91 року, для жінок — 67,17 року[1].

Вікова структура населення Того, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 40,56 % (1 536 301 чоловік, 1 527 018 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 19,51 % (735 409 чоловіків, 738 276 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 32,37 % (1 214 388 чоловіків, 1 230 218 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 4,24 % (150 890 чоловіків, 169 158 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,32 % (108 474 чоловіка, 142 186 жінок)[1].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 134,3 особи/км² (99-те місце у світі)[1].

Урбанізація

Того середньоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 40 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,83 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Ломе (столиця) — 956,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0 ‰ (80-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 18,5 тис. біженців з Гани[1].

Того є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[2].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
африканці
 
99%
інші
 
1%

Головні етноси країни: більше 37 племен і народів (найбільші з яких еве, міна і кабре) — 99 %, європейці і вихідці з Сирії та Лівану — 1 % населення[1].

Українська діаспора

Мови

Мови Того (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
французька
 
%
еве
 
%
каб'є
 
%

Офіційна мова[3]: французька (мова держустанов і бізнесу). Інші поширені мови: еве (південь), каб'є (північ).

Релігії

Релігії в Того (2012 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
християни
 
29%
мусульмани
 
20%
місцеві вірування
 
51%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: християнство — 29 %, іслам — 20 %, місцеві вірування — 51 % (станом на 2015 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 66,5 % дорослого населення (віком від 15 років): 78,3 % — серед чоловіків, 55,3 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,8 % ВВП країни, станом на 2014 рік (91-ше місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 12 років (станом на 2011 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,05 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2008 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,7 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,2 % ВВП країни (45-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 45,22 ‰ (45-те місце у світі); хлопчиків — 51,76 ‰, дівчаток — 38,48 [1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 368 випадків на 100 тис. народжень (40-ве місце у світі)[1].

Того входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, малярія, гарячка денге, жовта гарячка, менінгококовий менінгіт, шистосомози, сказ (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 113,7 тис. хворих на СНІД (41-ше місце в світі), це 2,4 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (26-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 4,3 тис. осіб (35-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 6,4 % (169-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 16,2 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 91,4 % населення в містах і 44,2 % в сільській місцевості; загалом 63,1 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 24,7 %, в сільській місцевості — 2,9 %, загалом по країні — 11,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 0,17 км³ на рік, або 33,46 тонни на одного мешканця на рік: з яких 63 % припадає на побутові, 3 % — на промислові, 34 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 81,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 76,8 %; частка осіб похилого віку — 5 %, або 19,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 1989 року перебувало 32 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,3 %, верхній дециль — 27,1 % (станом на 2006 рік)[1].

Станом на 2013 рік, у країні 5 млн осіб не має доступу до електромереж; 27 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 35 %, у сільській місцевості — 21 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 538 тис. унікальних інтернет-користувачів (138-ме місце у світі), що становило 7,1 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2007 року становили 2,595 млн осіб (112-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 65 %; промисловість і будівництво — 5 %; сфера послуг — 30 % (станом на 1998 рік)[1]. 774,8 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (47 % загальної кількості) 2010 року були залучені до дитячої праці[1]. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, відсутні.

Кримінал

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Транзитна країна для нігерійського героїну і кокаїну; через нерозвиненість фінансової системи відмивання грошей не є значною проблемою[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Того докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[4][5].

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,03 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 0,99 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,76 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Населення Того[6]
Рік Населення Зміна
1950 1 395 000
1960 1 578 000 +13.1%
1970 2 097 000 +32.9%
1980 2 667 000 +27.2%
1990 3 666 000 +37.5%
2000 4 794 000 +30.8%
2010 6 028 000 +25.7%

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Див. також

Примітки

  1. Togo : [англ.] // The World Factbook. Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. ISSN 1553-8133.
  2. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  3. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  4. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  5. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  6. World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat.  . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

Українською

  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.