Населення Чернівецької області

Станом на 1 лютого 2019 року населення Чернівецької області становило 906 тис. 139 осіб,[1] що становить 1,99% населення України. З початку року природне скорочення населення становило 133 особи, міграційний приріст 109 осіб.

Протягом 2011 року на території області народилося 11 281 немовля, померло 11 192 осіб. Природний приріст населення становив 89 осіб, хоч у попередньому році спостерігалося скорочення населення (-729 осіб). Міграційний приріст склав 898 осіб (+9,9 на 1000), що на 30% більше, ніж у минулому році (+ 635). Найбільше зростання населення спостерігалось у містах Чернівці (+ 5,49%[2]), Новодністровськ (+ 3,47%[2]) та Герца (+ 3,00%[2]),Сторожинецькому (+ 2,16%[2]) та Путильському (+ 0,99%[2]) районах області.

Станом на 1 жовтня 2012 року міське населення становило 384 тис. 117 осіб, рівень урбанізації — 42,39%.

Чисельність населення

Історична динаміка чисельності населення області (у сучасних кордонах)[3][4][5]

рікнаселеннямісце серед
регіонів
1939812 00025
1941[6]879 700
1944[7]555 000
1959774 12126
1970844 88726
1979889 93026
1989938 02926
2001922 81726
2014908 50826
2015909 18526


Міське населення становить 379,3 тис.(41.9 %), сільське 525,1 тис.(58.1 %)

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 7,5 тисяч,
за даними Держкомстату[8][9]
Чернівці ▲262,1 Глибока ▼9,4
Сторожинець ▼14,4 Сокиряни ▼9,4
Новодністровськ ▼10,7 Заставна ▼8,0
Красноїльськ ▲10,0 Берегомет ▼7,7
Хотин ▼9,6 Новоселиця ▼7,7

Густота населення

Середня густота населення становить 111.6 осіб на км²

Природний рух

Показники народжуваності, смертності та природного приросту населення у 1950—2020 рр.

коефіцієнт (на 1000 осіб)1950[10]1960[10]1970[3]1990[11]2000[11]2010[11]2020[11]
народжуваності24,721,817,014,810,112,29,0
смертності10,17,08,411,012,513,014,1
природного приросту14,614,88,63,8-2,4-0,8-5,1


Природний рух населення Чернівецької області у 1950—2020 році [12] [11]
      Народжених      Смертей

Міграційний рух

За 2009 рік:
У межах України:
Число прибулих: 10406 (11,5 на 1000 осіб)
Число вибулих: 9875 (10,9 на 1000 осіб)
Приріст: +531 (+0,6 на 1000 осіб)

Зовнішня міграція:
Число прибулих: 614 (0,7 на 1000 осіб)
Число вибулих: 219 (0,3 на 1000 осіб)
Приріст: +395 (0,4 на 1000 осіб)

Національний склад
Найбільша національність а у містах, селищах та селах Чернівецької області за переписом 2001 р.
Національний склад Чернівецької обл.
(перепис 2001 року)
Населення Українці Румуни Молдовани Росіяни
Чернівці 236.691 79,9% 4,5% 1,6% 11,3%
Новодністровськ 10.344 87,1% 0,3% 0,9% 10,2%
Герцаївський район 32.316 5,0% 91,5% 2,3% 0,9%
Глибоцький район 72.676 46,8% 45,3% 6,1% 1,2%
Кельменецький район 48.468 97,5% 0,1% 1,0% 1,3%
Хотинський район 72.398 91,2% 0,1% 7,0% 1,3%
Кіцманський район 72.884 98,5% 0,2% 0,1% 0,9%
Новоселицький район 87.461 34,0% 6,8% 57,5% 1,4%
Путильський район 25.352 99,3% 0,1% 0,1% 0,4%
Сокирянський район 48.889 89,9% 0,1% 3,4% 6,2%
Сторожинецький район 95.295 59,6% 36,8% 0,3% 1,4%
Вижницький район 59.993 98,2% 0,3% 0,1% 1,1%
Заставнівський район 56.261 99,1% 0,1% 0,1% 0,6%
Чернівецька область 919.028 75,0% 12,5% 7,3% 4,1%
Етнографічна карта Буковини за даними перепису 1910 року.
Рік 1930 1959 1970[13] 1979 1989 2001
Українці 419 025
52,0%		 518 189
66,9%		 581 109
68,8%		 629 125
70,2%		 666 095
70,8%		 689 056
75,0%
Румуни 200 829
24,9%		 79 790
10,3%		 84 878
10,0%		 90 485
10,1%		 100 317
10,7%		 114 555
12,5%
Молдовани 71 645
9,3%		 85 027
9,5%		 78 390
9,3%		 84 519
9,0%		 67 225
7,3%
Росіяни 41 566
5,2%		 51 268
6,6%		 53 364
6,3%		 59 256
6,6%		 63 066
6,7%		 37 881
4,1%
Поляки 23 027
2,9%		 6 007
0,8%		 5 275
0,6%
4 700
0,5%		 3 367
0,4%
Євреї 75 410
9,4%		 42 140
5,4%		 37 459
4,4%		 22 300
2,5%		 16 469
1,8%		 1 443
0,2%
Німці 43 582
5,4%


395
0,04%

Українці

Найбільшою етнічною громадою на території Чернівецької області є українці. За період 1989–2001 роки відбулося збільшення кількості та частки українського населення в області. Найбільша частка українського населення проживає у таких районах області: Путильський (99,3%), Заставнівський (99,1%), Кіцманський (98,5%), Вижницький (98,2%), Кельменецький (97,5%) та Хотинський (91,2%).

Румуни

Румуни посідають друге місце за чисельністю і налічують 114,6 тис. осіб. Місцем компактного проживання румунів є Герцаївський, Глибоцький, Сторожинецький, Новоселицький райони та м. Чернівці.

В області функціонують 47 ДНЗ з румунською мовою навчання і виховання, у 2009–2010 н.р. діяло 76 румуномовних шкіл та 13 змішаних українською і румунською мовами навчання. Кількість учнів, які навчаються румунською мовою становила 18880 осіб. У Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича на філологічному факультеті є кафедра класичної та румунської філології, також румунська мова викладається у Педагогічному училищі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича та інших навчальних закладах.

Діють румунські національно-культурні товариства:

  • Всеукраїнська науково-педагогічна Асоціація «Арон Пумнул»,
  • Товариство румунської культури ім. М. Емінеску,
  • Товариство «Голгофа» румунського населення — жертв сталінських репресій,
  • культурно-спортивний клуб «Драгош-Воде»,
  • медичне товариство «Ісідор Бодя»,
  • Ліга румунської молоді «Жунімя»,
  • Чернівецький обласний благодійний фонд культури «Дім румунської мови»,
  • «Ліга захисту прав людини»,
  • Румунська спільнота України,
  • Конгрес румунів України та інші.

Румуни традиційно проводять у Чернівцях національні свята «Мерцішор», «Лімба ноастре чя ромине» та «Флоріле далбе». В Чернівецькій області діють румунські національно-мистецькі колективи, найвідоміші серед них танцювальні ансамблі «Мерцішор» та «Ізвораш», оркестри румунської музики «Муґурел» та «Плай». Хор «Драгош Воде», який діє при Товаристві румунської культури ім. М. Емінеску, носить почесне звання народного аматорського хорового колективу.

Молдовани

За даними перепису 2001 року в Чернівецькій області проживає 67,2 тис. молдован. В основному, молдовське населення компактно проживає у Новоселицькому (50329 осіб, м. Новоселиця, с. Балківці, с. Берестя, с. Ванчиківці, с. Динівці, с. Драниця, с. Костичани, с. Малинівка, с. Мамалига, с. Маршинці, с. Тарасівці, с. Строїнці, с. Форосна, с. Черленівка), Хотинському (5102 особи, с. Колінківці), Глибоцькому (4425 осіб, с. Молодія, с. Привороки, с. Коровія) та Сокирянському районах (с. Шишківці).

Головою міжрайонного товариства молдовської культури обраний Стаднійчук Юрій Васильович, директор Маршинецької школи. Товариство зареєстроване у 2005 році, підтримує тісні контакти з Всеукраїнським товариством молдовської культури. Двічі на рік члени товариства та аматорські колективи з Новоселицького району беруть участь у Всеукраїнських фестивалях молдовської культури в Одеській області.

Росіяни

Загальна чисельність російської діаспори (згідно з даними перепису) становить 37 881 осіб (4,12% населення області), більшість яких проживає у містах Чернівці, Новодністровськ та Сокирянському районі області.

З 1840-х років Буковина і Біла Криниця стали найважливішими центрами російської старообрядницької діаспори і взагалі старовірів. У Білокриницькому монастирі була відновлена ​​старообрядницька іерахія: створена старообрядницька архієрейська кафедра, перетворена потім в митрополію, а незабаром після цього виникли і зарубіжні єпархії, підлеглі Білокриницької ієрархії.[14]

Мовний склад
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Чернівецької області за переписом 2001 р.
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Чернівецької області за переписом 2001 р.

Рідна мова населення Чернівецької області за результатами переписів, %[15][13][16][17]

1959197019892001
українська65,869,270,875,6
румунська та молдовська19,017,817,818,6
російська10,710,210,55,3
інша4,52,80,90,4

Рідна мова найбільш чисельних національностей Чернівецької області за даними перепису 2001 р.[18]

Своєї
національності		 Українська Російська Інша
Українці 98,5% 1,3% 0,1%
Румуни 91,9% 6,8% 0,9% 0,1%
Молдовани 91,6% 3,2% 1,2% 3,0%
Росіяни 91,5% 8,1% 0,1%
Поляки 40,9% 47,8% 8,3% 0,1%
Білоруси 30,1% 19,0% 50,2% 0,2%
Євреї 20,7% 23,8% 55,0% 0,3%
Мовний склад Чернівецької обл.
(перепис 2001 року)
Населення Українська Румунська Молдовська Російська Польська
Чернівці 236.691 79,2% 3,3% 1,1% 15,3% 0,1%
Новодністровськ 10.344 85,7% 0,1% 0,5% 13,4%
Герцаївський район 32.316 4,8% 92,2% 1,6% 1,2%
Глибоцький район 72.676 52,6% 40,1% 5,9% 1,2% 0,2%
Кельменецький район 48.468 97,8% 0,8% 1,3%
Хотинський район 72.398 91,6% 0,1% 6,9% 1,3%
Кіцманський район 72.884 98,8% 0,1% 0,1% 0,9%
Новоселицький район 87.461 34,1% 9,3% 54,7% 1,8%
Путильський район 25.352 99,5% 0,1% 0,4%
Сокирянський район 48.889 90,4% 3,0% 6,4%
Сторожинецький район 95.295 61,4% 35,4% 0,2% 1,8% 1,0%
Вижницький район 59.993 98,5% 0,3% 0,1% 1,0%
Заставнівський район 56.261 99,2% 0,1% 0,6%
Чернівецька область 919.028 75,6% 11,9% 6,8% 5,3% 0,2%
Рідні мови населення за переписом 2001 року
Поширення української мови Поширення румунської та молдовської мов
Поширення російської мови Поширення польської мови

Вільне володіння мовами

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 88,64% мешканців Чернівецької області вказали вільне володіння українською мовою, а 44,09% - російською мовою. 98,29% мешканців Чернівецької області вказали вільне володіння мовою своєї національності.

Вільне володіння мовами найбільш чисельних національностей Чернівецької області за даними перепису населення 2001 р.[19][20]

своєї

національності

 українська російська
Українці 99,81% 39,31%
Румуни 94,80% 48,08% 46,82%
Молдовани 93,70% 48,23% 56,31%
Росіяни 97,76% 79,63%
Поляки 59,16% 95,31% 47,25%
Білоруси 41,27% 79,91% 82,27%
Євреї 29,24% 88,91% 88,01%

Місце народження

За переписом 2001 року 95,8% населення Чернівецької області народилися на території України (УРСР), 4,1% населення — на території інших держав (зокрема 2,5% - на території Росії), 0,1% населення не вказали місце народження. 88,9% населення народилися на території Чернівецької області, 6,9% — у інших регіонах України.[21]

Питома вага уродженців різних регіонів України у населенні Чернівецької області за переписом 2001 року:

уродженців області кількість частка у населенні
Чернівецької81662288,9
Івано-Франківської99111,1
Хмельницької95431,0
Вінницької71470,8
Тернопільської66440,7
Львівської32350,4
Житомирської26880,3
Одеської22900,2
Донецької21280,2
Київської17090,2
Дніпропетровської14420,2
Полтавської14100,2
Черкаської13670,1
Кіровоградської12510,1
Рівненської12460,1
Харківської12130,1
Закарпатської12000,1
Сумської11280,1
Волинської11270,1
Луганської10990,1
Херсонської9980,1
АР Крим9620,1
Запорізької9470,1
Чернігівської9250,1
Миколаївської8190,1
м. Києва7840,1
Севастополя660,0

Зайнятість населення

Сфери зайнятості населення області за переписом 2001 року[22]

сфера діяльностікількість зайнятихчастка
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство155 68343,8%
Обробна промисловість33 9599,5%
Освіта28 0737,9%
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту27 8047,8%
Охорона здоров'я та соціальна допомога20 9195,9%
Будівництво19 5165,5%
Державне управління17 4654,9%
Транспорт і зв'язок14 0133,9%
Послуги домашньої прислуги13 6023,8%
Колективні, громадські та особисті послуги7 4822,1%
Готелі та ресторани5 1201,4%
Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам4 6811,3%
Виробництво електроенергії, газу та води4 4501,3%
Фінансова діяльність1 9380,5%
Добувна промисловість6520,2%
Рибне господарство2440,1%
Екстериторіальна діяльність70,0%
Всього зайнятих економічною діяльністю355 608100,0%

Див. також

Примітки
  1. Державна служба статистики України
  2. За період з 2001 по 2011 рік
  3. Статистический сборник. Население СССР (Численность, состав и движение населения) — М., 1975
  4. Динаміка чисельності населення адміністративних одиниць України у 1970—2014 рр. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2015.
  5. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Численность наличного населения городов и других поселений, районов, районных центров и крупных сельских населенных мест на 15 января 1959 года по регионам союзных республик
  6. на 1 липня 1941, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  7. на 1 травня 1944, згідно з Атлас «Історія України. 11 клас» (ДНВП «Картографія», 2015)
  8. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014
  9. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2013 по січень 2014 року
  10. «Численность, состав и движение населения СССР.» Статистические материалы. — М., 1965
  11. Демографічний паспорт регіонів — Кількість живонароджених, померлих і природний приріст (+/-) населення
  12. (рос.) Естественное движение населения регионов республик СССР (кроме РСФСР), 1933-1976, 1977-1990 [Природний рух населення регіонів республік СРСР (крім РРФСР), 1933-1976, 1977-1990]. Демоскоп Weekly (статистичний збірник). М.
  13. Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  14. Кононова М. Русская старообрядческая диаспора в странах дальнего зарубежья: генезис, формирование и современное положение Архівовано 22 липня 2012 у Wayback Machine. (рос.)
  15. Кабузан В. М. — «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса»
  16. Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою
  17. Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1)
  18. Розподіл населення за національністю та рідною мовою за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р.
  19. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення за національністю та рідною мовою | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 11 серпня 2016.
  20. Всеукраїнський перепис населення 2001 | Результати | Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство | Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють | Результат вибору:. 2001.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 11 серпня 2016.
  21. Статистичний збірник «Населення України за місцем народження та громадянством за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року»
  22. Статистичний збірник «Зайняте населення України. Кількість зайнятого населення та його розподіл за видами економічної діяльності»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.