Національна служба здоров'я України

Медична реформа в Україні впроваджувалася з 2016 року під керівництвом в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун. На основі нової Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я[4] Верховна Рада 19 жовтня 2017 року прийняла Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»[5], який набрав чинності 30 січня 2018 року. За один із ключових елементів реформи фінансування системи охорони здоров'я відповідає новий орган — Національна служба здоров'я України[3].

Служба утворена і Положення про неї затверджене Кабміном 27 грудня 2017 року[6].

27 лютого 2018 у конкурсі на голову НСЗУ переміг Олег Петренко — заступник керівника приватної київської клініки[7]. 28 березня його призначив на посаду Кабмін[8].

НСЗУ зареєстрована в Міністерстві юстиції 30 березня 2018 року[9].

Національна служба здоров'я виконує функції єдиного національного замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій. Кошти, якими вона оперує від імені держави для оплати медичних послуг[K 1] (більше 100 млрд гривень щороку[10]), зберігаються на казначейських рахунках. Служба не є власником закладів охорони здоров'я та не здійснює управління ними (принцип розмежування функцій замовника і постачальника медичних послуг)[4].

Згідно з Законом, її основними функціями є:

1. реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій;
2. проведення моніторингу, аналізу і прогнозування потреб населення України у медичних послугах та лікарських засобах;
3. виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій;
4. розроблення проекту програми медичних гарантій, внесення пропозицій щодо тарифів;
5. укладення, зміна та припинення договорів про медичне обслуговування населення та договорів про реімбурсацію;
6. перевірка дотримання надавачами медичних послуг вимог, встановлених порядком використання коштів програми медичних гарантій і договорами про медичне обслуговування населення;
7. забезпечення функціонування eHealth — електронної системи охорони здоров'я[5].

Діяльність НСЗУ спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров'я. Вона здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені територіальні органи.

НСЗУ очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби.

НСЗУ є юридичною особою публічного права[6].

Передбачено утворення Ради громадського контролю з метою забезпечення прозорості та громадського контролю за діяльністю Служби[5].

У 2019 році планується відкрити регіональні підрозділи без права юридичної особи, щоб підсилити роботу НСЗУ в регіонах:

Першим головою Служби був Олег Петренко (з 28 березня 2018 по 4 грудня 2019)[8][13].

Його заступниками були Наталія Рябцева та Оксана Мовчан[14][15].

4 грудня 2019 року Уряд задовольнив заяву Петренка про звільнення, подану після зміни міністра охорони здоров'я. Тимчасове виконання обов'язків покладене на Оксану Мовчан[13].

Гранична чисельність працівників визначена на рівні 1060 осіб, у тому числі 250 у центральному апараті та 810 у територіальних органах[16].

Наприкінці травня 2018 НСЗУ опублікувала перше оголошення про укладення договорів із закладами охорони здоров'я — почалась так звана «перша хвиля» підписання договорів із закладами первинної медичної допомоги. За її результатами на нову форму фінансування з липня перейшли 149 медзакладів первинної медицини, 7 приватних медичних закладів, а також 7 лікарів-фізичних осіб-підприємців (ФОП) у 22 областях України[18].

Вперше виплати за новим порядком були зупинені у липні 2018 калуській лікарні, в якій декларації оформлювалися поза електронною системою і без підписів пацієнтів[19][20]. Подібна історія масової підробки декларацій сталася пізніше в Ірпінському центрі ПМСД[21].

Друга хвиля укладення договорів оголошена 25 липня[22] і тривала до 15 серпня. Результатом стало укладення договорів з 389 закладами комунальної форми власності, 40 закладами приватної форми власності та 33 лікарями-ФОПами[23].

Третя хвиля тривала з 26 листопада по 20 грудня 2018 року[24].

Станом на 10 вересня 2018 року НСЗУ виплатила закладам охорони здоров'я 809,9 млн грн[25], а за підсумками року — 3,5 млрд грн.[12]

У 2019 році НСЗУ реалізує програму «Доступні ліки», тобто перебере на себе реімбурсацію певної кількості лікарських засобів[26]. У 2020 році фінансування всіх медичних послуг здійснюватиметься через НСЗУ[27]. Перші виплати за програмою «Доступні ліки» почалися у квітні 2019 року[28].

Четверта хвиля підписання договорів почалася в лютому 2019 і триватиме до 20 листопада. На той час вже 97 % комунальних медзакладів стали партнерами НСЗУ[29].

З 1 квітня 2019 року у Полтавській області стартував пілотний проект щодо оплати лікування пацієнтів у стаціонарних відділеннях за новою моделлю, яка буде поширена у всіх регіонах України. Пілотний проект триватиме до кінця 2019 року. Суттю нової моделі є оплата закладам за випадки госпіталізації та лікування конкретного пацієнта, а не на «ліжко-місце». Відпрацьовуючи нову модель фінансування, НСЗУ отримає достовірну та докладну інформацію щодо кількості та структури госпіталізацій[30][31].

З 1 липня 2019 року передбачалось оплачувати 54 діагностичні та лікувальні послуги. До програми включені 12 різних аналізів, мамографія, 5 видів рентгенографії (грудної клітки, суглобів, хребта, кісток і навколоносових пазух), ехокардіографія, моніторинг ЕКГ, 2 види тестів для визначення патологій серцево-судинної системи, 6 видів УЗД (шлунково кишкового тракту, нирки, сечовий міхур, артерії ніг, щитоподібна і молочні залози), 4 види біопсії під контролем УЗД (щитоподібної залози, лімфатичних вузлів, молочних і передміхурової залоз), видалення новоутворень (м'яких тканин і шкіри в носі, гортані, вухах), а також ендоскопічні дослідження та операції одного дня (стравоходу, шлунку, дванадцятипалої і товстої кишки, сечового міхура, трахеї і бронхів)[32]. Проте, впровадження цієї програми під назвою «Безкоштовна діагностика» було відкладено через технологічну неготовність закладів різного рівня[33].

Протягом 2019 року також іде впровадження електронної медичної картки, електронного рецепту[34][35].

У травні 2019 запрацював автоматичний обмін даними між НСЗУ та Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками через систему «Трембіта», що сталося вперше в державі[36].

Програма медичних гарантій на 2020 рік включає фінансування пологів, ранньої діагностики онкозахворювань та ін. Всього на річну програму виділено 72 млрд грн, що складає 64 % від бюджету на всю медичну галузь[37][38].

З 1 квітня 2020 року стартувала друга хвиля трансформації системи охорони здоров'я, що означає поширення Програми медичних гарантій на всі види допомоги: первинну, спеціалізовану, високоспеціалізовану, екстрену, паліативну, медичну реабілітацію та реімбурсацію ліків. Послуги фінансуватимуться державою через НСЗУ[39][40].

• Рада з питань функціонування системи охорони здоров'я
• Доступні ліки
• Страхова медицина
• Медичне страхування
• eHealth — інформаційно-телекомунікаційна система в Україні

• Національна служба здоров'я України у соціальній мережі «Facebook»
• НСЗУ для пацієнта у соціальній мережі «Facebook»
• Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення: Закон України від 19.10.2017 № 2168-VIII
• НСЗУ: Фінансування Програми медгарантій на 2022 рік зросло на 34 млрд грн. Що це означає для пацієнтів
• Павло Ковтонюк: Другий етап медреформи передбачає оплату за результат лікування, а не за утримання лікарні інтерв'ю / Главком, 6 серпня 2019
• Державний стартап: як Олег Петренко з командою створили Національну службу здоров'я / УП.Життя, 27 листопада 2019
• УКРАЇНА: ОГЛЯД РЕФОРМИ ФІНАНСУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я 2016—2019. Спільний звіт ВООЗ та Світового банку. Всесвітня організація охорони здоров'я, 2019.

1. Державні кошти, призначені для покриття витрат на страхування всіх громадян України в рамках державного гарантованого пакета медичної допомоги. Гарантований пакет медичної допомоги включає послуги первинної, вторинної, третинної, екстреної допомоги та медикаментів. Вартість цих послуг покрита системою страхування повністю або частково.