Недригайлів

Недрига́йлів (МФА: [n̪ed̪rɪˈɦɑi̯ʎiu̯] ( прослухати)) — селище міського типу, Роменського району Сумської області України.

смт Недригайлів
Герб Прапор
У центрі Недригайлова
У центрі Недригайлова
Країна  Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Роменський район
Рада Недригайлівська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Недригайлів 
Основні дані
Засноване 1639
Статус із 1958 року
Площа  км²
Населення ▼ 5545 (01.01.2017)[1]
Поштовий індекс 42100
Телефонний код +380 5455
Географічні координати 50°50′01″ пн. ш. 33°52′48″ сх. д.
Водойма р. Сула
Відстань
Найближча залізнична станція: Ромни
До станції: 33 км
До обл. центру:
 - фізична: 70 км
Селищна влада
Адреса 42100, Сумська обл., Роменський р-н, смт Недригайлів, вул. Щебетунів, 7
Голова селищної ради Волков Костянтин Володимирович
Карта
Недригайлів
Недригайлів

Недригайлів у Вікісховищі

Географічне розташування

Селище міського типу Недригайлів знаходиться на лівому березі річки Сула в місці впадіння її лівої притоки річки Дригайлиха, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Вакулки, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Березняки, на протилежному березі — села Засулля і Бродок. Через селище проходять автомобільні дороги Т 1904 і Н07.

Походження назви

Імовірно, що найменування населеного пункту походить від назви річки, що колись тут протікала, а та, у свою чергу, дістала таке ім'я від недригливості течії.

За місцевою легендою, назва Недригайлів походить від того, що нібито поселенці не здригнулися перед татарськими полчищами й дали їм рішучу відсіч.

Проте найімовірніше, топонім Недригайлів походить від прізвища ймовірного першопоселенця (або роду) — Недригайло.

Історія

Перші поселенці на території сучасної селища з'явились ще в найдавнішому періоді кам'яної доби — палеоліті, тобто 15 тисяч років тому. Виявлені поселення доби пізнього палеоліту, епохи бронзи (мар'янівська культура), ранньої залізної доби (скіфська та черняхівська культури), курганні могильники епохи бронзи та скіфського часу, залишки слов'янських поселень та могильників.

Заснування і Козаччина

У XVI столітті польський уряд збудував тут укріплення, так зване Недригайлівське городище, біля якого на березі Сули виникла слобода Недригайлів, яка згодом перетворилась на значний населений пункт. Її першими поселенцями були українські селяни.

Власне Недригайлів було засновано у 1639 році польським урядником Кшиштофом Шіножацьким.

Жителі Недригайлова кріпаками ніколи не були, бо вели свій родовід з козацтва та державних селян. А ось селяни окружних сіл жили на землях панів Головкіних, Хвощинських, Щербатових, Левіних, Калугіних та інших поміщиків.

Східна Недригайлівщина в 1650-х роках XVII століття ввійшла до складу Сумського козацького полку, якому підпорядковувались Недригайлівська і Деркачівська сотня. Західна ж Недригайлівщина разом з Костянтинівською сотнею належала до Лубенського полку Гетьманської України.

Розвиток селища у XVIII—XIX століттях
План містечка Недригайлова 1787 року

В роки Північної війни Недригайлів, який підпорядковувався цареві Петрові І воював на стороні Росії. Шведські війська у 1708 році ввійшли на Слобожанщину, але зустріли там справді сильний опір. 18 листопада 1708 року вояки шведської армії вступили в м. Ромни, яке за три десятки кілометрів від Недригайлова. Воєвода Недригайлова Фрол Висковатий населенню наказав сховатися в найукріпленішу частину міста. Шведи періодично робили наскоки на містечко, маючи надію захопити його, але їхні спроби не увінчалися успіхом. На підмогу Недригайлівцям цар Петро, довідавшись про недригайлівську оборону із донесення Меншикова, 15 грудня 1708 року спорядив на допомогу загін донських козаків на чолі з отаманом капітан-поручиком Д. Ушаковим, ад'ютантом Петра, що послав йому 14 грудня наказ такого змісту:

«Господин капитан-поручик, по получении сего указа казакам всем, которые с вами есть, вели идти к Недригайлову...».

Шведи ще робили спроби захопити Недригайлів, але жителі міста з допомогою донських козаків так і не впустили ворогів у місто. За це вони отримали від царя подяку за виявлений патріотизм. В результаті цієї війни в Недригайлові було спалено передмістя, пошкоджені укріплення.

Протягом XVIII століття Недригайлівщина поступово втрачає оборонно-військові функції і опиняється у складі Лебединського повіту Слобідсько-української губернії, яка у 1835 році була перейменована на Харківську.

У 1781 році з'явився герб Недригайлова, на якому у верхній частині було зображення герба губернського міста Харкова, а в нижній власне місцева геральдика — вісім чорних слив на золотому полі, що символізувало багатство території на кісточкові дерева.

У 1780-х рр. на Недригайлівщині діяв загін гайдамаків на чолі з Семеном Гаркушею.

Від 2-ї третини XIX століття у Недригайлівському краї почала бурхливо розвиватися переробна промисловість.

За даними на 1864 рік у заштатному місті, центрі Недригайлівської волості, мешкало 5209 осіб (2441 чоловічої статі та 2768 — жіночої), налічувалось 930 дворових господарств, існували 2 православні церкви, підготовче училище, 2 свічкосалних, 2 віскобійних, 10 маслобійних, миловарний та цегельний заводи, відбувалось 4 ярмарки на рік та 2 базари на тиждень[2].

У 1878 році в Недригайлові відкрито поштове відділення.

Недригайлів у ХХ столітті

У період визвольних змагань українців 1917—21 років у Недригайлові та околицях неодноразово змінювалась влада, зрештою радянська влада була встановлена остаточно лише 1922 року.

5 січня 1923 року Недригайлів став районним центром Роменської округи.

Недригайлів постраждав внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках[3].

У лютому 1939 року Недригайлів, як і весь район, увійшов до складу новоствореної Сумської області.

В роки Другої світової війни Недригайлів майже з самого початку був окупований німцями. За Недригайлів точився бій, але 23 вересня 1941 року ворог захопив Недригайлів. В часи окупації на території району діяли підпільні організації, що займалися випуском і розповсюдженням листівок, у яких інформували населення про справжній стан на фронтах, діяли на шкоду німцям, псували німецьку техніку. За роки війни район втратив 7258 жителів, із загальної кількості понад 10 тисяч уродженців та жителів району, які брали участь у боях на фронтах війни, додому не повернулося 6703 особи[4].

30 травня 1958 року Недригайлів отримав статус селища міського типу.

У повоєнний час у селищі створено низку підприємств із переробки сільгосппродукції, інвестовано в соціальну сферу.

Криза 1990-х років серйозно позначилася на економіці Недригайлова та району, що повністю переорієнтована нині на аграрний сектор (вирощування сільгосппродукції).

Письменники про Недригайлів

Спогади про Недригайлів залишив український письменник Борис Антоненко-Давидович. Він свідчить: перед 1917 роком місто було всуціль україномовне і сприймало російську достоту як іноземну:

Мова мого раннього дитинства була російська мова. ...От тільки щорічні поїздки в літі до Недригайлова й Ромна на якийсь час каламутили мою дитячу душу. Моїм двоюрідним братам і сестрам у Недригайлові я, чистою російською мовою, видавався пташеням якоїсь заморської породи, а в очах старої старосвітської баби по батькові я був мало не виродком. Хоч мені й подобалося в Недригайлові все — і довговусий козарлюга дядько Євлантій, і веселі білі хати, і маленька річка Зарудка, і соковиті, солодкі кавуни, та моя мимовільна окремішність вибивала мене з дитячого кола, змушувала усамотнюватися і по-дитячому страждати. Я спочивав душею, коли з Недригайлова батьки везли мене до лагідної роменської баби, яка не тільки не картала мене, що «і слова по-нашому сказати не вмію», а, навпаки, щиро тішилася і моєю вимовою, і моїм виглядом...
[5]

Населення

Чисельність населення
189719591979198920012016
5873 5408 5634 6604 6264 5596

Розподіл населення за рідною мовою (2001)
українська моваросійська
97,53 % 2,13 %

Господарство, торгівля та транспорт

За СРСР у Недригайлові доволі успішно функціонували 2 заводи (із 11 по району) — овочесушильний та завод продтоварів, однак у 1990-ті вони збанкрутували[6]. Нині економіка представлена агропромисловим комплексом первинного циклу — виробництво і реалізація сільгосппродукції виробників різної організації та форм власності.

Переробка продукції агропромислового комплексу ані в селищі, ані в районі на промисловому рівні не ведеться.

Від 1990-х років неухильно зростає приватний сектор, зосереджений майже повністю в сфері торгівлі.

У Недригайлові працює ринок (єдиний у районі), близько десятка магазинів, декілька підприємств громадського харчування і кафе. У 2000-х збудовано готельно-ресторанний комплекс «Старий млин» (вул. Комінтерну, 19)[7].

Селище розташовано просто на трасі «Київ—Суми», таким чином найзручніший спосіб дістатися сюди власним автотранспортом або міжміськими автобусними маршрутками.

У Недригайлові працює автостанція. Місцеві жителі пересуваються переважно велосипедами, мотоциклами, на моторолерах або й власним автотранспортом. Існує невеликий автопарк місцевої служби таксі.

Зв'язок і ЗМІ
Недригайлівські пошта та відділення зв'язку

У селищі функціонують районні поштове і зв'язкове відділення (в одному приміщенні).

У Недригайлові, зокрема і завдяки географічному розташуванню на важливій трасі, доступний мобільний зв'язок трьох найбільших національних GSM-операторів — МТС, Київстар та Life.

Доступ до Інтернету представлений як бездротовим (технологія ADSL), так і декількома інтернет-клубами. Діє місцевий інтернет-портал[8].

У Недригайлові є 2 місцевих періодичних видання:

  • державне видання — «Голос Посулля», газета Недригайлівської районної ради
  • газета «Недригайлів сьогодні» — приватне видання.

Крім загальнонаціональних телеканалів метрового діапазону в Недригайлові працює власний передавач, що ретранслює низку популярних українських ТБ-каналів (Новий канал, ICTV, СТБ, M1 тощо).

Селище «покривається» декількома FM-радіостанціями.

Соціальна сфера: медицина і освіта
Недригайлівська спортивна школа

Оскільки Недригайлів є райцентром, у селищі працюють районні відділи охорони здоров'я та освіти.

Основний медичний заклад селища (і району) — Недригайлівська центральна районна лікарня, шестиповерховий корпус якої на 120 ліжко-місць було введено в експлуатацію в 2006 році[9]. Працює декілька аптек.

З огляду на розміри Недригайлова в місті лише одна школа — Недригайлівська спеціалізована ЗОШ I—III ступенів(опорний заклад) (вул. Комінтерну, буд. 25[10]).

Позашкільні заклади освіти представлені районними школами мистецтв і Недригайлівською спортивною школою.

У селищі працює єдиний на весь Недригайлівський район заклад професійної освіти — ДПТНЗ «Недригайлівське ВПУ».

Культура, спорт і пам'ятки

За розвиток культури в селищі (і районі) відповідає відділ культури Недригайлівської районної ради.

Недригайлівський районний будинок культури

Сфера культури представлена в Недригайлові районним будинком культури.

Від 2006 року в селищі діє Недригайлівський краєзнавчий музей (входить до складу утвореного 2007 року Державного історико-культурного заповідника «Посулля»).

1953 року заснований хоровий колектив Недригайлівського районного будинку культури, який відомий в області та поза її межами. При недригайлівській ЗОШ також діє хор школярів (керівник Д. І. Семоненко), що 2005 року переміг у конкурсі-огляді хорових колективів сільських шкіл Сумщини[11].

1986 року в Недригайлові відкрито культурно-спортивний комплекс.

У містечку встановлені низка пам'ятників і пам'ятних знаків:

  • пам'ятник Тарасу Шевченку (1962) — автор: скульптор Яків Красножон, перед будівлею місцевої спортшколи;
  • «Чорнобильська» капличка — зведена в місцевому скверику перед будівлею Недригайлівської райдержадміністрації за незалежності України на честь ліквідаторів Чорнобильської катастрофи стала справжнім символом селища;
  • меморіальний комплекс на честь воїнів ВВв, на 17-ти плитах якого викарбувані імена недригайлівців, які не повернулися з війни — споруджено 1969 року;
  • пам'ятний знак борцям за радянську владу тощо.

Від 2-ї половини 2000-х років у Недригайлові триває зведення великого селищного православного храму Українського патріархату — храм святого праведного багатостраждального Петра Калнишевського

На відстані близько 300 м від південно-західної околиці смт знаходиться ботанічний заказник місцевого значення Голубців.

Відомі люди

Серед яскравих недригайлівців сучасності:

В Недригайлові народились:

Галерея

Також

Виноски
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 15)
  3. стор 95 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 квітня 2015.
  4. Історія Недригайлова на nedrigayliv.com.ua («Недригайлівський веб-портал»)
  5. Борис Антоненко-Давидович. Здалека й зблизька. Київ, 1969. С.281–282
  6. Недригайлівщина сьогодні на nedrigayliv.com.ua («Недригайлівський веб-портал»)
  7. Недригайлівщина туристична[недоступне посилання з липня 2019] на Сумська обласна державна адміністрація (офіційний сайт)
  8. nedrigayliv.com.ua («Недригайлівський веб-портал»)
  9. Паспорт Недригайлівського району[недоступне посилання з липня 2019] на Офіційна сторінка органів влади Недригайлівського району Архівовано 2 березня 2009 у Wayback Machine.
  10. Недригайлівська спеціалізована ЗОШ I—III ступенів Недригайлівської районної ради на www.discount.ua
  11. Мокренко Анатолій (голова журі конкурсу-огляду хорових колективів сільських шкіл Сумщини 2005 року, народний артист України й СРСР, професор Національної музичної академії, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, лауреат Державної премії Грузії) Співають сільські діти. // «Україна Молода» № 129 за 16 липня 2005 року

Джерела, посилання і література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.