Сохи (Україна)

Назва села можливо походить від назви дерев'яного плуга, сохи, якою жителі орали землю.[1] Польською мовою згадується як Sochy,[2] російською — як Сохи.[3]

Село було розташоване за 136 км від Рівного,[4] за 5 верст від села Залішани,[5] поблизу села Нивецьк та хутору Антонин, найближче містечко — Домбровиця.[6]

Сохи на мапах

Село Сохи[ком. 1] на російській спеціальній мапі Шуберта 1826—1840 років (рос. дореф.)

Сохи[ком. 2] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)

Сохи[ком. 3] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Село Сохи згадується в акті від 7 липня 1523 року, за яким князь Юрій Гольшанський подарував село Борису Чешейку та визначив його межі річкою Мостковою.[11] За іншими даними хутір Сохи був заснований на захід від панського поля бідними поляками (мазурами), які займалися сільським господарством та землеробством.[1]

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[3] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[12][13]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[14] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[2] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[15] У 1936 році належало до громади Сохи гміни Домбровиця Волинського воєводства.[16]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. Після встановлення у 1939 році радянської влади декілька мешканців було репресовано, серед них — репресовані в 1940 році поляки Станишевські: Рішард, Станіслав, Тадеуш, Едвард, Леонтіна та Яніна-Люція.[17][18]

У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби,[19] у селі проводилися двотижневі курси ОУН,[20] діяла боївка СБ «Іскри».[21] За повідомленнями керівників радянських партизанів 9 лютого 1943 року у Сохах було вбито 30 родин поляків та групу партизан з 11 осіб.[22] У 1943 році група німців на 6 машинах прибула в Сохи з метою грабежу худоби для забезпечення частин в Сарнах, проте була розгромлена бійцями УПА на чолі з Михайлом Раковичем («Поштарем»), автомобілі залишилися повстанцям.[23] Ймовірно цей ж бій згадує дослідник Олександр Денищук, за яким у липні 1943 року банда німців та поляків у кількості близько 20 осіб пограбувала Сохи, проте після грабунку цю банду поблизу села Нивецьк перестріла та повністю розбила сотня «Поштаря».[24] За даними українського націоналістичного підпілля 6 жовтня 1944 року більшовицька банда кількістю близько 100 осіб напала на Сохи, пограбувала селян, спалила 10 господарств і забрала 7 дівчат, після чого відправились через Бережницю на Дубровицю.[25]

Село зруйноване під час Другої світової війни.[1] В адміністративно-територіальному устрої Дубровицького району станом на 1946 рік населений пункт з такою назвою відсутній.[26] Згадка про село залишилася в назві урочища Сохи.[1]

На початку XX століття в селі налічувалося 28 домів та 196 мешканців.[4][5] Станом на 1906 рік у селі було 23 двори та мешкало 324 особи.[3]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 54 будинки та 324 мешканці, з них:[2]

• 165 чоловіків та 159 жінок;
• 258 римо-католиків, 62 православні та 4 юдеї;
• 272 поляки, 48 українців (русинів) та 4 євреї.

У першій половині XIX століття Сохи належали до греко-католицької парафії церкви Успіння Богородиці села Залішани Ровенського повіту,[27] у 1840-х роках, другій половині XIX століття та на початку XX століття — вже до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці цього ж села Залішани Домбровицької волості.[28][29][5] Католицька громада села в 1938 році належала до парафії Домбровиці.[30]