Сохи (Україна)

Сохи — колишнє село на території сучасного Дубровицького району Рівненської області України. Згадується 1523 року, знищене під час Другої світової війни.[⇨] У 1921 році населення становило 324 особи.[⇨] Село дало назву однойменному урочищу, яке сьогодні є місцем несанкціонованого видобутку бурштину.[⇨]

село Сохи
Країна  Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Дубровицький район
Основні дані
Перша згадка 1523[⇨]
Існувало до 1941—1946[⇨]
Географічні дані
Географічні координати 51°30′44″ пн. ш. 26°28′54″ сх. д.
Карта
Сохи
Сохи
Мапа

Назва

Назва села можливо походить від назви дерев'яного плуга, сохи, якою жителі орали землю.[1] Польською мовою згадується як Sochy,[2] російською — як Сохи.[3]

Географія

Село було розташоване за 136 км від Рівного,[4] за 5 верст від села Залішани,[5] поблизу села Нивецьк та хутору Антонин, найближче містечко Домбровиця.[6]

Урочище Сохи

Урочище Сохи розташоване поблизу села Нивецьк.[7] Свою назву отримало від колишнього однойменного села.[1] В урочищі зафіксовані часті випадки незаконного видобутку бурштину.[7][8][9][10] Ландшафт урочища сильно перетворений, оцінка антропізації — 7,8, що є найвищим показником у Дубровицькому районі, коефіцієнт екологічної стабільності — 0,2, коефіцієнт антропогенного навантаження — 7,9, рівень навантаження характеризується як високий.[7]

Історія

Сохи на мапах
Село Сохи[ком. 1] на російській спеціальній мапі Шуберта 1826—1840 років (рос. дореф.)
Сохи[ком. 2] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Сохи[ком. 3] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Село Сохи згадується в акті від 7 липня 1523 року, за яким князь Юрій Гольшанський подарував село Борису Чешейку та визначив його межі річкою Мостковою.[11] За іншими даними хутір Сохи був заснований на захід від панського поля бідними поляками (мазурами), які займалися сільським господарством та землеробством.[1]

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[3] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[12][13]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[14] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[2] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[15] У 1936 році належало до громади Сохи гміни Домбровиця Волинського воєводства.[16]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. Після встановлення у 1939 році радянської влади декілька мешканців було репресовано, серед них — репресовані в 1940 році поляки Станишевські: Рішард, Станіслав, Тадеуш, Едвард, Леонтіна та Яніна-Люція.[17][18]

У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби,[19] у селі проводилися двотижневі курси ОУН,[20] діяла боївка СБ «Іскри».[21] За повідомленнями керівників радянських партизанів 9 лютого 1943 року у Сохах було вбито 30 родин поляків та групу партизан з 11 осіб.[22] У 1943 році група німців на 6 машинах прибула в Сохи з метою грабежу худоби для забезпечення частин в Сарнах, проте була розгромлена бійцями УПА на чолі з Михайлом Раковичем («Поштарем»), автомобілі залишилися повстанцям.[23] Ймовірно цей ж бій згадує дослідник Олександр Денищук, за яким у липні 1943 року банда німців та поляків у кількості близько 20 осіб пограбувала Сохи, проте після грабунку цю банду поблизу села Нивецьк перестріла та повністю розбила сотня «Поштаря».[24] За даними українського націоналістичного підпілля 6 жовтня 1944 року більшовицька банда кількістю близько 100 осіб напала на Сохи, пограбувала селян, спалила 10 господарств і забрала 7 дівчат, після чого відправились через Бережницю на Дубровицю.[25]

Село зруйноване під час Другої світової війни.[1] В адміністративно-територіальному устрої Дубровицького району станом на 1946 рік населений пункт з такою назвою відсутній.[26] Згадка про село залишилася в назві урочища Сохи.[1]

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1906[3] 324
1921[2] 324 +0.0%
Динаміка населення

На початку XX століття в селі налічувалося 28 домів та 196 мешканців.[4][5] Станом на 1906 рік у селі було 23 двори та мешкало 324 особи.[3]

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 54 будинки та 324 мешканці, з них:[2]

  • 165 чоловіків та 159 жінок;
  • 258 римо-католиків, 62 православні та 4 юдеї;
  • 272 поляки, 48 українців (русинів) та 4 євреї.

Релігія

У першій половині XIX століття Сохи належали до греко-католицької парафії церкви Успіння Богородиці села Залішани Ровенського повіту,[27] у 1840-х роках, другій половині XIX століття та на початку XX століття — вже до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці цього ж села Залішани Домбровицької волості.[28][29][5] Католицька громада села в 1938 році належала до парафії Домбровиці.[30]

Особистості

Народилися

  • Веремко Сергій Васильович (псевдо — «Устим», 1923 — 3 березня 1946), підрайонний провідник ОУН, політичний референт Дубровицького надрайонного проводу ОУН.[31]
  • Довжик Адам Миколайович (псевдо — «Береза», «Орлик», 1927—1952), підрайонний провідник ОУН, провідник Висоцького районного проводу ОУН (1949 — грудень 1950).[31]
  • Ютовець Михайло Павлович (нар. 15 жовтня 1949), український художник-аматор.[32][33]

Примітки

Коментарі

  1. рос. [деревня] Сохи, до 20 дворів.
  2. рос. Сохи, 7 дворів.
  3. нім. Szochi, 7 дворів.

Джерела

  1. Сохи. berestya.dubrlibr.rv.ua. Процитовано 9 листопада 2019.
  2. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. 60. (пол.)
  3. Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 208. (рос.)
  4. Цинкаловський О. Сохи // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л  Я. — 578 с.
  5. Sochy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 602. (пол.)
  6. Лист 20-5 c привязкой, Дубровица (Домбровица). Трехверстовка, Военно-топографическая карта Шуберта.. www.etomesto.ru. Процитовано 9 листопада 2019. (рос.)
  7. Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.) 27 (9): 52–55. ISSN 2519-2477. doi:10.15421/40270911. Процитовано 9 листопада 2019.
  8. Нелегальні старателі все ще у підпіллі. www.ukrrudprom.com. Процитовано 9 листопада 2019.
  9. Чотири мотопомпи та обладнання для незаконного видобутку бурштину вилучили у старателів на Рівненщині | Новини по-рівненськи. tomat.rv.ua. Процитовано 9 листопада 2019.
  10. За добу на Рівненщині вилучили 65 кілограмів бурштину та мотопомпу (ФОТО). Радіо ТРЕК. Процитовано 9 листопада 2019.
  11. Вѣстник Европы / Составляемый Михаиломъ Каченовскимъ. — Москва : Въ Университетской Типографіи, 1820. — Т. 113. — С. 53. (рос.)
  12. ІАУ, 1980, с. 55.
  13. Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
  14. ІАУ, 1980, с. 57.
  15. Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649 (пол.)
  16. Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
  17. Списки жертв. lists.memo.ru. Процитовано 9 листопада 2019. (рос.)
  18. Списки жертв. lists.memo.ru. Процитовано 29 жовтня 2019. (рос.)
  19. Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Процитовано 9 листопада 2019.
  20. Oльховський, Іван. Мандрагорська смердота, або Новітні методи паплюження пам’яті борців за незалежну Україну | Поліська Січ (укр.). Процитовано 9 листопада 2019.
  21. Мозоль, Володимир. Боївка «Іскри». Дубровицький Вісник (укр.). Процитовано 9 листопада 2019.
  22. Сергій Рябенко. Що сталося в Парослі? Хто приніс смерть у польську колонію на Волині. Історична правда. Процитовано 9 листопада 2019.
  23. Думки з приводу статті в газеті «Дубровицький вісник». dubrmrada.rv.ua (uk-ua). Процитовано 9 листопада 2019.
  24. Денищук, 2003, с. 121.
  25. Літопис УПА / HAН Укpaїни. Iнститyт yкpaїнськoї apxeoгpaфii тa джepeлoзнaвствa ім . М. C. Гpyшeвськoгo. — Київ-Торонто : Bидaвництвo "Лiтoпис УПA” та ін, 2006. — Т. 8: Волинь, Полісся, Поділля: УПА та запілля 1944-1946. — С. 762. — (Нова серія) — ISBN 966-96340-5-9.
  26. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  27. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65.
  28. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 429.
  29. Девятисотлетие православия на Волыни. 992-1892 г. — Житомир : Типо-лит. Е. П. Льва, 1892. — Т. 2. — С. 518. (рос. дореф.)
  30. Dąbrowica (parafia). www.wolhynia.pl. Процитовано 9 листопада 2019. (пол.)
  31. Антонюк Ярослав. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930-1955). — Львів ; Торонто : Літопис УПА, 2014. — С. 169, 259-260. — (Літопис УПА. Бібліотека ; т. 13) — ISBN 978-966-2105-56-8.
  32. Ютовець Михайло Павлович. dubrlibr.rv.ua. Процитовано 9 листопада 2019.
  33. Митець з Дубровиччини презентує. Дубровицька районна державна адміністрація. Процитовано 9 листопада 2019.

Книги

  • Олександр Денищук. Злочини польських шовіністів на Волині. Книга перша. Рівненська область. — Рівне : ППДМ, 2003. — 352 с. — ISBN 966-96174-4-8.

Мапи

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.