Нориця руда

Систематика
Череп нориці рудої

Центральний вид триби Myodini, типовий вид роду Myodes (у давній літературі — Evotomys або Clethrionomys).

Поширення

Західнопалеарктичний вид. Звичний мешканець лісової смуги Євразії, поширення якого охоплює лісову і лісостепову природні зони України, разом з Карпатами. Час від часу, заселяє степову зону, переважно північну її частину, не заходить за межу байрачних лісів.

Зовнішній вигляд

Невеликий звір, розміром з мишу хатню. Вуха добре помітні. Хвіст доволі довгий. Характерні ознаки: переважання рудого кольору у забарвленні спини; двокольоровий хвіст, що становить приблизно 40-55 % довжини тіла; корені на кутніх зубах; задній край твердого піднебіння ледь доходить до лінії, що з'єднує задні кінці 3-х молярів.

Житло і поведінка

Більшість своїх гнізд і нір, нориці руді роблять під землею, які знаходяться приблизно в десяти сантиметрах нижче поверхні. Ці споруди містять велику мережу шляхів під листям або сніговим покривом. Будівля має сліпі проходи і подовження, в яких зберігаються запаси харчів і може бути створено гніздо. Якщо гніздо знаходиться в одному з розширень будови, воно міститься в середньому, на 45 сантиметрів нижче поверхні. Однак, гнізда також можуть бути створені на поверхні, серед рослинності, у гниючих пнях дерев або під лежачими сухими стовбурами. Гнізда виготовлено з різних матеріалів і вони дуже відрізняються за будовою. Наприклад, було знайдено гнізда, які повністю складалися з моху та були доповнені подрібненою деревиною. Крім того, зустрічаються гнізда з сухого листя, зазвичай з мохом, як доповнення. Але також, використовується тваринне волосся або луб'яні волокна.

Це — звичайна тваринка міських лісів. Харчується насінням, ягодами, зеленими та підземними частинами рослин. Нориця руда дуже полюбляє насіння ялини і помітити її присутність, можна за обгризеними «підстриженими» шишками.

Гніздо нориці

Пересувається, найчастіше стрибками. За будовою, сліди  схожі на вивіркові, лише дрібніші: відбитки задніх ніг, розташовуються попереду відбитків передніх. На пухкому снігу, можуть бути помітними сліди від хвоста. Відстань між слідами 5-25 сантиметрів. Дієвість нориць рудих розрізняється за проміжками, протягом дня, до того-ж кількість, тривалість і час доби цих відрізків, залежать від пори року. В середньому, загальний щоденний час активності, становить від півтори до шести годин, розділений на три-дев'ять відрізків дієвості. Найбільша кількість проміжків дієвості і найдовша загальна тривалість щоденної активності — влітку і взимку, відповідно найкоротша — навесні і восени. Сплески дієвості, відбуваються особливо в сутінках, вранці і ввечері.

Сліди нориці рудої, яка рухалася вгору на знімку (попереду, відбитки задніх ніг)

Влітку нориці, загалом ведуть нічний спосіб життя і, таким чином, уникають високого мисливського тиску денних хижаків, які на них полюють. Взимку, відрізки жвавості відносно рівномірно розподіляються протягом дня. Восени і навесні, розподіл активності протягом дня і ночі є непостійним і виділяється переходом різних видів поведінки, влітку і взимку.

Див. також

Джерела
  1. Amori, G., Hutterer, R., Kryštufek, B., Yigit, N., Mitsain, G., Muñoz, L.J.P., Henttonen, H., Vohralík, V., Zagorodnyuk, I., Juškaitis, R., Meinig, H. & Bertolino, S. (2008). Myodes glareolus. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 30 June 2009. Database entry includes a brief justification of why this species is of least concern.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.