Олійник Іван Іванович

Іван Іванович Олійник (нар. 14 лютого 1937 року, село Скраглівка, Бердичівський район, Вінницька область, Українська РСР) — радянський і ​​український військовик, письменник, генерал-полковник (1993) в ЗС України, генерал-лейтенант (1988) в Збройні сили СРСР.

Іван Іванович Олійник
Народження 14 лютого 1937(1937-02-14) (84 роки)
Скраглівка, Бердичівський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Нині село і район входять до складу Житомирської області України
Країна Україна
Приналежність  СРСР
 Україна
Рід військ Ракетні війська стратегічного призначення СРСР
Освіта Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого
Роки служби 1956—1994
Звання  Генерал-лейтенант
 Генерал-полковник
Нагороди
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

Біографія

На військовій службі в Збройних силах СРСР з 1956 року. Закінчив Вище військово-морське училище інженерів зброї в Ленінграді в 1960 році. У зв'язку зі створенням Ракетні війська стратегічного призначення СРСР весь випуск був спрямований не на флот, а в РВСП. З 1960 року служив в Ракетних військах стратегічного призначення СРСР: помічник, старший офіцер, начальник оперативного відділення ракетної дивізії; начальник штабу ракетного полку, командир ракетного полку, начальник штабу 10-ї гвардійської ракетної дивізії (м. Йошкар-Ола).

У 1975 році закінчив командний факультет Військову академію РВСП ім. Петра Великого. З липня 1976 року — командир 54-ї гвардійської ракетної дивізії (м Тейково). З липня 1983 року — начальник Пермського вищого військового командно-інженерного училища ім. В. І. Чуйкова. З грудня 1985 року — начальник 53-ї Науково-дослідного випробувального полігону Плесецьк[1][2]. У червні 1991 року був призначений першим заступником начальника Головного управління експлуатації ракетного озброєння РВСН.

У квітні 1992 року перейшов на службу в Збройні сили України на запрошення тодішнього Міністра оборони України Морозова К. П., де в червні того ж року був призначений заступником Міністра оборони України з озброєння — начальником озброєння. У листопаді 1994 року звільнений з посади і звільнений в запас.

Живе в Києві. З 1995 року працює головним науковим помічником Генерального конструктора ОКБ «Південне» імені М. Янгеля. Автор книг і численних публікацій про історію створення ракетного озброєння СРСР.

Кандидат військових наук (1990). Доктор технічних наук (1999). Дійсний член Академії технологічних наук України.

Нагороди

Праці
  • Вони випереджали час. — Київ, 2018.

Література
  • Носов В. Т., Резник А. В. Стратеги. Командири ракетних дивізій. Том 1. — М .: ЦИПК 2009.
  • {{{Заголовок}}} / Міністерство оборони РФ; Гл. ред .: І. Д. Сергєєв, У. Н. Яковлєв, Н. Е. Соловцов. — М. : Велика Російська енциклопедія, 1999. — С. 330. — 8500 прим. — ISBN 5-85270-315-X.
  • Північний космодром Росії. Т. 1 / За заг. ред. А. А. Башлакова. — Мирний: космодром «Плесецьк», 2007.
  • Біографія // Військо України. — 2009. — № 12. — С. 18.

Примітки
  1. Презентація книги «В поисках истины: они опережали время»
  2. Красная Звезда // СТРОКИ БИОГРАФИИ

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.