Операція НАТО в Боснії та Герцеговині (1995)

Хоча операцію було заплановано і затверджено Північноатлантичною Радою ще у липні 1995 року, безпосереднім поштовхом до її початку був другий випадок кривавої бійні на сараєвському ринку Маркале 28 серпня 1995 р., у який влучило 5 мінометних мін, випущених, як стверджувалося, з боку сербських позицій біля міста, внаслідок чого 37 мирних жителів загинуло і 90 було поранено.

Бомбування цілей коло м. Пале

Літаки, залучені до операції користувалися авіабазою Авіано в Італії, а також злітними майданчиками американських авіаносців «Теодор Рузвельт» і «Америка». Шістдесят вісім відсотків (68%) боєприпасів, що застосовувалися в цій кампанії, являли собою високоточну зброю. Перші нальоти здійснили американські літаки F/A-18 Hornet і EA-6B Prowler, оснащені бомбами з лазерним наведенням та ракетами AGM-88 HARM.[3] Їхньою метою було знешкодження сербських радарних і протиповітряних установок, що відкрило б шлях іншим союзницьким літакам. Одночасно їх підтримували бомбардувальники EF-111A Raven, блокуючи комунікації та радари.[3]

Об'єднана мережа ППО боснійських сербів, включаючи літаки і зенітно-ракетні комплекси «земля-повітря» створювала високий рівень загроз в зоні дій авіації Альянсу. У перший же день сили НАТО пережили свою першу і єдину втрату у ході операції. У районі містечка Пале з допомогою переносного зенітного ракетного комплекса було збито французький Міраж-2000. Двох членів екіпажу було швидко схоплено і протримано в полоні до грудня[4] Та у ніч на 10 вересня ракетний крейсер «Нормандія» типу «Тікондерога», перебуваючи на середині Адріатичного моря, випустив 13 ракет «Томагавк» по ключовій вежі радіорелейного зв'язку ППО в с. Лісіна недалеко від Баня-Луки.[5] У кілька етапів відбувалися повітряні атаки на сербські військові склади, казарми і артилерійські позиції.

Німецькі збройні сили в ході операції «Обдумана сила» вперше з 1945 року взяли участь у бойових діях,[6] а італійські військово-повітряні сили вперше долучилися до участі в рамках операції «Заборона на польоти» (Operation Deny Flight). Шість тактичних ударних літаків «Торнадо», обладнаних інфрачервоними розвідувальними пристроями, в супроводі 8-х перехоплювачів «Торнадо» точно визначили місцеположення сербських цілей для артилерійських частин НАТО навколо Сараєва.[7][8] Артилерійське угрупування було частиною Сил швидкого реагування, розгорнених на горі Ігман для підтримки завдань авіації НАТО обстрілом артилерійських позицій сербів.[9] Групою командував британський генерал-лейтенант Дік Епплгейт[10].

31 серпня 1995 р. UNPROFOR вимагає тимчасового припинення операції, з тим щоб визначити, чи готові серби до переговорів. У цей час літаки облітають обстріляні райони, щоб дізнатися про заподіяну шкоду.

Після того, як переговори виявилися безуспішними, НАТО 5 вересня о 10:00 відновлює бомбардування. Тоді як 9 вересня літаки Альянсу атакують позиції навколо міст Баня-Лука і Тузла, вже кілька днів тривають спроби знайти і врятувати збитих французьких льотчиків.

14 вересня операцію знову зупинено. Причиною тому була згода Младича відкрити аеродром Сараєва, виведення важких озброєнь з околиць міста тощо.

20 вересня генерал Бернар Жанв'є і адмірал Руперт Сміт у Сараєво оголосили, що операція досягла своїх цілей і що в подальших діях немає потреби.