Партицький Омелян Йосипович

Народився в селі Тейсарові[2][3] (пізніше — Жидачівського повіту, від 17 липня 2020 — Стрийського району) в сім'ї священника о. Йосипа Партицького (нар. 1804[4][5], пароха в Тейсарові з 1825 по 1879 рік).

Дуже рано покинув батьківську хату. Початкову освіту здобув у місті Стрию. Вчився в Бернардинській гімназії[6], Львівській духовній семінарії,[7] у Львівському університеті, який закінчив у 1863 (за іншими даними, в 1864[7]) році. Іспити склав на відмінно; одержав три дипломи: етнографа, історика, педагога і мовознавця української літератури. Викладав у Чернівцях, цісарсько-королівській Тернопільській гімназії (вчитель української та класичних мов,[7] 1864—1868 рр.), Академічній ґімназії у Львові (1868—1871 рр.), Львівській учительській семінарії (1871—1895 рр.).

У Тернополі разом з Володимиром Лучаковським, Василем Ільницьким, Євгеном Згарським створив літературний гурток.[7]

Один з лідерів народовецького руху в Галичині, редактор «Газети шкільної» (видавав власним коштом,[7] 1875—1879 рр.), «Зорі» (двотижневий, заснував, шість років видавав власним коштом[8] 1880—1885 рр.).

Автор підручників з мови, літератури, видав «Нѣмєцко-руский словаръ», «Старинну історію Галичини» (1894 р.). Переклав «Слово о полку Ігоревім» (1884 р).

Сповідував ідеї «народовців», один із засновників, почесний член культурно-освітньої організації «Просвіта», заступник голови першого головного відділу товариства, 1874 року виконував його обов'язки. 1875 року — делегат від головного виділу на заснуванні першої філії «Просвіти» в селі Бортниках Бібрецького повіту (сучасний Жидачівський район).

Разом з Анатолем Вахнянином видавав у 1877—1879 роках «Письмо з Просвіти». Під його впливом частина студентської молоді змінювала погляди з москвофільських на народовські (зокрема, Володимир Масляк[9]). Матеріально підтримував студентську молодь, зокрема, Івана Франка.[7]

Для покращення здоров'я в останні роки життя їздив на лікування до Одеси[6], відпочивав і лікувався в Карлових Варах (Карлсбаді, зокрема, в 1894 році)[10].

Раптово помер[6] 1 лютого 1895 року у Львові[11][12]. Похований на 14 полі Личаківського цвинтаря.^{[джерело?]}

1863 року в літературному збірнику «Галичанинъ» надруковано твір Омеляна Партицького, написаний народною мовою,— «Червона Русь в часах передісторичних». У цьому збірнику опублікував статтю про походження Руси, надрукував дві поезії; статті започаткували працю як історика над історією Руси. 1884 року друком вийшла величезна студія «Старинна історія Галичини».

Збирав етнографічні матеріали, помістив у «Правді» — 1868 р.: «З уст народна: гагілки, коляди», в «Газеті шкільній» за 1877 р.: «Заговори у Русиків», «Рахманьский Великдень».

У 1875—1879 рр. надрукував ряд статей про виховання: «Гадки про виховання домашнє» (1877), «Листи о вихованню» (1879), працював у комісії з видання шкільних книжок. Видав гарно укладені читанки для народних шкіл, працював над граматиками: «Руска читанка для нижчих кляс середніх шкіл» (1871), «Руский буквар для шкіл людових» (1876), «Руска читанка для третьої кляси шкіл народних»(1878), «Граматика руского язика для ужитку в школах людових»(1880).

Видання граматики 1880 року з погляду методики вважалося одним із найкращих видань граматик «рускої (української) мови» того часу.

У рідному селі Тейсарові:

• коштом односельців перед школою встановлено пам'ятник Омеляну Партицькому
• його іменем названа одна з вулиць села

У Жидачеві:

• ґімназія Жидачева (Удеча) названа його іменем

• Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001.
• Партицький Омелян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1302. — 1000 екз.
• Пашук В. С. Партицький Омелян // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 75. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Пиндус Б., Ханас В. Партицький Омелян Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 33. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Тищенко К. «Скандинавщина в давній Руси»: погляд із сучасности.

• Партицький Омелян Йосипович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 785.
• Омелян Партицький // Жидачівська районна бібліотечна система.
• Праці Омеляна Партицького // Zbruč.