Пастернак посівний

Пастернак посівний[1] або пастернак городній , або пастернак звичайний[2] (Pastináca sátiva L.) багаторічна трав'яниста рослина, вид роду пастернак (Pastinaca) родини окружкові (Apiaceae).

Пастернак посівний
Пастернак посівний.
Загальний вигляд квітучої рослини.
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Рід: Пастернак (Pastinaca)
Вид:
Пастернак посівний (P. sativa)
Біноміальна назва
Pastinaca sativa
L., 1753

Поширення

У дикому вигляді рослина росте у Європі, Туреччині, на Кавказі. Рослина натуралізована та культивується у всьому світі[3].

Ботанічний опис

Ботанічна ілюстрація Якоба Штурма з книги «Deutschlands Flora in Abbildungen», 1796

Трав'янистий дворічник або багаторічник з м'ясистим коренем.

Стебло гостроребристе, прямостояче, бороздчато-гранене, шорстке, запушене, у верхній частині гіллясте, висотою 30 — 100 (200[4]) см.

Листя чергове, непарноперисте, з 2 — 7 пар яйцеподібних, крупнопилчастих або лопатевих, більш-менш запушених сидячих листочків; нижнє листя короткочерешкове, верхнє — з піхвовою основою, сидяче.

Квітки двостатеві, дрібні, правильні, п'ятичленні, зібрані у складну парасольку з 5 — 15 променів; обгортка та обгорточки найчастіше відсутні. Чашечка майже непомітна, віночок яскраво-жовтий.

Плід — округло-еліптичний, приплеснутий, жовтувато-бурий віслоплодник. Коренеплід білий, товстий, солодкуватий та приємно пахне, форма варіює від округлої, як у ріпи, до конусоподібної, як у моркви, колір на розрізі жовтувато-сірий або жовтувато-бурий.

Цвіте на другий рік у липні — серпні. Плоди дозрівають у вересні.

Хімічний склад

Рослина багата мінеральними солями, вуглеводами; у її коренях є також значна кількість вітамінів тіаміну, нікотинової кислоти, рибофлавіну, а також ефірної олії; виявлені білкові сполуки, жири, клітковина, крохмаль, пектинові сполуки. У плодах знайдені фурокумарини (щонайменше 1 % — ксантотоксин, бергаптен, сфондін, полііна[4]), флавоноїдні глікозиди та кумарини.

До складу ефірної олії входить октилбутиловий ефір масляна кислота, що визначає її своєрідний запах.

Значення та застосування

Коренеплоди
Плоди та насіння

Як культурна овочева та кормова рослина пастернак посівний відомий з кінця XII століття. Проте широко вирощувати його стали з початку з XVIII століття.

Пастернак посівний добре росте в родючому, дренованому садовому ґрунті. Віддає перевагу сонячним, теплим ділянкам. Розмножують його посівом насіння, їх садять у травні одразу на постійне місце.

Медоносні бджоли збирають з квіток пастернаку посівного багато нектару. Мед високої якості, світлий[5].

Застосування в кулінарії

Рослина має слабкий запах, що нагадує запах петрушки, пряний, солодкуватий смак, подібний до смаку моркви. Пастернак широко застосовується у кулінарії та кондитерському виробництві. Його коріння вживають тушкованим, а також як приправу до супів, гарнірів до м'яса або як прянощі до овочевих салатів.

Застосування у медицині

Автори середньовічних травників, згадуючи про пастернак, посилалися на давньогрецького лікаря Діоскоріда, який застосовував його як сечогінний засіб. Пастернак застосовували у стародавній медицині також як засіб, що збуджує статеву діяльність, підвищує апетит, при галюцинаціях, як болезаспокійливий при ниркових, печінкових та шлункових кольках, як протикашльовий і для пом'якшення та відділення мокротиння. У народній медицині настій та відвар коренів пили при кашлі для його пом'якшення та відділення мокротиння, а також використовували при водянці і як болезаспокійливий засіб. Водний настій коренів пастернаку посівного з цукром вживають для збудження апетиту і як тонізуючий засіб під час реабілітації після важких хвороб.

Як лікарську сировину використовують плід пастернаку посівного (лат. Fructus Pastinacae sativae), який заготовляють, скошуючи рослини машинами при побурінні 60 — 80 % парасольок та досушуючи у валках, а потім обмолочуючи та очищаючи від домішок[4].

З плодів пастернаку посівного фармацевтична промисловість випускає лікарські препарати. Один з них «Бероксан», ним лікують деякі шкірні захворювання, у тому числі вітиліго. В експериментальних дослідженнях було показано, що фурокумарини пастернаку підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового випромінювання, що сприяє репігментації знебарвлених ділянок шкіри у людей, які страждають на вітиліго.

Лікувально-дієтичні властивості пастернаку визнані лікарями. Встановлено, що він покращує травлення, зміцнює стінки капілярних судин, має болезаспокійливу та відхаркувальну дію, тонізує. У сучасній медицині пастернак використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань.

Класифікація

У рамках виду виділені три підвиди[3]:

  • Pastinaca sativa subsp. sativa — Пастернак посівний
  • Pastinaca sativa subsp. sylvestris (Mill.) Rouy & E.G.Camus — Пастернак лісовий
  • Pastinaca sativa subsp. urens (Req. ex Godr.) Čelak.

Примітки

  1. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. К. : Наук. думка, 1987.
  2. Pastinaca sativa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. За даними сайту GRIN (див. розділ Посилання)
  4. Блинова К. Ф. и др. Ботанико-фармакогностический словарь: Справ. пособие. — М. : Высш. шк, 1990. — С. 220. — ISBN 5-06-000085-0.
  5. Абрикосов Х. Н. и др. Пастернак // Словарь-справочник пчеловода. — М. : Сельхозгиз, 1955. — С. 255.

Література

  • Всё о лекарственных растениях на ваших грядках / Под ред. Раделова С. Ю. — ООО «СЗКЭО». — СПб, 2010. — С. 183. — ISBN 978-5-9603-0124-4.
  • Шептухов В. Н., Гафуров Р. М., Папаскири Т. В. и др. Атлас основных видов сорных растений России. — КолосС. — М., 2009. — С. 125. — 10 000 прим. — ISBN 978-5-9532-0609-9. УДК 631.5

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.