Португальська абетка
Португальська абетка складається з 23 літер латиниці:
| A | B | C | D | E | F | G | H | I | J | K* | L | M | N | O | P | Q | R | S | T | U | V | W* | X | Y* | Z |
| a | b | c | d | e | f | g | h | i | j | k* | l | m | n | o | p | q | r | s | t | u | v | w* | x | y* | z |
| Примітка: | |||||||||||||||||||||||||
Додатково вживаються літери з діакритичними знаками: Á, Â, Ã, À, Ç, É, Ê, Í, Ó, Ô, Õ, Ú. Проте вони не вважаються окремими літерами в абетці та не мають власних розділів у словниках. Коли два слова відрізняються виключно наявністю чи відсутністю діакритики, слово без знаку йде першим в алфавітному порядку. Символ Ü з тремою вживався в бразильському варіанті до 31 грудня 2008 року. З моменту вступу реформи в силу трема з'являється тільки у власних назвах, запозиченнях та похідних від них.
Абетка
| Літера | Порт. назва | МФА | |
|---|---|---|---|
| Пишеться | Читається | ||
| Aa | a | /a/ | /a/, /ɐ/ |
| Bb | bê | /be/ | /b/ |
| Cc | cê | /se/ | /k/; /s/1 |
| Dd | dê | /de/ | /d/ ~ [dʒ]2 |
| Ee | e | /ɛ/, /e/ | /e/, /ɛ/, /i/,3 /ɨ/ |
| Ff | éfe | /ˈɛfi/ (BP), /ˈɛfɨ/ (EP) | /f/ |
| Gg | gê (BP or EP) чи guê (EP only) | /ʒe/, /ɡe/ | /ɡ/; /ʒ/1 |
| Hh | agá | /aˈɡa/ (BP), /ɐˈɡa/ (EP) | не вимовляється4 |
| Ii | i | /i/ | /i/3 |
| Jj | jota | /ˈʒɔtɐ/ | /ʒ/ |
| Kk | cá (BP) чи capa (EP) | /ka/, /ˈkapɐ/ | 5 |
| Ll | ele | /ˈɛli/ (BP), /ˈɛlɨ/ (EP) | /l/ ~ [u̯]6 |
| Mm | éme | /ˈẽmi/ (BP), /ˈɛmɨ/ (EP) | /m/7 |
| Nn | éne | /ˈẽni/ (BP), /ˈɛnɨ/ (EP) | /n/7 |
| Oo | ó | /ɔ/ | /o/, /ɔ/, /u/3 |
| Pp | pê | /pe/ | /p/ |
| quê | /ke/ | /k/ | |
| Rr | erre (EP and BP) чи rê (mostly EP) | /ˈɛʁi/ (BP), /ˈɛʁɨ/ (EP) | /ɾ/, /ʁ/8 |
| Ss | ésse | /ˈɛsi/ (BP), /ˈɛsɨ/ (EP) | /s/, /z/9; /ʃ/, /ʒ/ |
| Tt | tê | /te/ | /t/ ~ [tʃ]2 |
| Uu | u | /u/ | /u/3 |
| Vv | vê | /ve/ | /v/ |
| Ww | dáblio (BP) чи dâblio (EP) / duplo vê | /ˈdabliu/ | 5 |
| Xx | xis (BP) чи chis (EP) | /ʃis/, /ʃiʃ/ | /ʃ/, /ks/; /z/, /s/, /ʒ/ |
| Yy | ípsilon чи i grego"" | /ˈipsilõ/ (BP), /ˈipsɨlɔn/ (EP) | 5 |
| Zz | zê | /ze/ | /z/; /s/, /ʒ/, /ʃ/ |
Примітки
- Перед літерами e, i, y або з седілем.
- Алофонічно є африкатою перед звуком /i/ (i, інколи e), у бразильському варіанті.
- Може перетворюватися на апроксимант перед іншою голосною у ненаголошеному стані.
- Не вимовляється на початку чи в кінці слова. Також вживається в диграфах ch, lh, nh.
- Не належить до офіційної абетки. Вживається тільки в іншомовних словах, особистих іменах та похідних від них.
- Вокалізується до [u̯] в кінці складу в бразильському варіанті.
- У кінці складу зазвичай глуха чи не озвучується (n у кінці слова інколи вимовляють повністю в кількох запозичених словах). Див. також випадок назалізації.
- На початку (в усіх діалектах) та в кінці складу (в деяких бразильських) неподвоєна r вимовляється як /ʁ/, в іншому місці — як /ɾ/. Літера R в кінці слова також може не вимовлятися у повсякденному мовленні, коли останній склад є наголошеним, особливо у деяких штатах Бразилії та африканських країнах.
- Одна s перетворюється на дзвінку /z/ між голосними.
Приголосні
- Фонема, що тут позначається як /ʁ/, має різні діалектні варіанти вимови, серед яких головним є ясенний дрижачий приголосний [r] в Португалії та Африці та глухий язичковий фрикативний [χ] чи глухий гортанний фрикативний [h] у Бразилії.
- Відмінності між чотирма сибілянтами /s/, /z/, /ʃ/, /ʒ/ нейтралізуються в кінці складів. У цій позиції вони є альвеолярними на переважній території Бразилії: /s/ з'являється перед глухими приголосними чи в кінці вимови, а /z/ — перед дзвінкими: напр. isto /ˈistu/, mesmo /ˈmezmu/. На переважній території Португалії, в Ріо-де-Жанейро та деяких північно-східних штатах Бразилії сибілянти в кінці складів є постальвеолярними /ʃ/ (глухий заясенний фрикативний) та /ʒ/ (дзвінкий заясенний фрикативний) відповідно: isto /ˈiʃtu/, mesmo /ˈmeʒmu/.
- Традиційно літера x між голосними вимовляється як /ʃ/, але у запозиченнях з латини та грецької вона може позначати інші звуки: /ks/ (найчастіше), /z/ (у словах на ex- чи hex-, після яких іде голосна, та похідних) чи /s/ (у дуже незначній кількості слів, таких як trouxe та próximo). На початку слів та після приголосних вона завжди вимовляється як /ʃ/.
Діакритичні знаки та диграфи
Португальська мова використовує шість діакритичних знаків, один із яких — седіль, що вживається з літерою c (ç) для позначення її звучання як /s/ перед голосними a, o, u через історичну палаталізацію. Ані діакритичні знаки, ані диграфи до алфавіту не входять.
Графема Вимова ç /s/ ch /ʃ/ lh /ʎ/ nh /ɲ/ rr /ʁ/ ss /s/
Диграфи lh та nh, що мають окситанське походження, позначають палатальні приголосні. Диграфи rr та ss трапляються виключно між голосними. Звукове значення rr залежить від діалекту.
Німі літери
Як і в інших західноєвропейських мовах, літера u зазвичай не вимовляється в графемах gu та qu, після яких іде голосна:
- gu вимовляється як /ɡ/ перед e та i, інакше — /ɡu/;
- qu вимовляється як /k/ перед e та i, інакше — /ku/.
При цьому є слова, у яких u вимовляється. Ці винятки раніше позначалися тремою (güe, güi, qüe, qüi), щоправда, лише у бразильському варіанті. Більшість із них є латинізмами: freqüência/frequência (частота), argüição/arguição (наведення доказів), qüinqüelíngüe/quinquelingue (п'ятимовний — за припущенням, португальське слово з найбільшою кількістю діакритичних знаків). У зв'язку з орфографічною реформою 1990 року трему було виведено з ужитку, залишено лише в особистих іменах, запозиченнях та похідних від них.
Графеми sç та xs вимовляються як один звук /s/ у бразильському варіанті, у стандартному європейському — як /ʃs/ (часто спрощене до /ʃ/ у повсякденній мові). Пари sc та xc перед e та i в бразильській португальській мові також позначають звук /s/, у європейській — /ʃs/.
Голосні
У наголошених складах розрізняються голосні /a, ɐ/, /e, ɛ/, /o, ɔ/. У ненаголошених, звуки кожної пари знаходяться у додатковому розподілі, тобто є алофонами. Наголошений /ɐ/ з'являється переважно перед носовими приголосними m, n, nh, за якими йде голосна, а наголошений /a/ в інших місцях.
Діакритичні знаки
Вимова голосних з діакритикою є досить фіксованою, за винятком їхньої назалізації у деяких випадках, описаних нижче. В інших випадках назалізація позначається тильдою.
Дифтонги
Вимова дифтонгів також є досить передбачуваною, але потрібно знати, як розрізняти дифтонги та голосні, що йдуть поспіль у зяяннях та належать до різних складів. Наприклад, у слові saio /ˈsai̯u/, літера i утворює дифтонг із попередньою голосною, а в saiu, /saˈiu̯/ чи /sɐˈiu̯/, вона його утворює з наступною. Як і в іспанській, зяяння може позначатися акутом, розрізняючи такі омоніми як, наприклад, saia /ˈsai̯ɐ/ та saía, /saˈiɐ/ чи /sɐˈiɐ/.
Ротові Графема Вимова Графема Вимова ai, ái /ai ~ ɐi/1 au, áu /au/ ei, êi /ei ~ e ~ ɐi/2 eu, êu /eu/ éi /ɛi ~ ɐi/2 éu /ɛu/ oi /oi/ ou /ou ~ o/ ói /ɔi/ óu /ɔu/
ui /ui/ iu /iu/ Носові Графема Вимова Графема Вимова ãe, ãi /ɐ̃ĩ/ ão /ɐ̃ũ/ õe /õĩ/ -
1 Коли передує голосній перед наголошеним складом, у центральній Португалії.
2 У центральній Португалії.
Назалізація
Коли склад закінчується на m чи n, ця приголосна не вимовляється за звичайними правилами, а лише вказує на назалізацію попередньої голосної. У кінці слів це інколи перетворюється на носовий дифтонг.
Монофтонги Дифтонги Графема Вимова Графема Вимова -an, -am, -ân, -âm1 /ɐ̃/ -am2 /ɐ̃ũ/ -en, -em, -ên, -êm1 /ẽ/ -em, -ém2 /ɐ̃ĩ ~ ẽĩ/ -in, -im, -ín, -ím3 /ĩ/ -en-, -én-4 -on, -om, -ôn, -ôm3 /õ/ -êm2 /ɐ̃ĩ ~ ẽĩ/ -un, -um, -ún, -úm3 /ũ/
1 в кінці складу
2 в кінці слова
3 в кінці складу чи слова
4 перед кінцевою s, наприклад у словах bens та parabéns
Графема -en- також вимовляється як носовий дифтонг у кількох складних словах, таких як bendito (bem + dito), homenzinho (homem + zinho) та Benfica.
Література
- Acordo Ortográfico [IILP — Orthographic Agreement] (PDF). CV: CPLP. 1990. Архів оригіналу за 6 вересня 2005. Процитовано 17 жовтня 2011. (порт.)
Посилання
Примітки
- Ministro da Cultura quer Acordo vigorando antes de janeiro de 2010 [Minister of Culture wants Agreement enforced before January 2010] (Portuguese). Portugal: Sapo.. In Brazil, the Orthographic Agreement went into legal effect since January 1, 2009.