Ã

Ã/ã (a-тильда; a з тильдою) — літера, що використовується в абетках кількох мов, зазвичай вважається варіацією літери A.

Ã
Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą	Ȧ	Ả	Ɐ	Ɑ
Ɓ	Ƀ	Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č	Ð,ð	Ď,ď	Đ,đ	È	É	Ê
Ë	Ē	Ė	Ę	Ě	Ə	Ĝ
Ğ	Ġ	Ģ	Ĥ	Ħ	Ì	Í
Î	Ï	Ī	Į	İ,i	I,ı	IJ
Ĵ	Ķ	Ḱ	Ǩ	Ƙ	Ⱪ	Ļ
Ł	Ĺ	Ľ	Ŀ	Ñ	Ń	Ņ
Ň	N̈	Ɲ	Ƞ	Ŋ	Ò	Ó
Ô	Õ	Ö	Ø	Ő	Œ	Ơ
Ɋ	ʠ	Ŕ	Ř	Ɍ	Ɽ	ß
ſ	Ś	Ŝ	Ṡ	Ş	Š	Þ
Ţ	Ť	Ŧ	Ⱦ	Ƭ	Ʈ	ẗ
Ù	Ú	Û	Ü	Ū	Ŭ	Ů
Ű	Ų	Ư	Ŵ	Ⱳ	Ẋ	Ý
Ŷ	Ÿ	Ɏ	Ƴ	Ẑ	Ẕ	Ƶ
Ȥ	Ⱬ	Ź	Ż	Ƶ	Ž

У португальській мові Ã/ã позначає носовий голосний середнього ряду, /ɐ̃/ (точна висота тону варіює від відкритої до середньозакритої залежно від діалекту). Звук виник шляхом назалізації латинських злиттів an та am: germana > irmã «сестра». Сполучення ãe відповідає дифтонгу [ɐ̃ĩ̯], ão — [ɐ̃ũ̯].

Також літера вживається в аромунській, гуарані, кашубській та в'єтнамській мовах. В останній цей символ позначає [aː] з нисхідно-висхідним тоном.

У МФА символ /ã/ позначає носовий відкритий неокруглений голосний, що зустрічається, наприклад, у французьких словах maman та Jean.