Ясенний дрижачий приголосний

Ясенний (альвеолярний) дрижачий — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для зубних, ясенних і заясенних дрижачих — r, а відповідний символ X-SAMPA — r.

Номер МФА 122
Кодування
X-SAMPA r
Кіршенбаум r<trl>
Image
Звучання
джерело · допомога

У більшості індоєвропейських мов цей звук принаймні інколи алофонічний із ясенним одноударним [ɾ], хоча в деяких, наприклад у каталонській, іспанській і албанській вони є окремими фонемами.

Властивості

Властивості ясенного дрижачого:

  • Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Вищий ясенний не сонорний дрижачий

У чеській мові існує звук, відмінний від [r] (у таких словах як rybáři [ˈrɪbaːr̝ɪ] «рибалки», і прізвищі Dvořák). Його спосіб творення подібний, але язик знаходиться вище, він частково фрикативний. Орфографічно позначається літерою ř, а в МФА як [r̝]. Основна реалізація дзвінка, але є глухий алофон. (Прослухати: Antonín Dvořák [ˈantoɲiːn ˈdvor̝aːk] ).

Приклади

Альвеолярний
МоваСловоМФАЗначенняПримітки
АбхазькаашəараМФА: [[Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту|aʃʷara]]'міра'
АдигейськаречӀы[retʃʼə]'руйнівний'
Африкаансrooi[rɔɪ]'червоний'
АлбанськаrrushМФА: [[Список символів Міжнародного фонетичного алфавіту|ruʃ]]'гроно'Противопоставляется /ɾ/.
Арабськаرأس[rɑʔs]'голова'
ВірменськаСхідна вірменська[1]ռումբ[rumb] 'гарматне ядро'
Астурійськаxenru[ˈʃẽ̞nru]'зять'
Баскськаerrota[erot̪a]'млин'
Болгарськанаграда[nɐɡrada]'нагорода'
ВалійськаRhagfyr[ˈr̥aɡvɨr]'грудень'Протиставляється /r̥/.
Західнофризькаrûp[rup]'гусениця'
ДанськаДеякі носії ютландського діалекту[2] ?

Літературна вимова — [ʁ ~ ʕ].

НідерландськаБільшість діалектівrood[roːt] 'червоний'Може також вимовлятися як [ɾ]. Вимова /r/ різниться залежно від регіону.
АнглійськаШотландський діалектcurd[kʌrd]'свіжий сир'Тільки у деяких говірках. В інших вимовляється як [ɾ ~ ɹ].
Есперантоtri[tri] 'три'
Естонськаnarr[nɑrː]'повний'
Галісійськаría[ˈri.a]'лиман'Протиставляється /ɾ/. Не трапляється наприкінці складу.
НімецькаПівнічні діалектиSchmarrn[ʃmɑrn] 'дурниця'Дрижачий звук вимовляють лише деякі носії діалекту, інші вимовляють однонаголошений.
ЛітературнаМоже вимовлятися як зубний дрижачий або альвеолярний однонаголошений.
Південний діалектМоже бути однонаголошеним.
ГрецькаЛітературна[3]άρτος[ˈartos]'хліб' (заст.), 'артос'Алофон звука /r/. Зазвичай у групах приголосних, в інших випадках стає апроксимантом або однонаголошеним.
Кіпрський діалект[4][5]βορράς[voˈrːas]'північ'Протиставляється звуку /ɾ/.
Івритдіалект Мізрахиראשׁ[roʃ]'голова'
Гіндіघर[ɡʱər]'дім'
Ісландськаrós[ˈroːus]'троянда'Протиставляється звуку /r̥/.
Ілоканськаgurruod[ɡʊˈruʔod]'грім'Протиставляється звуку /ɾ/.
Італійська[6]terra[ˈtɛrra] 'Земля'
Келе[7][ⁿrikei]'нога'
Киргизька[8]ыр[ɯr]'пісня'
Латиська[9]rags[räks̪]'ріг'
Македонськаигра[iɡra]'гра'
МалайськаЛітературнаarah[arah]'напрямок'
МаратхіЛітературнаरबर[rəbər]'гума'
НгвеДіалект нджоані[lɛ̀rɛ́]'око'
Перськаرستم Rostam[ˈrostʌm]'Рустам'Алофон [ɾ] на початку слова.
Польська[10]krok[krɔk] 'крок'У деяких носіїв протиставляється /r̝/.
ПортугальськаДеякі діалекти[11]honrar[õˈraɾ]'шанувати'Давніший ротичний відповідає гуторальному R більшості діалектів; протиставляється /ɾ/. Див. Португальська фонетика
Російськарог[rok]'ріг'Може також вимовлятися як /ɾ/
Шотландськаwir[wir]'наш(е)'
Сербохорватська[12]рт / rt[r̩t]'мис'Може бути складовим.
Словацька[13]krk[kr̩k]'шия'Може бути однонаголошеним, зокрема, коли не є складовим.
Словенська[14]riž[ríːʃ]'рис'Також транскрибується як ɾ,[15] і може варіювати між [r] та ɾ.[16]
Іспанська[17]perro[ˈpe̞ro̞]'собака'Протиставляється звуку /ɾ/.
ШведськаБільшість діалектівrov[ruːv] 'здобич'
Таджицькаарра[ʌrrʌ]'бачив (-ла)'
ТайськаЛітературнаพรุ่งนี้[pʰrûŋ.níː]'завтра'
Тітан[7][ⁿrakeiʔin]'дівчата'
Убихська[bəqˤʼərda]'обертатися'
Українськарух[rux]'рух'
СапотекськаТілкуяпан[18]r-ree[rəˀə]'виходити, гуляти'Як правило, дві серії звуків /ɾ/.
Фінськаpurra[purːɑ]'кусати'
ФранцузькаАфриканський варіантrouge[ruʒ]'червоний'
Корсиканський діалект
Сільський квебекський діалект
Південний діалект
Чеськаchlor[xlɔ̝ːr]'хлор'Протиставляється звуку /r̝/; може бути складовим (плавним)
ЯпонськаДеякі діалекти羅針 rashin[raɕĩɴ]'компас'Звичайніше [ɾ]. Вживання [r] у японському мовленні прийнято звати макідзіта (巻き舌).

Примітки
  1. Dum-Tragut (2009:19)
  2. Torp (2001:78)
  3. Arvaniti (2007:14–18)
  4. Arvaniti (2010:3–4)
  5. βορράς. Cypriot Greek Lexicographic Database (Ερευνητικό Πρόγραμμα Συντυσές). 2011. Процитовано 5 березня 2014.
  6. Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
  7. Ladefoged (2005:165)
  8. Kara (2003:11)
  9. Nau (1998:6)
  10. Jassem (2003:103)
  11. , здебільшого у колишніх португальських колоніях в Африці, а також у Бразилії (в Африці може бути слабодрижачим), у внутрішній північній Португалії, на узграниччі з Іспанією й іспаномовними країнами
  12. Kordić (2006:5), Landau et al. (1999:66)
  13. Hanulíková & Hamann (2010:374)
  14. Pretnar & Tokarz (1980:21)
  15. Šuštaršič, Komar & Petek (1999:135)
  16. Greenberg (2006:17 and 20)
  17. Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
  18. Merrill (2008:109)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.