Послідовність престолонаслідування Литовського трону
Послідовність престолонаслідування Литовського трону - послідовність претендентів на Литовський престол історично визначити складно, враховуючи особливості історичного розвитку державного утворення під назвою "Литва", а раніше Велике князівство Литовське, в які входили литовські, білоруські та українські території.
Історія
Від початку свого існування Велике князівство Литовське було державою двох народів: литовського і білоруського.
Після вигасання династії Романовичів в Королівстві Русі, українські землі були розділені між Угорщиною, Польщею та Великим князівством Литовським.
З 1398 року ця держава стала називатись Велике князівство Литовське, Руське (Українське) та Жемантійське. В складі історичної "Литви" перебували Велике князівство Литовське, Велике князівство Руське та Жемантійське.
У 1385 році Великий князь Литовський Ягайло заключив персональну унію з Польщею, що була союзом двох держав. Проте після цього ще певний час Великі князі Литовські та королі Польщі були іноді одними і тим, іноді різними правителями.
Між 1432 та 1440 роками існувало окреме Велике князівство Руське від керівництвом Великого князя Руського Свидригайла Ольгердовича.
1596 року була підписана Люблінська унія, яка об'єднала Королівство Польщі та Велике князівство Литовське, Руське і Жемантійське в спільну державу - Річ Посполиту. Польща була більш впливова в цій державі. З того часу обраний король Польщі автоматично став Великим князем Литовським та Великим князем Руським, Київським, Волинським, Подільським, Чернігівським, Сіверським і пр.
Річ Посполита та виборний король існували до 1791 року, коли Конституція від 3 травня 1791 р проголосила створення унітарного Королівства Польщі зі спадковим королем.
Однак ця держава існувала лише до 1795 року, коли відбувся третій поділ Польщі, а територія Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського була окупована Російської імперією.
Під час Наполеонівський воєн, 1812 року була спроба відновити незалежність Великого князівства Литовського. Поляки очікували, що Князівство Варшавське отримає статус королівства і приєднає до себе звільнені території Великого князівства Литовського. Проте Наполеон планував створити на території Великого князівства Литовського два генерал-губернаторства: «Литовське генерал-губернаторство» і «Білоруське генерал-губернаторство».
Після поразки Наполеона, аж до 1918 року землі Великого князівство Литовського перебували під владою Російської імперії. У лютому 1918 року ненадовго було створено Королівство Литви на чолі з королем Міндовгом ІІ з династії з династії герцога Урахського. В кінці Литва була проголошена республікою.
Одночасно на Західній Україні один з представників Габсбурґ-Тешинської династії, Архікнязь Австрійський Вільгельм Габсбурґ розглядався як претендент на трон Українського Королівства.
Сучасні держави, що знаходяться на теренах колишнього Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського: Литва, Україна і Білорусь є республіками, і питання відновлення монархії в них, зараз, не є предметом державного чи суспільного обговорення.
Родовід потенційних спадкоємців
- Лев I Данилович (1228—1301), Король Русі, Великий князь Київський
- Шварно Данилович (1230—1269), Великий князь Литовський, Співправитель короля Русі Лева Даниловичa
- Юрій І Львович (1252—1308), Король Русі, Великий князь Київський
- Анастасія Галицька, донька короля Русі Юрія І
- Ольгерд (1296—1377), Великий князь Литовський + Уляна Олександрівна (1325–1391), донька Анастасії Галицької
- Свидригайло (1370—1452), Великий князь Литовський, Великий князь Руський
- Владислав II Ягайло (1362—1434), Король Польщі і Русі, Великий князь Литовський + Софія Гольшанська, донька Великого князя Київського А. Ольшанського
- Казимир IV Ягеллончик (1427–1492), Король Польщі, Великий князь Литовський, Володар і Спадкоємець Русі
- Владислав II Ягеллончик (1456–1516), король Чехії, король Угорщини, король Галичини і Волині
- Анна Ягеллонка (1503–1547), Королева Чехії, Угорщини, Галичини і Волині + Фердинанд I Габсбурґ
- Карл Штирський (1540–1590), ерцгерцог Австрійський.
- Анна Габсбурґ (1573—1598), Королева Польщі, Велика княгиня Литовська, Велика княгиня Руська
- Владислав IV Ваза (1595—1648), Король Речі Посполитої, Великий князь Литовський, Великий князь Руський
- Фердинанд II Габсбург (1578–1637), Король Чехії, Угорщини, Галичини та Волині
- Фердинанд III Габсбург (1608–1657), Король Чехії, Угорщини, Галичини та Волині
- Леопольд I Габсбург (1640–1705), Король Чехії, Угорщини, Король Галичини та Волині
- Йозеф I Габсбург (1678–1711), Король Чехії, Угорщини, Король Галичини та Волині
- Марія Жозефа (1699–1757), Королева Польщі, Велика княгиня Литовська, Велика княгиня Руська
- Август III Фрідріх (1696–1763) син Короля Польщі, Великого князя Литовського, Великого князя Руського Августа II (1670–1733)
- Фридрих Кристиян (1722–1763), курфюрст Саксонії
- Фрідріх Август І (1750–1827), Великий князь (Герцог) Варшавський
- Антоній І (1755–1836), Король Саксонії
- Максиміліан (1759–1838), принц Саксонії
- Фрідріх Август II (1797–1854), Король Саксонії
- Йоганн І (1801–1873), Король Саксонії
- Альберт І (1828–1902), Король Саксонії
- Георг І (1832–1904), Король Саксонії
- Фрідріх Август III (1865–1932), Король Саксонії
- Фрідріх Крістіан (1893–1968), титулярний король Саксонії
- Марія Емануїл (1926–2012), титулярний король Саксонії
- Альберт (1934–2012), титулярний король Саксонії
- Ернст Генріх (1896–1971)
- Тімо (1923–1982)
- Ридігер (*1953), претендент на трон Саксонії
- Тімо (1923–1982)
- Фрідріх Крістіан (1893–1968), титулярний король Саксонії
- Фрідріх Август III (1865–1932), Король Саксонії
- Фридрих Кристиян (1722–1763), курфюрст Саксонії
- Карл VI Габсбург (1685–1740), Король Чехії, Угорщини, Король Галичини та Волині
- Марія-Терезія (1717–1780), Імператриця Священної Римської імперії, Королева Чехії, Угорщини, Королева Галичини та Волині
- Леопольд II (1747–1792), Імператр Священної Римської імперії, Король Чехії, Угорщини, Король Галичини та Волині
- Франц I (1768–1835), Австро-Угорський імператор, Король Чехії, Угорщини, Король Галичини та Волині
- Франц Карл Австрійський (1802–1878), ерцгерцог Австрійський
- Карл Людвіг Габсбург (1833–1896), ерцгерцог Австрійський, намісник Короля Галичини і Волині
- Отто Франц Австрійський (1865–1906), ерцгерцог Австрійський
- Карл I (1887–1922), Австро-Угорський імператор, Король Чехії, Угорщини, Король Галичини та Волині, Герцог Буковини
- Отто фон Габсбург (1912–2011), титулярний Австро-Угорський імператор, Король Чехії, Угорщини, Король Галичини та Волині, Герцог Буковини
- Карл фон Габсбург (*1961), титулярний Австро-Угорський імператор, Король Чехії, Угорщини, Король Галичини та Волині, Герцог Буковини
- Отто фон Габсбург (1912–2011), титулярний Австро-Угорський імператор, Король Чехії, Угорщини, Король Галичини та Волині, Герцог Буковини
- Карл I (1887–1922), Австро-Угорський імператор, Король Чехії, Угорщини, Король Галичини та Волині, Герцог Буковини
- Отто Франц Австрійський (1865–1906), ерцгерцог Австрійський
- Карл Людвіг Габсбург (1833–1896), ерцгерцог Австрійський, намісник Короля Галичини і Волині
- Франц Карл Австрійський (1802–1878), ерцгерцог Австрійський
- Карл Людвиг Габсбурґ-Тешинський (1771–1847), родоначальник Тешинської гілки Габсбурзької династії
- Карл Фердинанд (1818–1874), Архікнязь Австрійський з Тешинської гілки Габсбурзької династії
- Карл Стефан Габсбург (1860–1933), Архікнязь Австрійський, претендент на Польський престол
- Вільгельм Габсбург (1895–1948), Архікнязь Австрійський, претендент на трон Українського Королівства
- Карл Альбрехт (1888–1951) Архікнязь Австрійський, претендент на Польський престол
- Лео Карл (1893–1939), Архікнязь Австрійський, капітан польської армії
- Леон Стефан (*1928), граф фон Габсбурґ
- Альбрехт (*1963), граф
- Леон Стефан (*1928), граф фон Габсбурґ
- Карл Стефан Габсбург (1860–1933), Архікнязь Австрійський, претендент на Польський престол
- Карл Фердинанд (1818–1874), Архікнязь Австрійський з Тешинської гілки Габсбурзької династії
- Франц I (1768–1835), Австро-Угорський імператор, Король Чехії, Угорщини, Король Галичини та Волині
- Леопольд II (1747–1792), Імператр Священної Римської імперії, Король Чехії, Угорщини, Король Галичини та Волині
- Марія-Терезія (1717–1780), Імператриця Священної Римської імперії, Королева Чехії, Угорщини, Королева Галичини та Волині
- Йозеф I Габсбург (1678–1711), Король Чехії, Угорщини, Король Галичини та Волині
- Леопольд I Габсбург (1640–1705), Король Чехії, Угорщини, Король Галичини та Волині
- Фердинанд III Габсбург (1608–1657), Король Чехії, Угорщини, Галичини та Волині
- Анна Габсбурґ (1573—1598), Королева Польщі, Велика княгиня Литовська, Велика княгиня Руська
- Карл Штирський (1540–1590), ерцгерцог Австрійський.
- Анна Ягеллонка (1503–1547), Королева Чехії, Угорщини, Галичини і Волині + Фердинанд I Габсбурґ
- Ян I Ольбрахт (1459–1501), Великий князь Литовський, Великий князь Руський
- Олександр Ягеллончик (1461–1506), Великий князь Литовський, Великий князь Руський
- Сигізмунд I Старий (1467–1548), Король Польщі, Великий князь Литовський, Великий князь Руський
- Сигізмунд II Август (1520–1572), Король Польщі, Великий князь Литовський, Великий князь Руський, Великий князь Київський, Волинський, Подільський
- Катерина Ягеллонка (1467–1548), дружина короля Швеції Югана III.
- Сигізмунд III Ваза (1566–1632), король Польщі, Великий князь Литовський, Великий князь Руський
- Владислав IV Ваза (1595–1648), Король Польщі, Великий князь Литовський, Великий князь Руський, Сіверський, Чернігівський, Смоленський
- Ян II Казимир (1609–1672), Король Польщі, Великий князь Литовський, Великий князь Руський, Сіверський, Чернігівський, Смоленський
- Сигізмунд III Ваза (1566–1632), король Польщі, Великий князь Литовський, Великий князь Руський
- Анна Ягеллонка (1476–1503), Княжна Померанії, дружина Богуслава X
- Софія Померанська (1498–1568), дружина короля Данії та Норвегії Фредеріка I
- Єлизавета Данська (1524–1586), Данська принцеса
- Софія Мекленбург-Ґюстровська (1557–1631), дружина короля Данії та Новегії Фредеріка II
- Анна Данська (1574–1619), Королева Англії
- Єлизавета Стюарт (1596–1662), Королева Богемії
- Софія Ганноверська (1630–1714), Кюрфюрстиня Ганновера
- Софія Шарлотта Ганноверська (1668–1705), Королева-Консорт в Пруссії
- Фредерік-Вільгельм I (1688–1740), Король в Пруссії
- Софія Прусська (1719–1765), Маркграфиня Бранденбург-Шведтська
- Фредеріка Бранденбург-Шведтська (1736–1798), герцогиня Вюртембергу
- Вільгельм Фредерік (1761–1830), Герцог Вюртембергський
- Вільгельм І (1810–1869), Герцог фон Урах
- Міндовг ІІ (1864–1928), Король Литви
- Вільгельм І (1810–1869), Герцог фон Урах
- Софія Шарлотта Ганноверська (1668–1705), Королева-Консорт в Пруссії
- Софія Ганноверська (1630–1714), Кюрфюрстиня Ганновера
- Єлизавета Стюарт (1596–1662), Королева Богемії
- Августа Данська (1580–1639), Данська принцеса
- Фрідрих III (1597–1659), герцог Гольштейн-Готторпський
- Кристіан Альбрехт (1641–1695), герцог Гольштейн-Готторпський
- Фрідрих IV (1671–1702), принц Ойтіну, герцог Гольштейн-Готторпський
- Карл Фридріх (1700–1739), герцог Гольштейн-Готторпський
- Петро ІІІ (1728–1762), російський цар
- Павло І (1754–1801), російський цар
- Олександр II (1777–1825), "Великий Князь Смоленський, Литовський, Волинський і Подольський"
- Микола І (1796–1855), офіційно позбавлений трону Сеймом Речі Посполитої в 1831 році, практично залишився королем; "цар Польський, Великий князь Литовський"
- Олександр III (1818–1881) "Цар Польський, Царь Херсоніса Тавричеського, Великий Князь Смоленський, Литовський, Волинський, Подольський і Фінляндський"
- Олександр IV (1845–1894)
- Микола ІІ (1868–1918), зрікся престолу
- Олександр IV (1845–1894)
- Олександр III (1818–1881) "Цар Польський, Царь Херсоніса Тавричеського, Великий Князь Смоленський, Литовський, Волинський, Подольський і Фінляндський"
- Павло І (1754–1801), російський цар
- Петро ІІІ (1728–1762), російський цар
- Карл Фридріх (1700–1739), герцог Гольштейн-Готторпський
- Фрідрих IV (1671–1702), принц Ойтіну, герцог Гольштейн-Готторпський
- Кристіан Альбрехт (1641–1695), герцог Гольштейн-Готторпський
- Фрідрих III (1597–1659), герцог Гольштейн-Готторпський
- Анна Данська (1574–1619), Королева Англії
- Софія Мекленбург-Ґюстровська (1557–1631), дружина короля Данії та Новегії Фредеріка II
- Єлизавета Данська (1524–1586), Данська принцеса
- Софія Померанська (1498–1568), дружина короля Данії та Норвегії Фредеріка I
- Владислав II Ягеллончик (1456–1516), король Чехії, король Угорщини, король Галичини і Волині
- Казимир IV Ягеллончик (1427–1492), Король Польщі, Великий князь Литовський, Володар і Спадкоємець Русі
Ще одними претендентами на престол Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського вважаються князі Чорторийські.
- Гедимін (1275—1341) ), Великий князь Литовський, Король литовців і Русі
- Коріят Гедимінович (1300—1365), Литовсько-український князь
- Костянтин Коріятович (1335—1388), Князь Подільський
- Василь Чорторийський (1375—1416), Литовсько-український князь, племінник Великого князя Литовського Владислава ІІ Яґайла.
- Михайло Чорторийський (1420—1478), Брацлавський намісник
- Федір Чорторийський (?–1542), Староста Луцький
- Іван Чорторийський (?—1567), Князь, посол Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського на сеймі Речі Посполитої 1564 року.
- Юрій Чорторийський (1560-1626), Староста Луцький, прихильник Берестейської унії
- Микола-Юрій Чорторийський (1603—1662), Воєвода Волинський, Воєвода Подільський, перший сенатор Речі Посполитої з роду князів Чорторийських
- Михайло Юрій Чорторийський (1621—1692), Воєвода Волинський, Воєвода Брацлавський
- Казимир Чорторийський (1674–1741), Підскарбій великий Литовський, Підканцлер Литовський, каштелян Віленський
- Август Олександр Чорторийський (1697-1782), Воєвода Руський, генеральний староста Подільської землі
- Адам Казимир Чорторийський (1734–1823), Маршалок Генеральної конфедерації Королівства Польщі
- Адам Єжи Чорторийський (1770—1861), Принц, претендент на Польський престол
- Володислав Чорторийський (1828–1894), голова Національного Уряду в екзилі + принцеса Маргарита Орлеанська
- Адам Людвік Чорторийський (1872—1937), князь
- Адам Кароль Чорторийський (нар. 1940), князь, претендент на Литовський і Польський престол
- Адам Людвік Чорторийський (1872—1937), князь
- Володислав Чорторийський (1828–1894), голова Національного Уряду в екзилі + принцеса Маргарита Орлеанська
- Адам Єжи Чорторийський (1770—1861), Принц, претендент на Польський престол
- Адам Казимир Чорторийський (1734–1823), Маршалок Генеральної конфедерації Королівства Польщі
- Август Олександр Чорторийський (1697-1782), Воєвода Руський, генеральний староста Подільської землі
- Казимир Чорторийський (1674–1741), Підскарбій великий Литовський, Підканцлер Литовський, каштелян Віленський
- Михайло Юрій Чорторийський (1621—1692), Воєвода Волинський, Воєвода Брацлавський
- Микола-Юрій Чорторийський (1603—1662), Воєвода Волинський, Воєвода Подільський, перший сенатор Речі Посполитої з роду князів Чорторийських
- Юрій Чорторийський (1560-1626), Староста Луцький, прихильник Берестейської унії
- Іван Чорторийський (?—1567), Князь, посол Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського на сеймі Речі Посполитої 1564 року.
- Федір Чорторийський (?–1542), Староста Луцький
- Михайло Чорторийський (1420—1478), Брацлавський намісник
- Василь Чорторийський (1375—1416), Литовсько-український князь, племінник Великого князя Литовського Владислава ІІ Яґайла.
- Костянтин Коріятович (1335—1388), Князь Подільський
- Коріят Гедимінович (1300—1365), Литовсько-український князь