Послідовність престолонаслідування Литовського трону

Послідовність престолонаслідування Литовського трону - послідовність претендентів на Литовський престол історично визначити складно, враховуючи особливості історичного розвитку державного утворення під назвою "Литва", а раніше Велике князівство Литовське, в які входили литовські, білоруські та українські території.

Велике князівство Литовське, Руське і Жемантійське

Історія

Від початку свого існування Велике князівство Литовське було державою двох народів: литовського і білоруського.

Після вигасання династії Романовичів в Королівстві Русі, українські землі були розділені між Угорщиною, Польщею та Великим князівством Литовським.

З 1398 року ця держава стала називатись Велике князівство Литовське, Руське (Українське) та Жемантійське. В складі історичної "Литви" перебували Велике князівство Литовське, Велике князівство Руське та Жемантійське.

У 1385 році Великий князь Литовський Ягайло заключив персональну унію з Польщею, що була союзом двох держав. Проте після цього ще певний час Великі князі Литовські та королі Польщі були іноді одними і тим, іноді різними правителями.

Між 1432 та 1440 роками існувало окреме Велике князівство Руське від керівництвом Великого князя Руського Свидригайла Ольгердовича.

1596 року була підписана Люблінська унія, яка об'єднала Королівство Польщі та Велике князівство Литовське, Руське і Жемантійське в спільну державу - Річ Посполиту. Польща була більш впливова в цій державі. З того часу обраний король Польщі автоматично став Великим князем Литовським та Великим князем Руським, Київським, Волинським, Подільським, Чернігівським, Сіверським і пр.

Річ Посполита та виборний король існували до 1791 року, коли Конституція від 3 травня 1791 р проголосила створення унітарного Королівства Польщі зі спадковим королем.

Однак ця держава існувала лише до 1795 року, коли відбувся третій поділ Польщі, а територія Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського була окупована Російської імперією.

Під час Наполеонівський воєн, 1812 року була спроба відновити незалежність Великого князівства Литовського. Поляки очікували, що Князівство Варшавське отримає статус королівства і приєднає до себе звільнені території Великого князівства Литовського. Проте Наполеон планував створити на території Великого князівства Литовського два генерал-губернаторства: «Литовське генерал-губернаторство» і «Білоруське генерал-губернаторство».

Після поразки Наполеона, аж до 1918 року землі Великого князівство Литовського перебували під владою Російської імперії. У лютому 1918 року ненадовго було створено Королівство Литви на чолі з королем Міндовгом ІІ з династії з династії герцога Урахського. В кінці Литва була проголошена республікою.

Одночасно на Західній Україні один з представників Габсбурґ-Тешинської династії, Архікнязь Австрійський Вільгельм Габсбурґ розглядався як претендент на трон Українського Королівства.

Сучасні держави, що знаходяться на теренах колишнього Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського: Литва, Україна і Білорусь є республіками, і питання відновлення монархії в них, зараз, не є предметом державного чи суспільного обговорення.

Родовід потенційних спадкоємців


Ще одними претендентами на престол Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського вважаються князі Чорторийські.

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.