Приштинський університет (1969)

Перші вищі навчальні заклади в Косово були створені в 1958—1969 роках і діяли по-різному: одні незалежно, так і в складі Белградського університету. Оскільки Ліга комуністів Косово просила в той період більшого самоврядування в регіоні, то в листопаді 1968-го року в Косово відбулися масові акції протесту пов'язані з автономією. В результаті, в 1969—1970 роках був заснований Приштинський університет. Першими факультетами нового університету стали: інженерний, медичний, юридичний та філософський, а мовами навчання стали албанська й сербська. Через двомовність навчального процесу Приштинський ВНЗ вже тоді розглядали як два окремих університети.

Албанські лідери Косово погоджували створення університету, але висловили думку, що університет є важливим етапом у досягненні політичної рівності в рамках федерації, а не кінцевою метою. У той час як відкриття університету підтримував Йосип Броз Тіто, за словами лідера комуністів Косово того часу, університет зіткнувся з сильною політичною опозицією сербських комуністів, які вважали його відкриття «передвісником автономії Косово». У 1971-му році серби й чорногорці протестували проти його відкриття.

У 1970-ті роки університет швидко розвивався, особливо в частині викладання албанською мовою — від 7 712 учнів у 1969-1970 навчальних роках до 43 321 в 1980-1981 роках. Це стало максимальною кількістю студентів, яка колись навчалась у виші. Вважається, що в ідеологічному плані навчальний заклад сприяв «зміцненню албанської національної свідомості» в регіоні. Зокрема, в той період університет став місцем періодичних албанських націоналістичних протестів; вже у 1974-му році щонайменше сотня його студентів були заарештовані за участь у протестних акціях.

Університет став відправною точкою у студентських протестах у Косові в 1981-му році. В той самий час в країні було високе безробіття. Та освічені й обурені своїм становищем албанці ставали джерелом для набору новобранців постійних акцій протесту. Крім того, сербське та чорногорське населення Косово обурювалось «економічним і соціальним тягарем». Цим тягарем вони вважали велику кількість студентів університету. До 1981 році в університеті Приштині був зарахований кожен десятий житель міста.

Демонстрації почались 11 березня 1981 року — спочатку у вигляді стихійного протесту невеликого масштабу, спрямованого на покращення харчування в студентській їдальні й загального поліпшення умов життя в місцевих гуртожитках. Ці акції були розігнані поліцією, але відновилися через два тижні, 26 березня 1981 року. Тепер поліція застосувала силу проти сидячого «страйку» албанських студентів у гуртожитку — 35 осіб були поранені, а 21 студент був заарештований. Насильство проти студентів спровокувало масові демонстрації вже по всій території Косово, що супроводжувалися заворушеннями та численними жертвами.

Після цих демонстрацій частина університетських викладачів і студентів «були очищені» від тих, кого адміністрація визнала «сепаратистами». У той період 226 студентів та працівників ВНЗ були засуджені до позбавлення волі. Максимальне покарання склало п'ятнадцять років в'язниці. Президент університету і два ректори були замінені прихильниками «жорсткої лінії», які проводились комуністичною партією. Університету також було заборонено використовувати підручники, імпортовані з Албанії, а згодом і взагалі стало можна використовувати лише ті книги, що перекладені з сербської мови.

Демонстрації також викликали негативну реакцію серед сербських політиків, а ще університет отримав прізвисько від комуністичних керівників — «фортеця націоналізму».