Протестантизм в Україні

Протестантизм в Україні — третя за кількістю вірян група християн після православних та греко-католиків.

Протестантизм
Реформація
Доктрини протестантизму

Дореформаційні рухи

Вальденси  Гусити  Катари  Лоларди


Реформаційні церкви

Англіканство  Анабаптизм  Кальвінізм  Лютеранство  Цвінгліанство


Постреформаційні рухи

Адвентизм · Армія спасіння · Баптизм · Квакери · Меноніти · Пієтизм  Пуританство  П'ятидесятництво  Харизматизм


«Велике пробудження»

Рівайвелізм  Методизм  Євангелізм  Учні Христа  Церкви Христа

За різними дослідженнями в Україні протестанти складають від 1,3 % до 3 % населення. Підрахунок кількості протестантів важкий тим, що не всі протестантські церкви та групи офіційно зареєстровані та ведуть докладну статистику членів. Водночас, станом на 2013 рік в Україні налічується 10 614 протестантських церков, що становить 28,7 % від усіх релігійних об'єднань України.

Протестантизм в Україні не являє собою єдине ціле, але розділений на кілька конфесій та безліч деномінацій. Тим не менше, існують декілька організацій координуючих протестантські церкви: Рада Євангельських Протестантських Церков України, Український євангелічний альянс, також протестанти беруть активну участь у Всеукраїнській раді церков та релігійних організацій та Українському Біблійному товаристві.

Сучасний стан

Англікани

В Україні існує дві парафії пов'язані з Англіканським співтовариством. Церква Христа в Києві утворена в 1999 році для англомовних вірян, що належать до єпископальної традиції. До складу приходу входять громадяни США, Великої Британії, України та інших країн. Збирається Церква Христа в лютеранській Кірсі Святої Катерини. Церкви входять в Діоцез Європи Церкви Англії.

Адвентисти сьомого дня

Церква адвентистів сьомого дня в Україні[1] станом на січень 2016 року налічує 831 громаду і 266 груп. Вона входить до об'єднання адвентистських громад, яке зветься Євро-Азійським дивізіоном[2], і є частиною всесвітньої Церкви адвентистів сьомого дня[3]. В Україні перші адвентистські громади виникли в Криму в 1886 році. Крім загальнохристиянських істин, які адвентисти поділяють з іншими протестантами, їхніми особливостями є дотримання суботи як дня Господнього й очікування Другого Пришестя Ісуса Христа на Землю.

Адвентисти приділяють багато уваги формуванню здорового способу життя. В Україні діє ряд адвентистських санаторіїв[4] і медичних центрів, діяльність яких спрямована на оздоровлення людей і навчання їх профілактичним принципам здорового способу життя.

Соціальне служіння адвентистів в Україні, зокрема, представлено діяльністю українського підрозділу Адвентистського агентства допомоги і розвитку[5] (ADRA). Станом на 2016 рік в Україні півмільйона нужденних отримали від ADRA матеріальну й психологічну допомогу.

Для зміцнення сімейних цінностей адвентисти в Україні організовують для дітей, молоді та дорослих різні зустрічі, заходи, програми. Активно розвивається мережа християнських кафе. Особливу частину служіння адвентистів для підлітків займає діяльність клубу «Слідопит», спрямована на розвиток нових умінь, які допомагають особистому та професійному становленню дитини.

Медіа-служіння адвентистів в Україні включає в себе видання літератури, радіомовлення та телебачення.

Уже понад 20 років в Україні працює християнське видавництво «Джерело життя»[6]. В Україні адвентисти одні з перших почали друкувати релігійну літературу українською мовою. Радіо «Голос Надії»[7], для якого вони готують програми — перше християнське радіо на території України з 20-річною історією. Його передачі звучать на першому каналі Українського радіо. Телеканал «Надія»[8], заснований Церквою АСД, представляє цілісне християнство в різних його проявах: міжособистісних стосунках, вихованні дітей, роботі й відпочинку. Трансляція здійснюється через супутник, кабельні мережі, ефірні станції та Інтернет, телепередачі також транслюються й на багатьох обласних каналах.

Церква адвентистів сьомого дня робить свій внесок і в освіту. Український адвентистський центр вищої освіти включає в себе Український гуманітарний інститут[9] і Український адвентистський теологічний інститут[10].

Церква адвентистів сьомого дня в Україні є членом Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій[11] та Ради євангельських протестантських церков України[12].

Лютерани

В Україні існує три лютеранських об'єднання. Німецька євангелічно-лютеранська церква України входить в Союз євангелічно-лютеранських церков, який об'єднує лютеран на території колишнього СРСР (крім країн Балтії) та входить до складу Всесвітньої лютеранської федерації. Партнером Німецької євангелічно-лютеранська церкви України є Євангелічно-лютеранська церква Баварії, що входить до складу Євангелічної церкви Німеччини. Німецька євангелічно-лютеранська церква України є об'єднанням громад німецької традиції. Зазвичай, громади користуються григоріанським календарем та використовують в літургії німецьку мову.

Кафедра єпископа розміщена в Соборі святого Павла в Одесі. Правлячий єпископ — Серге Машевскі. Також громади Німецької євангелічно-лютеранської церкви України знаходяться в Києві, Харкові, Дніпрі та інших великих містах України.

Українська лютеранська церква веде свою історію від Української євангельської церкви Аугсбургского віросповідання, що діяла на території Західної України в 1930-х роках. Відродження церкви почав пастор українського походження, який служив в Вісконсинському євангелічно-лютеранському синоді (США), Ярослав Шепелявець, спільно з іншими місіонерами свого синоду. Він же став першим єпископом УЛЦ. Нинішній єпископ В'ячеслав Горпинчук, як і всі службовці в громадах священнослужителі, є громадянином України.

УЛЦ дотримується суворого конфесійного лютеранства, не визнає ліберального богослов'я та жіночої ординації в сан пастора. В основі богослужіння УЛЦ лежить реформована літургія Івана Златоустого, яка служиться переважно українською мовою. Входить до Конфесійної євангелічно-лютеранської конференції. На Тернопільщині знаходиться Українська євангельсько-лютеранська семінарія Святої Софії, що навчає священнослужителів для УЛЦ та інших церков, членів Конфесійної євангелічно-лютеранської конференції. Центр церкви — у Києві.

Синод євангелічно-лютеранських церков України утворився 1996 року внаслідок розколу Німецької євангелічно-лютеранської церкви України. Суперінтендент Німецької євангелічно-лютеранської церкви України Віктор Грефенштейн та частина лютеранської громади Одеси, покинули церкву в зв'язку з незгодою з її політикою. Також стався розкол в церквах Миколаєва та Ялти. До об'єднання приєдналися лютеранські громади братської традиції, а також церкви, створені працею місіонерів Лютеранської церкви Канади. Єпископом синоду є Віктор Грефенштейн. Синод євангелічно-лютеранських церков України об'єднує громади баптистів, але синод дотримується конфесійного богослов'я. В Одесі розташована семінарія «Згода», створена для потреб Синоду євангелічно-лютеранських церков України з допомогою Лютеранської церкви-Канада.

Крім того, в Україні існують незалежні лютеранські церкви різних традицій.

Пресвітеріани та реформати

Церкви кальвіністського напрямку в Україні представлені кількома союзами реформатської та пресвітеріанської традицій. Найбільшим кальвіністським об'єднанням є Закарпатська реформатська церква, що об'єднує проживаючих на території України угорців-протестантів. З 114 зареєстрованих громад 113 знаходиться на території Закарпатської області, одна громада в Києві. Лише в трьох парафіях богослужіння звершується українською мовою, в решті громадах використовується угорська мова. Закарпатська реформатська церква входить у Всесвітнє реформатське співтовариство.

Також в Закарпатській області діє Закарпатська євангелічно-реформатська церква та Християнська Реформатська церква в Мукачеві, пов'язана з Християнської реформатською церквою США.

Українська євангельсько-реформатська церква об'єднує приходи з різною історією. Перші дві громади Української євангельсько-реформатської церкви було створено пастором Филимоном Семенюком, ординованим ще до Другої світової війни в Рівному. Також до складу церкви входять дві церкви в Закарпатській області, створені за участю американських місіонерів із змішаних українсько-угорських родин, церкви в Києві, Дніпро та кількох селах Західної України.

Євангелічно-пресвітеріанська церква України набула поширення на південному сході України та в Києві. Більшість громад засновано місіонерами з Пресвітеріанської церкви Америки та інших консервативних західних кальвіністських церков, але зараз окормляються українськими пасторами.

Закарпатська євангелічно-реформатська церква, Українська євангельсько-реформатська церква та Євангелічно-пресвітеріанська церква України входять до складу консервативної Європейської конференції реформатських церков.

Баптисти

Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів — найбільше об'єднання протестантських церков не лише в Україні, а й на пострадянському просторі та найбільший баптистський союз Європи. Організаційно сформувався в 1990 році на 21-му з'їзді євангельських християн-баптистів України з церков, які входили до складу Всесоюзної ради євангельських християн-баптистів, правонаступником якого стала Євро-Азійська федерація спілок євангельських християн-баптистів.

Другим за значимістю в Україні є Міжнародний союз церков євангельських християн-баптистів

З громад автономних баптистів, що діяли в СРСР, у незалежній Україні було сформовано Братство незалежних церков та місій євангельських християн-баптистів.

Ще одним крупним баптистським об'єднанням є Асоціація місіонерських церков євангельських християн України. Незважаючи на те, що багато хто з тих, що входять в асоціацію церков не ідентифікують себе як баптистські, вони близькі до них у своєму віросповіданні. Велику частину церков асоціації засновано за участю місій, таких як «Світло на сході», «Міжнародне партнерство». З різних причин ці церкви не увійшли до складу інших об'єднань євангельських християн-баптистів та зволіли організувати окрему асоціацію.

П'ятидесятники

В Україні п'ятидесятницький рух розпочався на початку 20-х років XX століття, прийшовши трьома незалежними шляхами: через проповідь Івана Воронаєва; через волинських реемігрантів і діяльність Г. Шмідта; через румунських п'ятидесятників на Чернівеччині (див. П'ятидесятництво в Україні). Майже за 90 років, пройшовши через бурхливий розвиток та поширення, репресії, заборони та роз'єднання, п'ятидесятницький рух в незалежній Україні отримав новий імпульс для розвитку. З 90-х років чисельність традиційних п'ятидесятницьких громад та членів зросла в декілька разів. В цей же час в молодіжному середовищі п'ятидесятників починає активно розповсюджуватися харизматичний рух.

За чисельністю п'ятидесятники стоять на третьому місці після православ'я та баптизму. З отриманням незалежності України з'явилася можливість створення власних Союзів та об'єднань. В незалежній Україні існує 17 п'ятидесятницьких Союзів та об'єднань, зокрема:

Харизмати

В Україні розвиток харизматичного руху почався з початку 90-х років XX століття з часу проголошення незалежності України і встановлення сприятливіших умов для діяльності Церков. Харизматичний рух в Україні набув свого розвитку за рахунок молодіжного середовища п'ятидесятницьких та баптистських церков. Згодом хвиля духовного пробудження початку 90-х років, яку принесли зарубіжні місіонери та проповідники, зокрема американского походження, посилила розвиток харизматичного руху по всій Україні. Якщо станом на 1992 рік в Україні було зареєстровано 27 харизматичних громад, то на 2005 рік їх нараховується близько 920, а на 2016 рік — 2600 громад.

Вже в перші роки становлення руху стала очевидною проблема відсутності певного адміністративного центру, завдання якого — діяти на офіційному рівні від імені нових харизматчних громад по всій Україні. У 1995 році був зареєстрований Центр харизматичних християнських Церков України (Повного Євангелія), який став найбільшим об'єднанням харизматичних громад на Україні.

На сьогоднішній день деякі з громад входять в різні харизматичні об'єднання, зберігаючи проте при цьому свою автономність, інші — залишаються поза них. Переважна частина з громад об'єднана у 19 харизматичних об'єднань та центрів, зокрема:

Див. також

Примітки

  1. Церковь Адвентистов Седьмого Дня в Украине. www.adventist.org.ua. Процитовано 17 червня 2016.
  2. Офіційний сайт Євро-Азійського дивізіону Церкви адвентистів сьомого дня. Церковь Христиан Адвентистов Седьмого Дня (ru-ru). Процитовано 17 червня 2016.
  3. Офіційний сайт Генеральної конференції Церкви адвентистів сьомого дня. www.adventist.org. Процитовано 17 червня 2016.
  4. Санаторії Церкви адвентистів сьомого дня в Україні. Интернет-газета ПУТЬ. Процитовано 17 червня 2016.
  5. ADRA Ukraine - Адвентистське Агентство Допомоги та Розвитку. adra.org.ua. Процитовано 17 червня 2016.
  6. Офіційний сайт видавництва "Джерело життя". lifesource.com.ua. Архів оригіналу за 5 вересня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
  7. Офіційний сайт Радіо "Голос Надії". Християнське радіо "Голос Надії" (ru-RU). Процитовано 17 червня 2016.
  8. Офіційний сайт Телеканал "Надія". tv.hope.ua. Процитовано 17 червня 2016.
  9. Офіційний сайт Українського гуманітарного інституту. ugi.edu.ua. Процитовано 17 червня 2016.
  10. Офіційний сайт Українського адвентистського теологічного інституту. seminary-sda.org. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
  11. Офіційний сайт Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій. vrciro.org.ua. Процитовано 17 червня 2016.
  12. Офіційний сайт Ради євангельських протестантських церков України. repcu.org. Процитовано 17 червня 2016.
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 березня 2008. Процитовано 20 листопада 2015.

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.