Протести в Казахстані (2022)

Уранці 2 січня жителі міста Жанаозен перекрили дороги на знак протесту проти підвищення цін на газ[3]. Звідти демонстранти закликали акимів Мангистауської області Ногаєв Нурлан Аскарович та міста Максата Ібагарова, вжити заходів щодо стабілізації цін і запобігання дефіциту пального. Мешканців зустрів виконуючий обов'язки акіма Жанаозена Галим Байджанов, який порадив натовпу написати скаргу до міської адміністрації, в якій мітингувальники нагадали, що їхні скарги до цього нібито були проігноровані міською владою[4].

Президент Касим-Жомарт Токаєв у своїй відповіді на цю ситуацію у Twitter доручив уряду розглянути ситуацію в Жанаозені, «враховуючи економічну доцільність у правовому полі». Він також закликав демонстрантів не порушувати громадський порядок, нагадавши, що громадяни Казахстану мають право публічно висловлювати свій голос місцевій і центральній владі, та сказав, що «так має бути відповідно до закону»[5].

Сотні жителів м. Жанаозена, які вийшли протестувати в перший день, зібралися та вночі розташувалися на міській площі[6][7]. До обіду приблизно 1000 людей вже були на площі, скандуючи та вимагаючи прямих виборів місцевих лідерів. До них почали приєднуватися інші жителі міста[7]. Працівники міліції, стоячи біля периметра площі під час демонстрації, не втручалися[7]. Аким Мангистауської області Нурлан Ногаєв і аким Жанаозену Максат Ібагаров, а також директор Казахського газопереробного заводу Накберген Тулепов намагалися заспокоїти протестувальників, прийшовши на площу і пообіцявши знизити ціни на газ до 85-90 тенге, що не задовольнило демонстрантів[8]. Ногаєв та його супутники були змушені тікати з площі від розлюченого натовпу[8].

Демонстрація в Актобе, 4 січня 2022

В Актау група протестувальників з'явилася на площі Йнтимак перед будівлею міської адміністрації, встановивши намети та юрти[6][9]. До вечора на площі було близько 6000 демонстрантів, які вимагали зниження ціни на газ, а також відставки уряду. До них приєдналися інші групи протестувальників, які, як повідомляється, приїхали із сусідніх регіонів і міст по всьому Казахстану. Нурлан Ногаєв відвідав мітинг, нагадавши натовпу, що уряд Казахстану знизив ціну на газ і що Агентство із захисту та розвитку конкуренції розпочало розслідування щодо власників АЗС за підозрою в змові щодо ціни[10]. Ногаєв також закликав активістів у Актау підтримувати громадський порядок і запропонував їм вести конструктивний діалог з владою. Протестувальники скандують «Шал кет» (укр. «діду — йди»)[11].

4 січня, близько 1000 людей зібралися на акцію протесту в центрі Алмати[12]. Правоохоронці застосували шумові гранати та сльозогінний газ, щоб розігнати демонстрантів[13]. Президент Токаєв підписав укази про введення режиму надзвичайного стану в Мангистауському районі та Алмати з 5 січня 01:30 за місцевим часом до 19 січня 00:00 за місцевим часом. Режим надзвичайного стану, між іншим, передбачав запровадження комендантської години[14]. За словами Токаєва, всі законні вимоги протестувальників розглянуть[15]. Спеціальна комісія після зустрічі з протестувальниками погодилася знизити ціну на газ до 50 тенге (0,11 долара) за літр[13].

Протестувальники встановлюють юрту в Актобе, 4 січня 2022

У пресслужбі президента Казахстану повідомили, що «прем'єр-міністр Аскар Мамін подав прохання щодо відставки. Її прийняв глава держави». Виконуючим обов'язки прем'єр-міністра призначили Аліхана Смаїлова. Також президент держави зазначив, що відповідальність за високі ціни на газ лежить на попередньому урядові[16][17]. Протестувальники в Алмати захопили акимат (мерію), будівля якого в минулому була резиденцією президента. У приміщенні установи розпочалася пожежа[18]. Також у місті загорівся бізнес-центр, в якому розміщений офіс провладної політичної партії «Нур Отан»[19]. За даними ЗМІ, протестувальники відкрили вогонь по силовиках, один міліціонер нібито постраждав[20]. За офіційними даними, на протестах постраждали 200 осіб[21].

За даними моніторингового ресурсу NetBlocks, у Казахстані відімкнули Інтернет, деякі телеканали та ЗМІ припинили роботу[22][23].

Президент країни Касим-Жомарт Токаєв записав відеозвернення, у якому заявив, що колишній президент Нурсултан Назарбаєв покинув посаду голови Ради національної безпеки. За словами Токаєва, він замінить його на цій посаді[24][25].

Мітингувальники висунули вимоги до влади Казахстану, опублікувавши їх у телеграм-каналі «Протести Казахстан». До вимог входять: звільнення політв'язнів, відставка президента, уряду та парламенту, створення тимчасового уряду, який проведе нові прозорі вибори. Тимчасовий уряд, відповідно до вимог протестувальників, повинен провести політичні реформи, основою яких є дотримання цінностей демократії та прав людини, визнання років правління СРСР «злочином проти народів пострадянської імперії», засудження агресії Росії проти України та анексії Криму, вихід із СНД, ЄАЕС та інших союзів з Росією[26][27].

Червоним та зірочками позначено області та міста республіканського значення, де 5 січня 2022 року введено надзвичайний стан

У Талдикоргані знесли пам'ятник колишньому очільникові країни Нурсултанові Назарбаєву, встановлений 2016 року[28]. Протестувальники захопили аеропорт Алмати, усі рейси було скасовано[29]. Президент Казахстану звернувся до держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) з метою надання допомоги у придушенні протестів, які він назвав «терористичною загрозою». Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що організація введе своїх «миротворців» до країни[30][31].

Влада Казахстану ввела надзвичайний стан у всій країні[32][33]. В Алмати розпочали антитерористичну операцію. Військові Казахстану зі спецтехнікою увійшли до міста задля придушення протестів[34]. У місті пролунали декілька вибухів. У ході операції було відновлено контроль над адміністративними будівлями, аеропортом міста[35]. Зранку в Нур-Султані почала діяти комендантська година, було посилено наряди поліції[36].

Офіційний представник Національного банку Казахстану Олжас Рамазанов заявив, що роботу всіх банків тимчасово зупинили. Також ввели обмеження на доступ до Інтернету: значні збої переросли у відключення національного зв'язку[37]. Перші контингенти колективних сил ОДКБ прибули до Казахстану[38]. Того ж дня було введено держрегулювання цін на газ і ключові товари терміном на 180 днів[39]. З метою покарати протестувальників, президент Казахстану створив слідчу групу у складі представників Генпрокуратури, МВС, КНБ[40][41].

Вдень у центрі м. Алмати під час проведення «антитерористичної операції» військові відкрили вогонь по протестувальниках[42]. У Кизилординській області також було оголошено про «антитерористичну операцію»[43].

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв віддав наказ силовикам відкривати вогонь без попередження по протестувальниках, про що повідомив у третьому зверненні до народу. Самих мітингарів він назвав «бандитами та терористами»[44]. Казахський бізнесмен і опозиціонер Мухтар Аблязов, що живе у Франції, оголосив себе лідером протестів[45]. Також він назвав інтервенцію військ ОДКБ окупацією і закликав громадян Казахстану боротися з нею.

Токаєв заявив, що «конституційний порядок» відновлено у всіх регіонах країни[46], лише в Алмати за даними влади було затримано понад 3000 мітингарів та 26 вбито[47]. У Нур-Султані було обмежено в'їзд і виїзд з 23:00 до 7:00[48]. За даними глави казахського бюро «Радіо Азаттик» Касима Аманжола, цього дня в Алмати розстріляли десятки протестувальників[49]. Під час обстрілу загинули троє дітей[50].

Станом на цей день, за даними МВС Казахстану було затримано майже 6000 протестувальників[51][52]. Відомого джазового музиканта з Киргизстану Вікрама Рузахунова затримали казахстанські силовики, а потім представлено ними як один із погромників та мародерів[53].

Влада Казахстану повідомила, що ситуацію по всій країні взято під контроль. До СІЗО запроторено 7939 осіб, у країні оголошено жалобу за загиблими[54]. Токаєв назвав протести спробою державного перевороту[55]. Цього дня полковника Комітету національної безпеки Казахстану Азамата Ібраєва було знайдено мертвим у дворі власного будинку[56].

В інформаційному центрі комендатури Алмати повідомили, що поліцейські протягом дня затримали 1,9 тис. осіб. У ході «антитерористичної операції» було зачищено житлові масиви Турксибського та Бостандицького районів[57].

16 січня 2022 року було скасовано назвичайний стан у Актюбинській області Казахстану[58].

18 січня 2022 року, Нурсултан Назарбаєв, вперше з початку протестів, виступив зі зверненням, в якому він заявив, що не залишав країни і запропонував підтримати Токаєва[59].

19 січня 2022 року, опівночі, режим надзвичайного стану, який діяв у Казахстані з 5 січня, був завершений. Зокрема, режим надзвичайного стану припинив діяти в Алмати, Нур-Султані, Жамбилській, Кизилордінській, Атирауській, Алматинській, Мангістауській областях. Раніше достроково режим НС було скасовано ще у 10-ти регіонах країни[60].