Піддубний Ігор Миколайович

Народився 18 червня 1965 року в Харкові. Закінчив Харківський національний університет радіоелектроніки в 1990 році за спеціальністю радіотехніка. У 2007 році закінчив НАУ за спеціальністю фінансовий менеджмент. Проходив службу у Збройних Силах СРСР, служив в Угорщині закінчив курси начальників телецентрів, пройшов стажування на факультеті журналістики Віденського Державного університету, навчався у Вищій Школі засобів масової інформації Армії і Флоту.

З 1991 роках в Харкові працював на каналах недержавного телебачення і радіо: заступник завідувача Харківського бюро Всесоюзної Телекомпанії «НІКА-ТВ», директор «Ніка-Відео», засновник і шеф-редактор журналу «ПРОГУЛЯНКИ». генеральний директор «Радіо-50», директор «Майстер-Радіо», організатор радіомосту Пітер — Харків, і керівник проектів «Радіо Модерн» і «Радіо Мелодія» в Україні.

З 2001 року по 2011 створив і керував медіа-холдингом у Харкові, який включав у себе: Радіо «Нова хвиля», Радіо «L-Fm», Радіо «Зроблено в СРСР»; Телебачення «Харківські новини» і газету-тижневик «П'ятниця»[1]

Головний редактор тижневика «П'ятниця», директор ТОВ «Робінзон і Ко».

У 2011 році створив перше в Україні інтернет-телебачення Robinzon.tv[2]

Автор і ведучий історичної програми «Культурний шар», яка виходила щотижнево протягом трьох років на місцевих телеканалах. Кінорежисер-документаліст України, автор документальних фільмів про історію міста Харкова та України. Фільми-розслідування «Степан Бандера: Україна між червоним і чорним» і «Крим. Курорт суворого режиму» отримали найвищі нагороди міжнародного фестивалю документальних фільмів «Київська фортеця» (Київ, Україна)[3], а так само були показані в рамках програми підготовки до квітневого референдуму в Нідерландах про асоціацію України і Європейського союзу у 2016 році нідерландської організацією «COVOR» і медіапроектів Blinibioscoop[4].

У 2006 року заснував та по теперішній час веде електрону «Книгу пам'яті Харківської області», допомагаючи родичам загиблих за Харківщину у Другій світовій війні[5].

Директор інституту медіа-комунікації Національної академії управління (м. Київ).

Засновник і керівник громадської організації «Спілка сприяння пошуку і повернення історичних і культурних цінностей України».

У 2015 році присвоєно звання Заслужений журналіст України, У 2007 році нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України «за неоціненний внесок у розвиток української журналістики та високий професіоналізм».[6]

У 2007 році нагороджений Знаком Відмінності Української православної церкви «За духовне виховання підліткового покоління країни».

У 2006 році нагорода «Зірка слави» Міністерства внутрішніх справ України.

У 2006 році нагороджений Почесною Грамотою Харківської міської ради.

У 2013, 2014 роках документальні фільми «Степан Бандера. Україна між червоним і чорним», «Крим. Курорт суворого режиму», «Повернення» завоювали перші місця на міжнародному фестивалі документального кіно «Київська Фортеця».

У 2018, 2019, 2012 роках документальні фільми "Повернення", "Призначаю тебе зрадником", "Планета Сковороди" здобули Гран-прі VIII Міжнародного фестивалю історичного кіно "Поза часом" [7][8]

Нагороджений у 2020 році Почесною відзнакою Харківської обласної ради «Слобожанська слава».[9]

2006—2010 рр. — депутат Харківської обласної ради.

2010—2015 рр. — депутат Харківської міської ради.

З 2005 по 2015 член партії «Батьківщина».[10]

Відомий своїми різкими висловлюваннями, як журналіст і депутат, проти діючого мера Харкова Геннадія Кернеса[11][12][13][14]

З початку 2000-х Ігор Піддубний співпрацював з Арсеном Аваковим, українським бізнесменом і політиком, якого ототожнювали з «помаранчевим» політичним блоком. Одночасно Піддубний очолював кілька медіа-проектів, що фінансуються та контролюються Аваковим, включаючи телевізійну станцію ТРК Харківські новини, радіостанцію «Нова Волна», телерадіокомпанію «Радіо-Артель» тощо.[15]

Після успіху Помаранчевої революції в 2005 році Арсен Аваков був призначений новообраним президентом Віктором Ющенком губернатором Харківської області. Однак через регіональні політичні розбіжності «помаранчевий» політичний блок був у меншості в Харківській області. Значна напруженість зросла між призначеним центральним керівництвом Аваковим та двома керівниками місцевих органів влади Геннадієм Кернесом та Михайлом Добкіним. Посеред цієї напруженості підконтрольні Авакову засоби масової інформації та Кернеські ЗМІ постійно атакували своїх опонентів[6][16]. На початку 2007 року новий автомобіль І. Піддубного Opel Signum, припаркований поруч з його будинком, був спалений під час нічного підпалу[10]. Ігор Піддубний, і Аваков засудили напад і натякнули, що за ним могли стояти лише двоє людей; однак винних підпалу досі не знайшли[15].

Тим часом наприкінці 2005 року Піддубний розпочав власну політичну кар'єру в харківському місцевому самоврядуванні, приєднавшись до Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина» у грудні. У 2006 році був обраний депутатом Харківської обласної ради[17][18]

Влітку 2010 року Піддубний допомагав захищати міський ліс Харкова від прокладання дороги та пов'язаної з цим вирубки дерев, ініційованої Геннадієм Кернесом. Спроба захистити ліс зазнала невдачі, оскільки протестуючі були побиті, їх табір зруйнований про-Кернесовими титушками, а дорога врешті-решт побудована.[19] У 2010 році Піддубний також працював помічником народного депутата України Володимира Філенка.

Восени 2010 року в Україні відбувся політичний зсув, коли Віктора Януковича було обрано президентом. В одночасно проведених місцевих виборах Ігор Піддубний був успішно обраний депутатом Харківським міської ради, але його покровитель Арсен Аваков програв у оспорюваній виборчій боротьбі з Кернесом за посаду мера Харкова. У міру погіршення свободи преси в Україні до 2011 року більшість ЗМІ, підконтрольних Авакову, були витіснені з ефіру.

Одружений вдруге. Виховує двох синів. Хобі фотографія.

Кар'єра Піддубного, як режисера почалася у 2010 році документальним фільмом «Неугодні» (російською мовою: Неугодные), яким підкреслює як багато сучасних українців мають предків, яких переслідували комуністи чи нацисти. Фільм був схвалений позитивно.[20]

Незважаючи на те, що документальні фільми Піддубного стосуються української історії, вони знімаються російською мовою і спеціально спрямовані на аудиторію російськомовних як в Україні, так і в Росії. Піддубний зазначив дві причини цього рішення. По-перше, україномовна аудиторія набагато краще знає українську історію, ніж російськомовні українці. По-друге, російська аудиторія значно більша.

Степан Бандера: Україна між червоним і чорним

Зовнішні відеофайли
	Stepan Bandara: Ukraine Between Red and Black, YouTube video

Документальний фільм "Степан Бандера: Україна між червоним і чорним" заглиблюється в життя Степана Бандери, ідеолога українського націоналізму. Документальний фільм був знятий у 2014 році в багатьох місцях, включаючи місце народження Бандери Старий Угринів; інші українські міста, пов’язані з Бандерою та його послідовниками;[21][22] Жезказган в Казахстані Казахстан (місцезнаходження найбільшого ГУЛАГУ для українських політв'язнів); і у московських архівівах.[23] Як і інші фільми Піддубного, він був спрямований насамперед на російськомовну аудиторію Східної України та Росії.[22][24][25]

Фільм отримав загальні позитивні відгуки критиків, які вважали, що Піддубному вдалося зберегти незалежну точку зору, вільну від пропаганди, для будь-якої з сторін, і що така розповідь про Степана Бандеру вже давно назріла.[26][27] Критик Борис Бахтєєв вважає, що Піддубний ще не повністю звільнив свій світогляд від радянської пропаганди та міфології, створеної навколо Бандери.[26]

Документальний фільм очолив рейтинг UA: First, національного телевізійного каналу в Україні за 2015 рік.[28] Він отримав додаткову аудиторію на YouTube[24] і на 1+1 (телеканал),[25] і використовується в Україні у загальноосвітніх школах як освітня допомога.[29] Станом на 2020 рік він залишається фільмом Піддубного з найбільшими переглядами.[30][31]

Крим: курорт суворого режиму

Зовнішні відеофайли
	Crimea: Maximum Security Resort, YouTube video

Прем'єра відбулася у жовтні 2015 р. Документальний фільм «Крим: курорт суворого режиму» - це чотирисерійний мінісеріал, який досліджує 250 років історії Криму.[32][33] Він досліджує питання, хто мав більш справедливу претензію на Кримський півострів, який був анексован Росією в 2014 році.[32][34] Мінісеріал отримав позитивні відгуки від українських критиків.[32][35]

Мінісеріал використовує багато раніше не опублікованих НКВД архівних документів,[33], що спонукає Іну Долженкову, Українську асоціацію кінематографістів, назвати документальний фільм "болісною ляпасою" українцям, які зацікавились історією Криму лише після його анексії.[35]

УКРАЯ

Зовнішні відеофайли
	УКРАЯ, YouTube video

Прем'єра відбулася у 2016 р. Документальний фільм-розслідування про події, які відбувалися перед розпадом СРСР і становленням незалежної держави Україна, фільм намагається знайти відповідь на питання: Україна або украя? Держава або прикордонна територія? У фільмі показані невідомі сторінки нашої історії: події після Чорнобильської катастрофи, як проходило голосування по Незалежності і як до цього поставилися за кордоном, як підписувалися Біловезькі угоди, як вирішувалися питання церкви, Криму та як передавалося ядерну зброю. У фільмі унікальні інтерв'ю: Бориса Єльцина, Леоніда Кравчука, Станіслава Шушкевича, Вітаутаса Ландсбергіса, Патріарха Філарета, Бориса Патона, Емануеліс Зінгеріс, Євгена Комаровського, Левко Лук'яненко, Олеся Донія, Степана Хмари, Дмитро Павличко, Бориса Соколова, Рефата Чубарова, Івана Дзюби, Святослава Вакарчука, Анатолія Тарасенко та інших.

Іван Мазепа: Призначаю тебе зрадником

Зовнішні відеофайли
	Ivan Mazepa: I appoint you a traitor, YouTube video

Знімався протягом 18 місяців між 2017 і 2019 роками,[36], документальний фільм "Іван Мазепа: Призначаю тебе зрадником" досліджує життя Івана Мазепи, суперечливого Гетьмана Запорізької Січі, який суперечливо зображений в російській та українській історіях. Знімальна група працювала в Україні, Австрії, Румунії, Росії та Швеції, щоб представити вичерпний образ Мазепи.[37][36] Два російські історики, Євген Анісімов (рос. Евгений Анисимов) та Тетяна Таїрова-Яковлєва знялися у фільмі як консультанти. Музикальне супроводження фільму білоруський і шведський скрипаль, музикознавець, публіцист і популяризатор класичної музики Михайло Казінік[38]

Прем’єра документального фільму відбулася в харківському театрі в березні 2019 р.[39] Крім українського телебачення, фільм демонструвався на міжнародному рівні в межах української діаспори в США та Європі, зокрема Відень, Будапешт та Стокгольм.[37][40] У 2019 році він отримав Гран-прі на фестиваль історичного кіно Поза Часом [37] і був предметом майстер-класу у Харківській державній академії культури.

Документальний фільм отримав позитивні відгуки від українських істориків. Олександр Галенко[41][42] та Сергій Павленко та російський історик Борис Вадимович Соколов. Однак документальний фільм зазнав критики, оскільки він був знятий російською, а не українською мовою.[43] [44]

Планета Сковороди

Зовнішні відеофайли
	, Планета Сковорди

Фільм присвячений життю та діяльності українського філософа Григорія Сковорди, знятий до 300-річчя великого філософа. У фільмі автор намагався відповісти на питання, чому Сковорода любив Слобожанщину і оспівував її у своїх творах. Гран-прі міжнародного фестівалю документального історичного кіно "Поза часом" у 2021р.[45]

• Доровских, Ольга (21 сентября 2010 г.), Пежич, Ненад (ред.), Растут опасения по поводу свободы прессы в Украине, подвергшейся нападению на журналиста , Прага: Конгресс США, Радио Свободная Европа / Радио Свобода, 27 декабря 2019 г.
• Аваков, Арсен (1 февраля 2007 г.), Костенко, Татьяна (ред.), «Запугивание и угрозы стали нормальной в Харькове» Запугивание и угрозы стали нормой жизни в Харькове
• Кобзарь, Наталья, под ред. (14 сентября 2011 г.), «Телеканал А / ТВК пропал из эфира» Status Quo, Харьков
• Кобзарь, Наталья, под ред. (11 ноября 2010 г.), «Фильм харьковчанина И. Поддубного признан лучшей документальной лентой на фестивале «Ступени» Status Quo, Харьков
• Мирер, Полина (10 июля 2011 г.), Федоркова, Татьяна (ред.), Ничего личного, только бизнес, Харьков: МедиаПорт, 27 декабря 2019 г.
• Мавричев, Вячеслав (3 декабря 2009 г.), Шаповалова, Юлиана (ред.), «Чтобы память не зарастала бурьяном. У Харковской области появилась электронная книга памяти» Объектив, Харьков: Симон, 27 декабря 2019 г.
• Сердюк, Анна (22 июля 2014 г.), Шаповалова, Юлиана (ред.), «Харьковский режиссер снимет фильм о Бандере» Объектив, Харьков: Симон
• Бутусов, Юрій, изд. (9 января 2015 г.), «Украина между красным и черным» Украина между красным и черным Cenzor.net Цензор.нет, Киев
• Касьяненко, Ростислав, «Поддубный Игорь Николаевич», Городской Дозор Харьков: Dozor.kharkov.ua
• Горовая, Инна (25 июня 2010 г.), Анненкова, Ольга (ред.), «Руководителем фракции БЮТ в облсовете избранного Игоря Поддубного» Новости Харькова news.kh.ua
• «Фильмы и программы Игоря Поддубного» tv.kh.ua Харьков-ТВ
• Указ Президента Украины: Про призначения державными нагородами України з нагоди Дня Конституции України Киев: Офис Президента Украины, 27 июня 2015 г.
• Лосев, Игорь (16 января 2015), Ившина, Лариса (ред.), «Contra omnes», День День [День], Киев: ООО «Українська прес-група»
• Гордейчик, Евгений, изд. (2 ноября 2010 г.), «У Авакова подозревают откуда появятся» правильные «данные» ФОКУС, Киев: Украинский Медиа Холдинг
• Рубан, Володимир, изд. (17 декабря 2014 г.), «На ТВ появится документальный сериал о Бандере» Газета.ua, Киев: Нова інформація, Телекритика
• «Вся правда о поиске останков Ярослава Мудрого. Новый фильм-исследование Игоря Поддубного» Главное. Харьков: Glavnoe.ua, 5 сентября 2017 г.
• «Батькивщина: В Харькове результаты подгоняют под данные Добкина» Корреспондент Корреспондент [Корреспондент], Киев: UMH group, ISSN 2305-3364, OCLC 53342614
• Ганницкий, Михаил, изд. (6 апреля 2012 г.), «В Киеве презентовано первое в Украине интернет-телевидение Robinzon.TV» УНІАН Киев: 1+1 Media Group
• «Украинская государство в упадок, но народ не исчез — история о Полтавской битве» Самые свежие новости России, Украины, Беларуси. qwerty.gdn, 30 июня 2019 г.
• Пилипенко, Марина (29 марта 2019 г.), Костенко, Татьяна (ред.), «На телеканале R1 — премьера исторического детектива» Вечерний Харьков. OCLC 762014020
• Ключко, Александр (7 февраля 2007 г.), Костенко, Татьяна (ред.), «Поджог автомобиля депутата Игоря Поддубного: хулиганство или месть?» Вечерний Харьков Харьков: ООО «Редакция газети «Вечірній Харків», OCLC 762014020
• Омельченко, Оксана, под ред. (25 июля 2014 г.), «Харьковский режиссер снимает фильм о Бандере», Вести. Киев: ООО «Вісті Мас-Медіа», OCLC 913568734
• «Крым. Курорт строгого режима» Blini Bioscoop (на русском языке), Роттердам: blinibioscoop.nl, 12 марта 2016 г., архивировано с оригинала 20 декабря 2016 г.
• Федоркова, Татьяна (23 марта 2015 г.), Федоркова, Татьяна (ред.), Советы бывалых Харьков: MediaPort
• Гокова, Евгения (23 марта 2019 г.), Шаповалова, Юлиана (ред.), «Герой или предатель: харьковчан приглашают на документальный фильм о Мазепе» Объектив, Харьков: Симон
• «Кернес на сессии просил успокоительное для оппозиционера и обзывал Богословскую» Сегодня Медиа Группа Украина
• Мигачева, Елена (3 ноября 2010 г.), Ганницкий, Михаил (ред.), Выборы в Харькове: вопрос жизни и смерти для Регионов УНІАН Киев: 1 + 1 Media Group
• Аласания, Зураб (14 декабря 2007 г.), Мостовая, Юлия (ред.), Эх, хвост, чешуя… ZN.UA, Киев: Дзеркало Тижня, ISSN 1563-6437, OCLC 977906967
• Бутусов, Юрій, изд. (31 января 2007 г.), «В Харькове подожгли машину депутата и соседа Добкина». Cenzor.net Цензор.нет [Censor.net], Киев
• Павленко, Сергій (28 марта 2019 г.), «З новой документации про Ивана Мазепу» З нової документалистики про Ивана Мазепу, Хвиля Десни [The Desna Wave] hvilya.com
• Косачева, Ольга; Колякина, Ульяна (19 апреля 2019 г.), «Майстер-класс режисера Игоря Піддубного — показ фильму, Факультет кіно-, телемистецтва Харьковской державної академії культури Харьков
• Соколов, Борис (14 апреля 2019 г.), Ившина, Лариса (ред.), «Гетьман Мазепа: без гніву й упередження» День, Киев: ООО «Українська прес-група», OCLC 977515570
• Вашуленко, Инна (30 апреля 2019), Пежич, Ненад (ред.), Гетьман Іван Мазепа и війна на Донбасі. Що скандального у фільмі «Призначаю тебе зрадником» Прага: Конгресс США, Радио Свободная Европа / Радио Свобода
• Касьяненко, Ростислав (ред.), «Евгений Мураев приобрел интернет-канал Robinzon TV» Городской дозор Харьков: Dozor.kharkov.ua
• Зеленская, Дарья (4 декабря 2012 г.), Румянцева, Ирина (ред.), Игорь Поддубный: «Робинзон. TV. — 25 часов собственного эфира!», Время (газета), Харьков
• Захаров, Евгений (2 июня 2010 г.), Захаров, Евгений (ред.), Ночное нападение на защитников парка в Харькове, Информационный портал Харьковской правозащитной группы Права Людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи
• Носков, Владимир (11 октября 2015 г.), Пежич, Ненад (ред.), Кто превратил Крым в курорт строгого режима? Прага: Конгресс США, Радио Свобода
• Магрилов, Игорь (16 июля 2016 г.), «Документальное кино Игоря Поддубного» Berlin-Visual, Киев: Центр политического консалтинга
• Долженкова, Инна (24.10.2015), Крим вимагає жертв ukrkino.com.ua, Киев: Ассоциация кинематографистов Украины
• Долженкова, Инна (24 августа 2016 г.), Фільм «УКРАЯ» — провокация чи шизофрения? ukrkino.com.ua, Киев: Украинская Ассоциация Кинематографистов