П'єрлуїджі Казірагі

Вихованець футбольної школи клубу «Монца» з рідного міста. Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1985 року в основній команді того ж клубу, в якій провів чотири сезони, взявши участь у 94 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ювентус», до складу якого приєднався 1989 року. Відіграв за «стару синьйору» наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним гравцем атакувальної ланки команди. За цей час виборов титул володаря Кубка Італії, ставав володарем Кубка УЄФА (двічі).

1993 року уклав контракт з клубом «Лаціо», у складі якого провів наступні п'ять років своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Лаціо» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще один титул володаря Кубка Італії.

Завершив професійну ігрову кар'єру в англійському клубі «Челсі», за команду якого виступав протягом 1998—2000 років. З лондонською командою вигравав Кубок Англії та Суперкубок УЄФА.

Протягом 1988—1990 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах, забив 1 гол.

1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 44 матчі, забивши 13 голів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США, де разом з командою здобув «срібло», а також чемпіонату Європи 1996 року в Англії.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2001 року як тренер молодіжної команди клубу «Монца».

В подальшому очолював команду клубу «Леньяно».

Наразі останнім місцем тренерської роботи була молодіжна збірна Італії, яку П'єрлуїджі Казірагі очолював як головний тренер протягом 2006—2010 років.