Робін ван Персі

Ван Персі у віці 14 років приєднався до голландського клубу Ексцельсіор Роттердам, але незабаром покинув його через конфлікт з тренерським штабом і приєднався до «Фейєноорду». Він швидко увірвався в першу команду і дебютував за неї у віці 17 років. В кінці сезону 2001–2002 він отримав нагороду Найкращого молодого гравця Чемпіонату Голландії. Перед стартом наступного сезону Ван Персі підписав свій перший професійний контракт, розрахований на 3,5 роки. Через конфлікт з тодішнім тренером «Фейєноорда» Бертом ван Марвейком, ван Персі був переведений в резервну команду. Під час матчу між резервними складами «Фейєноорда» і «Аякса» він разом з декількома одноклубниками піддався нападу з боку хуліганів, що вискочили на поле. Тим не менш «Фейєноорд» намагався продовжити контракт з нападником, але безуспішно. Сезон 2003–2004 ван Персі після відмови продовжувати контракт провів на лавці запасних. На початку сезону 2004–2005 ван Персі перейшов до лондонського «Арсеналу» за 2,75 млн фунтів стерлінгів.

17 травня 2004, ван Персі підписав з «Арсеналом» 4-річний контракт. У Голландії Ван Персі грав на позиції лівого вінгера, проте в «Арсеналі» він став нападаючим. Робін дебютував за «канонірів» в матчі за Суперкубок Англії проти «Манчестер Юнайтед». Спочатку Ван Персі виходив лише з лавки запасних, але 27 жовтня у матчі Кубка Ліги він зробив повноцінний дебют. Гарна форма голландця на старті чемпіонату Англії сезону 2005–2006 (8 голів у 8 матчах) принесла йому нагороду найкращого гравця листопада. 4 січня 2006 він підписав новий 5-річний контракт з Арсеналом.

У сезоні 2006–2007 Ван Персі отримав серйозну травму, але, попри це, він став найкращим бомбардиром команди з 13 голами в активі. Після від'їзду Тьєррі Анрі в «Барселону», ван Персі взяв на себе обов'язок головного бомбардира «канонірів», але після низки вдалих матчів отримав серйозну травму коліна в матчі за збірну Голландії. До грудня Робін повернувся в команду, але в січні його знову наздогнала травма, що вибила його до кінця сезону.

Ахіллесовою п'ятою Ван Персі була слабка права нога, яку він використовував лише для бігу. Однак перед сезоном 2008/09 він всерйоз попрацював над цим, що принесло свої плоди. Робін став краще володіти правою, він почав регулярно забивати з її допомогою. У сезоні 2008–2009 він став найкращим бомбардиром Арсеналу, забивши у всіх турнірах 20 голів. Крім того, він віддав 13 гольових передач.

У липні 2009 року Ван Персі уклав новий контракт з Арсеналом. Від'їзд Еммануеля Адебайора в «Манчестер Сіті» зробив голландця головною надією «канонірів» у їх атакуючих побудовах. Сезон Робін почав досить успішно, він чимало забивав і віддав стільки ж голевих передач. У жовтні він став найкращим гравцем місяця чемпіонату Англії. Але 14 листопада 2009 року він травмував кісточку в міжнародному матчі. 14 квітня 2010 ван Персі повернувся на поле в матчі проти «Тоттенхема», в сезоні 2009 −2010 незважаючи на травму він став третім за результативністю бомбардиром Арсеналу, забивши 10 голів у 19 матчах. Крім того, він віддав 8 гольових передач.

Після від'їзду з клубу Вільяма Галласа взяв собі 10-ий номер, поступившись одинадцятим Карлосу Вела.

Ван Персі брав участь на Чемпіонаті Світу-2006 і Євро-2008. На Чемпіонаті Світу він не виходив на поле з перших хвилин, забивши 1 гол в 4 зустрічах. На Євро-2008 Марко ван Бастен використовував ван Персі як центрального напададника (проти Італії), правого вінгера (проти Франції та Росії) і на позиції під нападаючим (проти Румунії). У матчі проти збірної Франції ван Персі, вийшовши на заміну на 55-й хвилині зустрічі, через 4 хвилини після прострілу Роббена з лінії воротарського поклав м'яч у нижній кут. Другий гол на Євро він забив у зустрічі проти збірної Румунії.

Після Євро-2008 ван Персі зіграв у кількох товариських матчах, але в листопаді 2009 року в одному з них отримав серйозну травму щиколотки і був змушений пропустити велику частину сезону. Пізніше добре йому знайомий тренер Берт Ван Марвейк включив його в остаточний склад збірної Нідерландів на чемпіонат Світу 2010. На мундіалі виходив у стартовому складі нідерландців в усіх 7 іграх, з яких програли вони лише одну — фінальний матч проти збірної Іспанії, посівши таким чином друге місце.

Згодом був учансником Євро-2012 та ЧС-2014. На останньому турнірі забив чотири голи у шости матчах, допомігши команді здобути бронзові нагороди світової першості.

10 жовтня 2015 року провів свою соту гру за збірну Нідерландів.

Станом на 1 серпня 2016 року

Сезон	Команда	Campionato			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Турнір	Ігор	Голів	Турнір	Ігор	Голів	Турнір	Ігор	Голів	Турнір	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2001–02	«Феєнорд»	ЕД	10	0	КН	0	0	КУЄФА	7	0	-	-	-	17	0
2002–03		ЕД	23	9	КН	3	7	ЛЧ	2	0	-	-	-	28	16
2003–04		ЕД	28	6	КН	2	0	КУЄФА	3	0	-	-	-	33	6
Усього за «Феєнорд»			61	15		5	7		12	0		-	-	78	22
2004–05	«Арсенал»	ПЛ	26	5	КА+КЛ	5+3	3+1	ЛЧ	6	1	СКА	1	0	41	10
2005–06		ПЛ	24	5	КА+КЛ	2+4	0+4	ЛЧ	7	2	СКА	1	0	38	11
2006–07		ПЛ	22	11	КА+КЛ	1+0	0	ЛЧ	8[1]	2[2]	-	-	-	31	13
2007–08		ПЛ	15	7	КА+КЛ	0+1	0	ЛЧ	7[1]	2	-	-	-	23	9
2008–09		ПЛ	28	11	КА+КЛ	6+0	4	ЛЧ	10[1]	5	-	-	-	44	20
2009–10		ПЛ	16	9	КА+КЛ	0	0	ЛЧ	4[3]	1	-	-	-	20	10
2010–11		ПЛ	25	18	КА+КЛ	2+3	1+1	ЛЧ	3	2	-	-	-	33	22
2011–12		ПЛ	38	30	КА+КЛ	2+0	2	ЛЧ	8[3]	5[2]	-	-	-	48	37
Усього за «Арсенал»			194	96		29	16		53	20		2	0	278	132
2012–13	«Манчестер Юнайтед»	ПЛ	38	26	КА+КЛ	4+0	1	ЛЧ	6	3	-	-	-	48	30
2013–14		ПЛ	21	12	КА+КЛ	0	0	ЛЧ	6	4	СКА	1	2	28	18
2014–15		ПЛ	27	10	КА+КЛ	2+0	0	-	-	-	-	-	-	29	10
Усього за «Манчестер Юнайтед»			86	48		6	1		12	7		1	2	105	58
2015–16	«Фенербахче»	ТСЛ	31	16	КТ	5	5	ЛЧ+ЛЄ	1[4]+11[5]	0+1[6]	-	-	-	48	22
Усього за кар'єру			372	175		45	29		89	28		3	2	509	234

Станом на 25 серпня 2016 року