Рожнятів (Польща)

Географія

Село розташоване на відстані 2 кілометри на південний захід від центру гміни села Заріччя, 10 кілометрів на південь від центру повіту міста Переворськ і 39 кілометрів на схід від центру воєводства — міста Ряшіва.

Історія

За податковим реєстром 1515 р. в селі були 6 ланів (коло 150 га) оброблюваної землі, корчма[2].

За податковим реєстром 1589 р. село належало Станіславу Диденському, в селі були 5 ланів (коло 125 га) оброблюваної землі, 8 загородників із землею, 5 коморників без тяглової худоби і піп[3] (отже, вже тоді в селі була церква). До 1772 року Полнятичі входили до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів і ввійшло до складу австрійської провінції Галичина.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Рожнятів знаходився у Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 92 будинки (4 на землях фільварку графа Володимира Дідушицького) і 521 мешканець, з них 199 греко-католиків, 309 римо-католиків і 13 юдеїв, була дерев’яна церква св. Михайла.[4] На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

У міжвоєнний період село входило до ґміни Розьвениця Ярославського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі проживало 940 мешканців, з них 10 україномовних українців-грекокатоликів, 290 польськомовних українців-грекокатоликів, 625 поляків і 15 євреїв[5].

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (174 особи — 46 родин)[6]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 345 86 215 44
Жінки 317 60 176 81
Разом 662 146 391 125

Церква

Церква в селі вже була в 1589 р.

До виселення українців у селі була дерев’яна філіяльна греко-католицька церква св. Михаїла, збудована в 1864 році. Належала до парафії Полнятичі Порохницького деканату Перемишльської єпархії[8].

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 134.(лат.)
  3. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 17.(лат.)
  4. Rożniatów (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 866. (пол.)
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
  6. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  8. Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1937. — с. 64.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.