Розбір Довгий
Розбір Довгий (пол. Rozbórz Długi) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Прухник Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 789 осіб (2011[1]).
| Село
|
Географія
Село розташоване на відстані 4 кілометри на північ від центру гміни села Порохника, 14 кілометрів на південний захід від центру повіту міста Ярослава і 38 кілометрів на схід від центру воєводства — міста Ряшіва.
Історія
За податковим реєстром 1589 р. у володінні Вояковського були 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі, 2 загородники без ділянок землі та 3 коморники без тяглової худоби, у володінні Януша Новосельського були 2 і 1/4 лану (коло 62 га) оброблюваної землі та 2 загородники без ділянок землі.[2] До 1772 року Розбір Довгий входив до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів і ввійшло до складу австрійської провінції Галичина.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Розбір Довгий знаходився в Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було у селі Розбір Довгий 82 будинки (на землях фільварку Гелени Закліка 6 будинків), загалом 451 мешканець, з них 253 греко-католики, 158 римо-католиків, 20 юдеїв.[3]
У міжвоєнний період село входило до ґміни Прухник Ярославського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі проживало 970 мешканців, з них 230 україномовних українців, 100 польськомовних українців, 620 поляків і 20 євреїв[4]. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості. Українці-грекокатолики належали до парафії Розбір Округлий Порохницького деканату Перемишльської єпархії.
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (255 осіб — 66 родин)[5]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[6].
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 369 | 88 | 247 | 34 |
| Жінки | 420 | 97 | 236 | 87 |
| Разом | 789 | 185 | 483 | 121 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 19.(лат.)
- Rozbórz (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 829. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
- Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.