Романкове

Романкове — історична місцевість Кам'янського, західна правобережна частина міста, колишнє запорозьке містечко на правому березі Дніпра. Найстаріша частина міста Кам'янське.

Історичні відомості

Частина серії статей на тему:
Голодомор
Жертви Голодомору
Категорія • Списки Портал

З назвою Романкова пов'язані зафіксовані у 1630-х роках французьким інженером Гійомом де Бопланом тутешні: дніпровський Романів острів, Романів пагорб та Романова переправа. За однією версією назва місцевості пов'язана з легендарним козаком Романюхою. За іншою версією — з іменем Київського князя Романа Святославича (Красного), онуки Ярослава Мудрого, вбитого половцями в 1079 році.[1]

Романкове спочатку було багатим запорозьким займищем. У 1734-1775 роках входило до Кодацької паланки. Сучасне селище Аули було західною частиною Романкова (або за імперською адміністрацією 2-им Романковим).

На 1859 рік Романкове (з підселком Аул) було державним селом, 1-ою становою квартирою Катеринославського повіту. Тут було 831 подвір'я, 2 православні церкви, сільське училище, поштова станція, 3 ярмарки, переправа через Дніпро й мешкало 5636 особи.[2]

Було центром Романківської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії. На 1886 рік тут мешкало 3557 осіб, що мали 663 дворових господарства, існували волосне правління, православна церква, школа, 8 магазинів, 3 ярмарки на рік. За 3 версти — поштова станція, 2 постоялих двори[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6207 осіб (3131 чоловічої статі та 3076 — жіночої), з яких 6114 — православної віри[4].

Сучасне Романкове — престижний придніпровський, переважно приватно забудований район Кам'янського. Трамвайне сполучення з містом.

Археологія

На території селища під час проведення експедиції 1957 року у заплаві Дніпра перед будівництвом Середньоднiпровської ГЕС знайдені пам'ятки палеоліту. Залишки людини сапіентного типу з декількох перевідкладеного мустьєрських стоянок без виразної геологічної датування. Зокрема сильно фосилізованій стегнова кістка і 2 плечові кістки високорослої людини з переважанням рис сапієнса. Археологами відзначаються риси подібності між знаряддями, виявленими в Романкове (двосторонні трикутні наконечники) й в стоянках Криму, наприклад в Старосілля.

Персоналії

  • Романова Галина Федорівна (1918-1944) — радянський лікар, учасниця Великої Вітчизняної війни, діячка антифашистської організації «Інтернаціональний союз».

Див. також

Джерела

  • Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
  • Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  • рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Павлоградскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911

Примітки

  1. Шапочкіна І. В. Завідувачка експозиційного відділу музею історії м. Кам'янське. Історія та топоніміка Кам’янского кін. XIX- поч. XX ст. Процитовано 20 жовтня 2016.
  2. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-63)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.