Сажка (гриб)

Сажка (Ustilago) рід грибів родини сажкові (Ustilaginaceae). Назва вперше опублікована 1806 року.[9]

?
Сажка (гриб)

Кукурудзяна головешка (Ustilago maydis)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидієві (Basidiomycota)
Підвідділ: Ustilaginomycotina
Клас: Устоміцети (Ustilaginomycetes)
Підклас: Ustilaginomycetidae
Порядок: Сажковидні (Ustilaginales)
Родина: Сажкові (Ustilaginaceae)
Рід: Сажка (Ustilago)
(Pers.) Roussel, 1806

див. Список видів роду сажка

Синоніми
* Uredo [1]
Посилання
Вікісховище: Ustilago
EOL: 16579
ITIS: 192067
NCBI: 5269
MB: 16391
IF: 16391

Опис

Ячмінь уражений Ustilago nuda

Хламідоспори, зазвичай, не перевищують 15 μ в діаметрі, у небагатьох видів до 18-20 μ, утворюються в зав'язі, суцвіттях, листках, стеблах, зрідка в тичинках у вигляді чорної, темно-оливкової, фіолетової маси. Зазвичай утворюють в заражених рослинах здуття і чорні смуги. Базидії — 3 — 5-клітинні з верхівковими або боковими базидіоспорами.

Види

База даних Species Fungorum станом на 26.10.2019 налічує 244 види роду Ustilago[10] (див. Список видів роду сажка).

Представники роду в Україні

За «Визначником грибів України» — в Україні 57 видів, багато з яких є збудниками хвороб культурних рослин, особливо злакових[11] .

Використання

Кукурудзяна головешка (Ustilago maydis) уражує кукурудзу, утворюючи на початках гали, що зрідка виникають й на інших частинах рослини. Молоді гали їстівні, у Мексиці вважаються делікатесом. також цей гриб має лікарські властивості[12].

У деяких районах Китаю та на острові Тайвань традиційно їдять пáгони дикого рису (Zizania aquatica, Zizania latifolia), що розрослися під впливом гриба Ustilago esculenta, але до появи спор. Поля спеціально заражають ним, щоб продукувати таку їжу.

Примітки

  1. subgen. Ustilago Pers., Synopsis methodica fungorum: 224 (1801)
  2. subgen. Ustilago (Pers.) Link, Magazin der Gesellschaft Naturforschenden Freunde Berlin 8: 27 (1816)
  3. Paulet (1793)
  4. Sowerby, Coloured Figures of English Fungi 3: pl. 396 (1803)
  5. Bonord., Handbuch der allgemeinen Mykologie: 44 (1851)
  6. Herzberg, Zopfs Beitr. Morph. Phys. nied. Org. (1895)
  7. Maire, Bulletin de la Société d´Histoire Naturelle de l'Afrique du Nord 8: 144 (1917)
  8. Liou, Contributions from the Institute of Botany National Academy of Peiping 6 (1): 43 (1949)
  9. Ustilago. www.mycobank.org. Процитовано 1 травня 2019.
  10. Список видів роду Ustilago. Species Fungorum. Процитовано 26.10.2019.
  11. М. Я. Зерова, С. Ф. Морочковський, Г. Г. Радзієвський, М. Ф. Смітська. Базидіоміцети: дакриміцетальні, тремелальні, аурикуларіальні, сажковидні, іржасті // Визначник грибів України. — Київ : Наукова думка, 1971. — Т. 4. — С. 39.
  12. Ustilago maydis. Світ грибів України. Процитовано 27.10.2019.

Джерела

  • Roussel, H.F.A. 1806. Flore du Calvados et terrains adjacents, composée suivant la méthode de Jussieu. : 1-372 — P. 47.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.