Сазонов Василь Васильович

Василь Сазонов народився в 1850 році[1].

Початкову освіту отримав у приватній гімназії Келера[1]. Вступив до Петербурзького будівельного училища в 1868 році і закінчив навчання в 1873 році в званні помічника архітектора та чину X-класу.

У 1877 році отримав звання інженера-архітектора. Після випуску Сазонов приєднався до Технічно-будівельного комітету Міністерства внутрішніх справ Російської імперії і незабаром його було призначено міським архітектором в Нахічевані-на-Дону[1]. Діяльність Василя Сазонова тут полягала головним чином у складанні креслень, проектів та кошторисів та у спостереженні за спорудами. Після скасування цієї посади, в 1878 році, Сазонов знову долучився до Технічно-будівельного комітету і був призначений членом слідчої комісії щодо гранітних родовищ на островах Фінської затоки та Ладозького озера.

Незабаром його призначили молодшим архітектором у псковському будівельному відділі. Тут Василь Сазонов майже виключно проводив ремонтні роботи в різних державних та громадських будівлях. У 1883 році він був призначений тим же губернським архітектором і того ж року перейшов на посаду губернського архітектора в Кам'янець-Подільський[1]. Через деякий час, у 1884 році, Сазонов був призначений єпархіальним архітектором і з тих пір його будівельна діяльність зосереджувалась головним чином на будівництві церков у повітах Подільської губернії. Як губернський архітектор Сазонов провів ремонт Проскурівського шосе (місто Проскурів нині Хмельницький) та роботи на громадському будівництві.

У 1886 р. Сазонов був переведений губернським архітектором до Могильова і займав цю посаду принаймні до 1892 р.[1]. У період з 1887 по 1892 рік він запланував будувати тут мости, проводити ремонтні роботи у державних будівлях, а близько 1891-92 рр. проводив будівництво у Гомелі.

Церква Святого Карапета

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Мураваних Курилівцях

у 1873-78 рр. в Нахічевані-на-Дону[1]:

• два мости (через Дон та його притоку) — згідно готового проекту[2],
• мурована церква Святого Карапета на вірменському кладовищі,
• два ряди магазинів на площах;

у 1878-83 рр.[1]:

• жіноча духовне училище у Пскові,
• мурована церква в с. Рудне Гдовского повіту Санкт-Петербурзької губернії;

у 1883-87 рр. у Подільській губернії[1]:

• жіноче духовне училище у Тульчині Брацлавського повіту,
• казарма при будівлі богоугодних установ у Кам'янці-Подільському, муровані церкви за готовими проектами[1]:

• в селі Садки Ямпольського повіту,
• Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Мураваних Курилівцях Ушицького повіту,
• Православна церква Покрови Пресвятої Богородиці в с. Черепашинці Вінницького повіту,

• мурована дзвіниця з брамою на кладовищі в Кам'янці-Подільському[3],

дерев'яні церкви (частково по своїх, частково за готовими проектами)[1]:

• в с. Кусиківці Кам'янецький повіт,
• у м. Луцьку Луцького повіту,
• у Потоку[4] Вінницького повіту,
• Свято-Миколаївська церква в с. Паланка,
• у с. Тростянець Брацлавського повіту,
• в с. Орлівка Брацлавського повіту,
• у с. Молдовка Балтського повіту,
• в с. Ярмолинці Гайсинського повіту,
• у Феліціянці Ушицького повіту,
• Церква Святого Миколая у Вила-Ярузьких Ушицького повіту (1887-91);

у 1887-92 рр. у Могильовській губернії[1]:

• реконструкція будівель колишніх тюрем у м. Климовичі[5],
• мурована церква Святого Духа у м. Жлобин[6] (за готовим проектом),
• дерев'яна церква Свято-Покровської церкви в с. Болотне Рагачовського повіту (за готовим проектом)[7].