Самбірське гето
Самбірське гето — єврейське гето, місце примусового переселення євреїв міста Самбір, окружного центру Дистрикту Галичина і прилеглих населених пунктів в процесі переслідування і знищення євреїв під час окупації території України військами нацистської Німеччини в період Другої світової війни.
Голокост |
---|
Ідеологія і політика |
Антонівка • Бердичів · Брест · Будапешт · Борщів · Варшава · Вертюжень · Вільнюс · Дрогобич · Калуга · Каунас · Коломия • Краків · Кишинів · Лодзь · Львів · Мінськ · Несвіж · Новогрудок · Пінськ · Пружани · Рига · Слуцьк · Теребовля · Трохимбрід · Шанхай · Проскурів • Рівне • Самбір • Чечельник • Чортків |
Місця масових страт Бабин Яр · Богданівка (Акмече́тка та Доманівка) · Бутримоніс · Долина смерті (Бидгощ) · Дробицький Яр · Кам'янець-Подільський · Одеса · Понари · Румбула · Ченстохова · IX форт (Каунас) |
Белжець · Дахау · Майданек · Малий Тростенець · Маутгаузен · Аушвіц—Біркенау · Саласпилс · Собібор · Треблінка · Хелмно · Юнґфернгоф · Ясеновац |
|
Жертви Голокосту Євреї · Слов'яни (росіяни, серби, поляки, білоруси, українці) · Роми · Свідки Єгови · Чорношкірі · Політичні противники · Гомосексуали див. також: Нацистські концтабори · План «Ост» · Компенсації жертвам |
|
Категорії голокост · нацизм · геноцид Друга світова війна |
Історія
29 червня 1941, через сім днів після оголошення Німеччиною війни СРСР, в Самбір вступають регулярні частини вермахту. Вже 1 липня 1941 місцеві націоналісти під контролем німців організували єврейський погром, в результаті якого було вбито від 50 до 120 євреїв. Через кілька днів окупаційною владою був створений юденрат під головуванням Леона Снайгера. Надалі люди брались заручниками, знищувались, або відправлялись у табори смерті, наприклад Белжець. Загальна кількість жертв перевищувала 10000 людей, серед яких близько 1200 дітей. Після ліквідації гето в місті проводилися розстріли євреїв, що переховувались, та яких знаходило гестапо. Після звільнення Самбора частинами РСЧА в серпні 1944, в місто повернулося лише 150 євреїв.
Пам'ять
У 2001 році на кошти Д. Гарднера (Канада) встановлено пам'ятний знак на місці розстрілу євреїв на старому єврейському кладовищі.
Література
- Арад І.. «Знищення євреїв СРСР в роки німецької окупації (1941—1944)». Збірник документів і матеріалів. Єрусалим, видавництво Яд ва-Шем, 1991. ISBN 9-65308-010-5.
- Круглов А. І. Хроніка Голокосту в Україні. Прем'єр, 2004. ISBN 9-66685-135-0.
- Альтман І. А. Голокост і єврейський опір на окупованій території СРСР. Під ред. проф. А. Г. Асмолова. — М.: Фонд «Холокост», 2002. — С. 287—308. — 320 с. — ISBN 5-83636-007-7.