Чортківське гето
Чортківське гето (нім. Ghetto Tschortkau; їдиш טשארטקאווער געטא; Чортковер Гето) — гето для представників єврейського народу, створене під час Другої світової війни у місті Чортків.
Голокост |
---|
Ідеологія і політика |
Антонівка • Бердичів · Брест · Будапешт · Борщів · Варшава · Вертюжень · Вільнюс · Дрогобич · Калуга · Каунас · Коломия • Краків · Кишинів · Лодзь · Львів · Мінськ · Несвіж · Новогрудок · Пінськ · Пружани · Рига · Слуцьк · Теребовля · Трохимбрід · Шанхай · Проскурів • Рівне • Самбір • Чечельник • Чортків |
Місця масових страт Бабин Яр · Богданівка (Акмече́тка та Доманівка) · Бутримоніс · Долина смерті (Бидгощ) · Дробицький Яр · Кам'янець-Подільський · Одеса · Понари · Румбула · Ченстохова · IX форт (Каунас) |
Белжець · Дахау · Майданек · Малий Тростенець · Маутгаузен · Аушвіц—Біркенау · Саласпилс · Собібор · Треблінка · Хелмно · Юнґфернгоф · Ясеновац |
|
Жертви Голокосту Євреї · Слов'яни (росіяни, серби, поляки, білоруси, українці) · Роми · Свідки Єгови · Чорношкірі · Політичні противники · Гомосексуали див. також: Нацистські концтабори · План «Ост» · Компенсації жертвам |
|
Категорії голокост · нацизм · геноцид Друга світова війна |
6 липня 1941 року в місто вступила німецька армія. 25 серпня 1941 року айнзацгрупи заарештували багатьох членів єврейської громади, котрі були чиновниками чи представниками інтелігенції (вчителів, інженерів, адвокатів). Вони були розстріляні у Чорному лісі біля міста.
Історія гето
Гето було створене в березні 1942 року. До 1 квітня 1942 року євреї повинні були переселитися на територію гето. Для гето було призначено 6 вулиць. В одному помешканні жило кілька сімей. Всього в гето було поміщено 6800 євреїв. До серпня 1942 року кількість мешканців гето зменшилася до 6500 через подальші вивезення та розстріли.
27 серпня 1942 року Поліція безпеки разом з жандармерією, Українською допоміжною поліцією та Єврейською допоміжною поліцією провели першу акцію депортації євреїв чортківського гето до табору смерті у Белжеці. Вже під час відбору було вбито 300 осіб. Також вказують, що це було 500 хворих, старих та малих євреїв[1]. Потім було відсіяно тих, хто був важливим спеціалістом, а решту відправлено до Белжеця — всього 2120 осіб. Ще кілька сотень осіб не помістилися у вагони, тому до жовтня 1942 року перебували у чортківській в'язниці.
Після цієї акції гето було зменшене до двох вулиць біля Серету.
5 жовтня 1942 року 500 євреїв було депортовані до Янівського табору (концентраційний табір у Львові на вулиці Яновській). Наприкінці 1942 року в гето було створено трудовий табір, в якому працювали 600 осіб. Робочий день тривав 12-14 годин, а харчовий пайок — лише 100 грамів хліба, рідко суп та кава (замінник).
На початку 1943 року у гето нараховувалося 2500 мешканців.
В червні 1943 року гітлерівці ліквідували гето. 17 червня 1943 року було розстріляно 2000 євреїв. Потім кілька днів тривало прочісування території гето і пошук євреїв, котрі сховалися. В такий спосіб було розстріляно ще 500 осіб. 63 особи були відправлені до трудового табору у Великому Глибочку. Лише незначній кількості євреїв вдалося врятуватися втечею.
Гето ліквідоване повністю у вересні 1943 року.
20 червня 2005 року з ініціативи єврейської громади було встановлено пам'ятники жертвам Голокосту: один — в Чорному лісі, а інший поблизу автостанції[2].
Див. також
Примітки
Джерела
- Чортков // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Холокост на территории СССР: Энциклопедия, Moskwa 2009, ISBN 978-5-8243-1296-6, ss. 1074—1075.
- Marta Goren (ur. Winter w 1935) o swoim życiu w Czortkowie, Warszawie i Palestynie/Izraelu