Смирнов Борис Васильович

«Хатина в Китаєві», 1900, одна з ранніх робіт художника
Донецький художній музей
(Китаєв — історичне передмістя Києва, нині в межах міста)

Борис Васильович Смирнов народився 1881 року у місті Владикавказ, на півдні Російської імперії, в сім'ї вчителя. А початкову художню освіту здобув в Києві, в малювальній школі Миколи Мурашка, де навчався з 1899 року. Продовжив навчання в Петербурзі, в студії відомого живописця Лева Дмітрієва-Кавказького (1902-1903), а потім — вступив до Петербурзької академії мистецтв, працював в пейзажному класі Олександра Кисельова.

1903 року молодий художник через серйозне захворювання (яке саме — в джерелах не повідомляється) вимушений був залишити Академію. Як невелику «компенсацію», отримав свідоцтво про те, що має право бути викладачем малювання в середніх навчальних закладах. В 1904 році був художником у науковій експедиції по Середній Азії — опублікував потім книгу дорожніх нарисів (з малюнками автора). Деякий час жив у Середній Азії і на Далекому Сході — в тому числі в Іркутську і Красноярську.

«Терем Солов'я-розбійника»
1914, полотно, олія

1905 року Смирнов за станом здоров'я переїхав на південь, в Україну, в Катеринослав (нині — Дніпро), де викладав у Педагогічному інституті. Брав участь в організації художнього музею в місті.

У подальші роки часто подорожував по півдню України, писав численні пейзажі і портрети: «Фонтан в Судаку», «Вигляд з вершини Ай-Петрі», «В Павлограді», «Дорога в степу», «Портрет дитячої письменниці Е.А. Смирнової», «Автопортрет», «Сонячний день на Дніпрі», «В саду в Києві», «Ярмарок в Україні», «Підпасок», «Будинок в Катеринославі» та інші. Побував у науковій експедиції по Середній Азії як художник, опублікувавши потім книгу дорожніх нарисів (з малюнками автора).

1911 року Смирнов був делегатом Першого всеросійського з'їзду художників, де прочитав доповідь з питань художньої освіти (доповідь опублікована в першому томі праць з'їзду). Після Жовтневої революції, з 1918 по 1920 рік, багато працював над написанням великих картин агітаційного змісту, якими прикрашали Катеринослав в дні революційних торжеств. З 1918 року — брав участь в художніх виставках.

1921 року почався новий етап в творчості художника. Він переїхав до Москви, активно працював в Об'єднанні художників реалістів, викладав живопис в Московському художньому інституті та інших художніх навчальних закладах. В цей період Смирнов малював в жанрі соцреалізму — це картини «Робітники в санаторії», «В робочій читальні», «Збір урожаю», «Переможець гір», «Гребля Дніпрогесу», хоча, як і раніше, багато уваги приділяв пейзажу («Озеро Валдайське», «Теплом повіяло», «Ранній сніг», «Осінь в горах»).

Пізніше Смирнов створив серію графічних портретів радянських художників (в 1926—1930 роках), нові пейзажі Криму, Підмосков'я, Башкирії (30-ті роки), серію пейзажів для шкіл (1940), серію літографій «По шевченківським місцям» (1946).

Також Смирнов багато працював для видавництв, ілюстрував дитячі книги. Залишив спогади про Костянтина Коровіна, Аполінарія Васнецова, Миколу Касаткіна, Леонарда Туржанського та інших художників, з якими був знайомий.

Помер у 1954 році.