Смолик

Смо́лик[2] (Hymenops perspicillatus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Смолик (Hymenops).

?
Смолик

Самець смолика (Ентре-Ріос, Аргентина)

Самичка смолика (Ріу-Гранді-ду-Сул, Бразилія)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тиранові (Tyrannidae)
Підродина: Віюдитині (Fluvicolinae)
Триба: Xolmiini
Рід: Смолик (Hymenops)
Lesson, 1828
Вид: Смолик
Hymenops perspicillatus
(Gmelin, 1789)

Ареал поширення виду     Проживання впродовж року     Зимування
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Motacilla perspicillata
Hymenops perspicillata
Посилання
Вікісховище: Hymenops perspicillatus
Віківиди: Hymenops perspicillatus
ITIS: 560537
МСОП: 22700266
NCBI: 495237

Опис

Самець смолика
Самичка смолика
Самець смолика в польоті

Довжина птаха становить 13—16 см. Виду притаманний статевий диморфізм. Самці мають майже повністю чорне забарвлення, за винятком широких білих смуг на махових перах, які особливо помітні в польоті. Дзьоб жовтувато-білий. Навколо очей жовтуваті м'ясисті нарости у вигляді кілець. Райдужки жовтуваті, лапи чорні.

Самички мають менш примітне забарвлення, верхня частина тіла у них коричнева, нижня частина тіла світло-сіра, поцяткована темними смужками. Першорядні і другорядні махові пера у них рудувато-коричневі, що особливо помітно в польоті. У самичок, як і у самців, є м'ясисті кільця навколо очей, однак вони менші. Дзьоб у самичок темніший. У негніздовий період у смоликів кільця навколо очей помітно зменшуються, або зовсім зникають.

Таксономія і систематика

Молекулярно-генетичне дослідження, проведене Телло та іншими в 2009 році дозволило дослідникам краще зрозуміти філогенію родини тиранових. Згідно із запропонованою ними класифікацією, рід Смолик (Hymenops) належить до родини тиранових (Tyrannidae), підродини Віюдитиних (Fluvicolinae) і триби Монжитових (Xolmiini). До цієї триби систематики відносять також роди Гохо (Agriornis), Негрито (Lessonia), Дормілон (Muscisaxicola), Сатрапа (Satrapa), Монжита (Xolmis), Сивоголовий кіптявник (Cnemarchus), Ада (Knipolegus), Пепоаза (Neoxolmis) і Кіптявник (Myiotheretes)[3].

Підвиди

Виділяють два підвиди:[4]

Поширення і екологія

Смолики мешкають на півдні Південної Америки. Взимку мігрують на північ, окремі бродячі птахи досягають Перу і північного сходу Бразилії[5]. Смолики живуть у степах Пататонії, в пампасах, на луках і пасовищах, в чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 3350 м над рівнем моря.

Поведінка

Смолики живляться комахами, яких ловлять на землі та в траві, або чатують на них, сидячи на сідалі. Гніздування починається в жовтні або на початку листопада. Під час сезону розмноження самці здійснюють демонстративні польоти. Смолики гніздяться в заростях чортополоху або в очереті. Гніздо чашоподібне, досить велике і глибоке, робиться з сухої трави й очерету, встелюється шерстю або пір'ям і розміщується в густих заростях. У кладці 3 кремово-білих яйця, поцяткованих червонуватими або буруватими плямками, розміром 23×17 мм.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Hymenops perspicillatus.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Tello, J.G.; Moyle, R.G.; Marchese, D.J.; Cracraft, J. (2009). Phylogeny and phylogenetic classification of the tyrant flycatchers, cotingas, manakins, and their allies (Aves: Tyrannides). Cladistics 25 (5): 429–467. doi:10.1111/j.1096-0031.2009.00254.x.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 січня 2022.
  5. Sagot-Martin, François; Lima, Rafael Dantas; Pacheco, José Fernando; Irusta, Jorge Bañuelos; Pichorim, Mauro; Hassett, David Maurice (21 вересня 2020). An updated checklist of the birds of Rio Grande do Norte, Brazil, with comments on new, rare, and unconfirmed species. Bulletin of the British Ornithologists' Club 140 (3). ISSN 0007-1595. doi:10.25226/bboc.v140i3.2020.a2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.