Собко Сергій Станіславович

Зовнішні відеофайли
	Сергій Собко, інтерв'ю (фільм "Рейд") на YouTube

Зовнішні зображення
	Президент України П.Порошенко вручає С.Собку нагородні атрибути звання Герой України, 23.03.2015

Сергій Станіславович Собко;
	Полковник
Загальна інформація
Народження	11 липня 1984 (37 років); Літин, УРСР
Alma Mater	ОІСВ
Військова служба
Роки служби	2005—т.ч.
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Гірська піхота
Війни / битви	Міжнародні сили з підтримки миру в Косові; Війна на сході України Бої за Савур-Могилу; Рейд 95-ї бригади; Бої за Дебальцеве;
Командування
2021—досі	Шаблон:ВТрО, Начальник управління підготовки штабу ТрО
2017—2019	128 ОГШБр, командир
??—2017	30 ОМБр, заступник командира
Нагороди та відзнаки
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
	Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець» (Міністерство оборони України)

Сергі́й Станісла́вович Собко́ (нар. 11 липня 1984, Літин, Вінницька область) — полковник Збройних сил України. Начальник штабу - заступник командувача Сил територіальної оборони ЗСУ (2022). Командир 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (2017—2019), Герой України (2015).

Біографія

Народився 11 липня 1984 року в селищі міського типу Літин, Вінницької області.

2001 року закінчив із золотою медаллю Літинську середню загальноосвітню школу № 2[1].

2005 року — Одеський військовий інститут Сухопутних військ з «червоним» дипломом.

Після закінчення інституту був скерований для проходження подальшої служби у 30-ту окрему механізовану бригаду 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України, яка дислокується у місті Новоград-Волинський Житомирської області, де пройшов шлях від командира взводу гранатометників до заступника командира бригади.

У 2007—2008 роках виконував миротворчу місію у складі національного контингенту в Косово.

Проходив навчання на курсах підвищення кваліфікації за кордоном: вивчення англійської мови (Канада), ведення бойових дій взимку (Норвегія, 2009), курси офіцерів спостерігачів (військова база Хохен фельс, Німеччина, 2009) та підвищений 9-місячний курс офіцерів піхоти з організації і тактики ведення бою (форт Бенінг, штат Джорджія, США)[2].

Отримав від громади Новограда-Волинського диплом «Гордість міста — 2013» у номінації «Військова доблесть».

У 2014-му офіцер успішно склав тести і його зарахували на навчання в один з найстаріших вищих навчальних закладів армії США — Командно-штабний коледж армії США у штаті Канзас. Вже мав їхати на навчання, але почалися бойові дії на Донбасі.

Мешкає у Новоград-Волинському разом із дружиною Вірою та сином Іваном. Батьки Сергія проживають у Літині. Батько, Станіслав Антонович, викладає інформатику у Літинській школі № 2. Мати, Ольга Дорофіївна, — медсестра районної лікарні.

Російсько-українська війна

З початком російської збройної агресії командир механізованого батальйону 30 ОМБр майор Сергій Собко виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції.

27 липня 2014 року батальйонна тактична група під керівництвом Сергія Собка разом із десантниками 95-ї бригади взяла стратегічний плацдарм Савур-могила. Його батальйон забезпечував вихід підрозділів Збройних сил і Прикордонної служби з оточення біля кордону з Росією на ділянці від Петрівського до Міусинська. Комбат Сергій Собко став одним з героїв фільму «Рейд. Сила нескорених»[3].

Протягом липня—вересня 2014 року підрозділ під керівництвом Собка виконував завдання на території Луганської області.

На початку 2015 року брав участь у боях в районі міста Дебальцеве, зі своїми бійцями виходив з оточення.

Отримав звання підполковника,^[коли?] призначений на посаду заступника командира бригади.

З 2016 року проходить підготовку і підвищення кваліфікації слухачем Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Після двох років на фронті підполковник Собко виїхав на навчання до Командно-штабного коледжу армії США, відбір до якого пройшов ще до війни. Навчався за міжнародною військовою освітньою програмою ІМЕТ.^{[джерело?]}

З серпня 2017 року — командир 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.

Станом на червень 2018 — полковник.[4][5]

Нагороди

Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (23 березня 2015) — за особисту мужність, самовідданість та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України[6]
Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець»
Медаль НАТО «Non Article V»

Примітки

Наші випускники, Літинська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2
Собко Сергій Станіславович — Герої України. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 11 червня 2015.
Країна має знати своїх справжніх героїв — Президент на показі стрічки «Рейд»
Комбриг 128-ї бригади Сергій Собко: страх озвучити проблему – це відлуння «совка». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 25 червня 2018.
полковник Сергей Собко. Информационное сопротивление (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
Указ Президента України від 23 березня 2015 року № 164/2015 «Про присвоєння С.Собку звання Герой України»

Джерела

Президент присвоїв звання Героя України чотирьом військовим командирам // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 23.03.2015
Командир механізованого батальйону 30 окремої механізованої бригади майор Сергій Собко — номінант рейтингу популярності «Гордість міста — 2013» // Офіційний вебсайт Міністерства оборони України, 11 лютого 2014
Герой України з Літина Сергій Собко добре знає, що таке НАТО // «20 хвилин. Вінниця», 30 березня 2015
Герой України Сергій Собко: Якби усі виконували задачі, які їм ставили — можливо, хід подій був би інший // «Українська правда», 29 січня 2016
Герой України підполковник Сергій Собко: «Тактика — це теж зброя, що б'є „влучніше“ від гармат» // Віктор Скрипник. «Голос України», 12 жовтня 2016
Бійці підполковника Сергія Собко вели бої за Савур-Могилу, Дебальцеве та його околиці // Сергій Жуковський. Офіційний вебсайт Міністерства оборони України, 24 лютого 2017

Попередник:	Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 149 23 березня 2015	Наступник:
Зубанич Василь Іванович		Порхун Олександр Володимирович

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Наші випускники, Літинська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2

[2] Собко Сергій Станіславович — Герої України. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 11 червня 2015.

[3] Країна має знати своїх справжніх героїв — Президент на показі стрічки «Рейд»

[4] Комбриг 128-ї бригади Сергій Собко: страх озвучити проблему – це відлуння «совка». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 25 червня 2018.

[5] полковник Сергей Собко. Информационное сопротивление (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.

[6] Указ Президента України від 23 березня 2015 року № 164/2015 «Про присвоєння С.Собку звання Герой України»