Станіслав Левандовський

Станісла́в Рома́н Левандо́вський (пол. Stanisław Roman Lewandowski; 22 лютого 1857, Котліни 3 лютого 1940, Варшава) — польський скульптор, реставратор.

Станіслав Роман Левандовський

Народився 22 лютого 1857(1857-02-22)
Котліни, Ґміна Бруйце, Лодзький-Східний повіт, Лодзинське воєводство, Польща
Помер 3 лютого 1940(1940-02-03) (82 роки)
Варшава, Генеральна губернія, Німеччина, Німецький рейх
Громадянство  Польща
Навчання Краківська школа мистецтв, Віденська академія мистецтв
Працював у містах Відень, Львів, Варшава
Пам'ятник Адаму Міцкевичу в Ряшеві (1892)
Пам'ятник Володимиру Барвінському (1892)

Біографія

Народився в селі Котліни поблизу міста Пьотркув-Куявський в сім'ї інженера Людвіка Левандовського і Антоніни з Амброжевичів. Закінчив середню школу в Кракові. У молодості спробував себе в багатьох професіях і заняттях. У Львові вивчав медицину, грав у мандрівному українському театрі, співав в опереті, працював у торгівлі. У 18791882 роках навчався у Краківській школі мистецтв у Валерія Гадомського. У 18831887 роках у Віденській академії мистецтв в Едмунда фон Гелльмера (Edmund Hellmer) і в Спеціальній школі Карла Кундмана. За свої роботи двічі отримував золоту медаль Віденської академії. У 18901894 роках мав власну майстерню у Львові на нинішній вулиці Степана Бандери, 9, а пізніше і на Січових Стрільців, 10. Викладав рисунок і скульптуру в приватній школі Марцелія Гарасимовича. Брав активну участь у діяльності львівських товариств — каменярського, мулярського і скульптурного. 1894 року виїхав до Відня. У 1924-1925 роках проживав у Варшаві, працюючи головним медальєром Національного монетного двору. 19251932 роки провів у Відні, потім оселився у Варшаві де працював реставратором колекції творів образотворчого мистецтва в Королівському замку. Помер 1940 року у Варшаві.

Тяжів у творчості до кінця XIX ст. до академізму. Одночасно в інших роботах — до необароко і неорококо. Після 1900 року перейшов до сецесійної стилістики, а після 1910-х знову звернувся до форм дещо модернізованого класицизму.

Відомі роботи

Нереалізовані проекти

  • 1898 року перебуваючи у Відні, на замовлення Зигмунта Горголевського виконав ескіз скульптурної групи для фронтону Міського театру у Львові. Відмовився від подальшої реалізації через низький гонорар.
  • Ескіз пам'ятника Шопену у Львові (1902).
  • Конкурсний проект пам'ятника Анджеєві Потоцькому у Львові (1910). Здобув відзнаку журі.[4]

Примітки

  1. пол. Jan Walery Królikowski
  2. Tygodnik Ilustrowany. — 17 lutego 1912. — № 7 (2727). — S. 134.
  3. Maślankiewicz K. i Wierczyński S. Borkowski Stanisław Jan Nepomucen Kajetan Dunin, herbu Łabędź (1782—1850) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1936. — T. II. — S. 338. (пол.)
  4. Rozstrzygnięcie konkursu ścisłego na projekt pomnika Andrzeja Potockiego we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 126.

Джерела

  • Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 130—133. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  • Kaczmarzyk D. Lewandowski Stanisław Roman (1859—1940) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław—Warzawa—Kraków—Gdańsk: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wydawnictwo PAN, 1972. — T. XVI/2, zesz. 73. — S. 209—210.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.