Станіслав Сроковський (географ)

Станіслав Юзеф Сроковський (пол. Stanisław Józef Srokowski, 8 липня 1872, с. Венгжце, нині Краківського повіту — 20 серпня 1950, м. Варшава) — польський географ, дипломат, громадський діяч, волинський воєвода з 1 лютого 1923 року по 29 серпня 1924.

Станіслав Сроковський
Народився 1872[1][2][…]
Венґжце, Ґміна Зельонкі, Краківський повіт, Малопольське воєводство, Польща
Помер 1950[1][2][…] або 20 серпня 1950(1950-08-20)
Варшава, Польська Народна Республіка
Поховання Евангелістський цвинтар Варшави
Країна  Польща
Діяльність дипломат, географ, викладач університету
Галузь географія
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Знання мов польська[3]
Заклад Варшавський університет
Військове звання воєвода
Партія Національна ліга
Рід Q28672526?
Нагороди

Перехід з греко-католицького обряду на римо-католицький, щоб підкреслити своє несприйняття українського національного руху.

Біографія

Народився 8 липня 1872 року в селі Венгжце поблизу Кракова (пол. Węgrzce, нині ґміна Зельонкі Краківського повіту Малопольського воєводства, Польща).

Навчався у Ягайлонському, Львівському університетах і в Залізничній академії у Пржибрамі.

Займався викладацькою діяльністю у Ряшеві, Львові; у Тернополі викладав у міській учительській семінарії (у 1903—1914 роках[4]).

З весни 1903[5] по 1914 рік був головою управи Товариства народних шкіл у Тернополі. З 1906 року був головою комісії зі спорудження будинку Товариства народних шкіл на вул. Качали, 1—2 (нині бульвар Тараса Шевченка, 1).[4] У 1907—1914 роках за його ініціативи та при допомозі однодумців (зокрема, Яна Заморського) було споруджено Дім людовий та бібліотеку.[5] У 1913 році заснував Подільський музей у Тернополі і був його першим директором.[4]

1908 року після убивства намісника графа Анджея Потоцького в тернопільському старостві оголосив про свій перехід з греко-католицького обряду на римо-католицький, щоб підкреслити своє несприйняття українського національного руху.[5]

Під час Першої світової війни проживав якийсь час у Києві, викладаючи в місцевих польських школах, оскільки остерігався арешту австрійською владою.

З 1919 року служив у Консульському департаменті. Був консулом в Одесі, змінив на цій посаді графа Зенона Беліна Бжозовського. До 1923 року був консулом у Кенігсберзі. У 1923—1924 роках був волинським воєводою. З 1926 року — перший директор Балтійського інституту в Торне.

До початку Другої світової війни був професором Варшавського університету. Після війни став головою Польського географічного товариства.

У 1946—1950 роках Станіслав Сроковський був головою Комісії зі встановлення найменувань місцевостей, яка займалася перейменуванням географічних об'єктів у Повернених Землях.

Помер 20 серпня 1950 року в м. Варшава, похований на Євангелістсько-реформатському цвинтарі цього міста.[6]

Сім'я

Перша дружина — Станіслава з Коловських (шлюб уклали у Львові 7 липня 1907, їх розлучення було затверджене декретом очільника держави від 3 липня 1919). Друга дружина — Марія Стефанія Батицька (з дому Малицька, 17.4.1892—18.6.1977, шлюб уклали 31 липня 1921 року). Дітей не мав.[6]

Праці
  • Geografia gospodarcza Polski, Wyd. Instytut Społeczny Warszawa 1939
  • Geografia gospodarcza ogólna, Wyd. Państwowe Zakłady Wydawnictw Szkolnych Warszawa 1950
  • Z dni zawieruchy dziejowej: 1914—1918, Nakładem Księgarni Geograficznej «Orbis» Kraków 1932
  • Prusy Wschodnie, Wyd. Państwowe Zakłady Wydawnictw Szkolnych Warszawa 1947
  • Z krainy Czarnego Krzyża, Wyd. Pojezierze Olsztyn 1980, ISBN 83-7002-046-1
  • Czesi: szkic kulturalno-obyczajowy, Wyd. Hoesicka, Kraków 1898
  • Wspomnienia z trzeciego powstania górnośląskiego 1921 r., Wyd. Związek Obrony Kresów Zachodnich Poznań 1926
  • Zarys geografii fizycznej ziem polsko-litewsko-ruskich, Wyd. Rady Okręgowej Kijów 1918
  • Uwagi o kresach wschodnich, Kraków 1925
  • Pomorze Zachodnie, Wyd. Instytut Bałtycki Gdańsk 1947

Ушанування
  • Іменем Станіслава Сроковського 1936 року назвали будинок польського Товариства народних шкіл «Просвітницький дім» у Тернополі та Народний дім в с. Конопківка;[4] нині названі гміна Сроково і село Сроково.

Примітки
  1. ISNI — 2012.
  2. NUKAT — 2002.
  3. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  4. Дуда І. Сроковський Станіслав… — С. 325.
  5. Zięba A. A. Srokowski Stanisław Józef (1872—1950)… — S. 239.
  6. Zięba A. A. Srokowski Stanisław Józef (1872—1950)… — S. 243.

Джерела
  • Дуда І. Сроковський Станіслав // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 325. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Kto był kim w II Rzeczypospolitej / pod red. prof. Jacek Majchrowski. — Warszawa, 1994. — Wyd I. (пол.)
  • Szostakowska M. Stanisław Srokowski (1872—1950) — polityk, dyplomata, geograf. — Olsztyn, 1999. — ISBN 83-87643-85-8. (пол.)
  • Zięba A. A. Srokowski Stanisław Józef (1872—1950) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2002. — T. XLI. — S. 238—244. (пол.)
  • Augusiewicz S., Jasiński J., Oracki T. Wybitni Polacy w Królewcu. XV—XX wiek. — Olsztyn : Littera, 2005. — ISBN 83-89775-03-4. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.