Стиборівка

Сти́борівка (до 1989 року — Стибирівка) — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області. Село Стиборівка, а також Вербівчик та Орихівчик підпорядковані Вербівчицькій сільській раді[6]. Населення становить 419 осіб[1].

село Стиборівка
Церква Різдва Богородиці
Церква Різдва Богородиці
Країна  Україна
Область Львівська
Район/міськрада Бродівський
Рада Вербівчицька сільська рада
Код КАТОТТГ UA46040110250015839
Основні дані
Населення 419[1]
Площа 0,918 км²
Густота населення 456,43 осіб/км²
Поштовий індекс 80670[2]
Телефонний код +380 3266[3]
Географічні дані
Географічні координати 49°54′02″ пн. ш. 25°18′38″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 353 м[4]
Водойми р. Самець
Відстань до
обласного центру		 [5] км120
Відстань до
районного центру		 [5] км30
Найближча залізнична станція Броди
Відстань до
залізничної станції		 30 км
Місцева влада
Адреса ради 80673, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Вербівчик[6]
Сільський голова Саква Василь Васильович[6]
Карта
Стиборівка
Стиборівка
Мапа

 Стиборівка у Вікісховищі

Географія

Відстань до райцентру становить 30 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 30 км[5].

У Стиборівці бере початок річка Самець, ліва притока Серету.

Урочища:

  • Вертиби
  • Мирова
  • Радеччина
  • Соколова яма
  • Сугунова

Населення

У 1880 році в селі мешкало 486 осіб та 7 осіб — на панському дворі. У 1931 році в селі було 154 домогосподарства, де мешкало 803 особи, 1935 року — 871 особа.

Назва

За радянської влади село мало назву «Стибирівка». 1989 року селу надали сучасну назву[7].

Назву села пов'язують з словами степи і бори, які колись були у цій місцевості[8].

Бродівський краєзнавець Д. Чобіт припускає, що назва села походить від готського слова «stube», тобто — однокімнатний будинок. Слов'яни називали готські будинки «стебами», а само поселення, де були готські будиночки місцеве населення називало Стеборівка[9].

Історія

У 1528 році село було у власності Марціна Кам'янецького. Цього ж року польський король Сигізмунд І надав право володіння Марціну Кам'янецькому селами підкамінського ключа, коди входила й Cтиборівка. У 1626 році село перебувало під владою нащадків Марціна Кам'янецького. Цього ж року польський король Сигізмунд ІІІ підтведжує за нащадками Кам'янецького привілей Сигізмунда І від 1528 року на володіння селами підкамінського ключа[10].

У 1661—1711 роках село було у власності родини Цетнерів[11].

1865 році в селі засновано філіальну українську школу.

Радянські репресії та діяльність УПА (1944—1953)

20 серпня 1947 року місцевий дільничий Круков спільно з прокурором Бараненком та підрозділом МДБ за сфабрикованими звинуваченнями, у нібито не зданому провіанті на користь держави, забрали у Івана Фiгуна всю домашню худобу та січкарню[12]. 31 серпня 1948 року більшовиками під час проведення так званої «ревізії», у місцевого жителя Петра Кутняка було забрано речі особистого вжитку (годинники, срібні ложки, плащ дощовик, браслет, рушники, декілька носовиків та дві пари чоловічої білизни). Під час проведення цієї ж «ревізії» в одній з хат місцевим дільничим Круковим було побито до втрати свідомості Марію Дзвінник[13].

Пам'ятки
  • Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці з дзвіницею, за усними переказами і записами у Богослужбових книгах с. Загір'я та «Шематизму» 1935—1936 років, збудована у 1702 році в с. Загір'я та 1827 року продана та перевезена до Стиборівки. За іншими джерелами церква збудована у 1605 році[14]. На південний схід від церкви збереглася дерев'яна двоярусна дзвіниця накрита пірамідальним дахом, збудована у 1878 році місцевими майстрами Грицьком Саганом та Степаном Дубиною[15]. Церква та дзвіниця внесені до Реєстру пам'яток архітектури Бродівського району Львівської області під № 1340/1 та 1340/2 відповідно. У 1839 році парохом місцевої греко-католицької церкви був отець Павло Струменський, уродженець Підкаменя[16].
  • Мурована церква, збудована у 1937—1990-х роках будівничим Василем Хоміцьким за проєктом архітектора Олександра Лушпинського. Розташована на схід від дерев'яної церкви Собору Пресвятої Богородиці[15].

Відомі люди
  • Михайло Павлінський (псевда — «Верба», «Бродяга»; загинув 2 грудня 1950, Стиборівка) — районний провідник ОУН Підкаменеччини та Олещини[17].

Див. також

Примітки
  1. Повний перелік населених пунктів Бродівщини. brody.lviv.ua. Процитовано 2 січня 2021.
  2. Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: ВПЗ с. Маркопіль. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 11 січня 2021.
  3. Коди автоматичного мiжмiського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Процитовано 11 січня 2021.
  4. Прогноз погоди в селі Стиборівка. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 11 січня 2021.
  5. Відстані від села Стиборівка. della.com.ua. Процитовано 11 січня 2021.
  6. Вербівчицька сільська рада. rada.info. Процитовано 11 січня 2021.
  7. Рішення виконкому Львівської обласної ради народних депутатів «Щодо уточнення назв населених пунктів в окремих районах Львівської області» від 19 вересня 1989 року. rada.gov.ua. Верховна рада Української РСР. Процитовано 11 січня 2021.
  8. Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам'яток історії та культури) / Стрільчук В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010. — 152 с. — ISBN 966-7544-29-3.
  9. Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 6. (Матеріали сьомої краєзнавчої конференції, присвяченої 70-ій річниці створення української дивізії «Галичина» 19 квітня 2013 року) / Стрільчук В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2013. — С. 82—87. — ISBN 966-7544-57-7.
  10. Podkamień 1528 i 1626 // Dodatek Tygodniowy do Gazety Lwowskiej. — 1857. — nr 47. — 21 listopada. — S. 194. (пол.)
  11. Смерека Б. В. Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Руського воєводства у XVI-XVIII ст.: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Київ : Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, 2016. — С. 340.
  12. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 313.
  13. Золочівська округа ОУН-24, 2014, с. 689.
  14. Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Чумак Я. — Торонто, Онтаріо, 1988. — 671 с.
  15. Церква Собору Пр. Богородиці (1702). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви. Процитовано 11 січня 2021.
  16. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco-Catholicae Leopoliensis. 1839 — Leopoli: Impressum in typographia Petri Piller, 1839. — 174 s. (лат.), (пол.)
  17. Василь Стрільчук (1 січня 2020). Краєзнавчий календар Брідщини 2020. brodyhistory.org.ua. Історична спадщина Бродів. Процитовано 11 січня 2021.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.