Струве Василь Якович

Васи́ль Я́кович Стру́ве (рос. Струве, Василий Яковлевич, нім. Friedrich Georg Wilhelm Struve; 15 квітня 1793 — 23 листопада 1864) — російський астроном і геодезист німецького походження, один із творців зоряної астрономії, член Петербурзької академії наук (з 1832 р.).

Струве Василь Якович
нім. Friedrich Georg Wilhelm Struve
Фрідріх Георг Вільгельм Струве
Фрідріх Георг Вільгельм Струве
Народився 15 квітня 1793(1793-04-15)
Альтона
Помер 23 листопада 1864(1864-11-23) (71 рік)
Санкт-Петербург
Поховання кладовище Пулковської обсерваторіїd
Країна Російська імперія
Діяльність астроном, викладач університету
Alma mater Дерптський університет
Галузь астрономія
Заклад Пулковська обсерваторія, Дерптська університетська обсерваторія
Посада таємний радник
Науковий керівник Georg Friedrich Parrotd
Відомі учні Вільгельм Дьоллен, Pavel Alekseevich Korguevd[1], Ernst Wilhelm Preussd[2] і Georg Albert von Fußd[3]
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Російська академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Прусська академія наук, Леопольдина, Національна академія наук Італіїd і Баварська академія наук
Рід Struve familyd
Батько Jacob Struved[4]
Брати, сестри Karl Ludwig Struved[5] і Ludwig August Struved
У шлюбі з Emilie Walld і Johanna von Struve (Bartels)d
Діти Bernhard Wilhelm von Struved, Струве Отто Васильович[6], Karl von Struved, Conrad Struved, Heinrich Wilhelm von Struved, Olga Lindhagen (von Struve)d, Nikolai Struved і Ernst Struved
Нагороди
Королівська медаль
 Струве Василь Якович у Вікісховищі

Життєпис

Фрідрих Георг Вільгельм фон Струве народився в Альтоні (район м. Гамбурга в Німеччині) в родині директора місцевої гімназії, одержав філологічну освіту в Дерптському університеті (нині Тартуському університеті, Естонія).

1818—1839 — директор Дерптської університетської обсерваторії.

З 1833 р. найактивніший учасник спорудження Пулковської обсерваторії (біля Петербургу), відкритої 19 серпня 1839.

Став першим директором цієї обсерваторії. Завдяки його зусиллям її обладнали досконалими інструментами (у тому числі найбільшим на той час у світі рефрактором з 38-сантиметровим об'єктивом).

За особистої участі Струве провели градусний вимір дуги меридіану на величезній відстані від Льодовитого океану до дельти Дунаю (Дуга Струве). У підсумку було отримано цінні матеріали для визначення форми й розмірів Землі.

Під керівництвом В. Я. Струве була визначена система астрономічних постійних, що одержала свого часу всесвітнє визнання й використовувалася протягом 50 років. За допомогою побудованого за його ідеєю пасажного інструмента Струве визначив постійну аберації світла.

В області зоряної астрономії відкрив реальне згущення зірок до центральних частин Галактики й обґрунтував висновок про існування й величину міжзоряного поглинання світла.

Склав два каталоги подвійних зірок (опубліковані — 1827, 1852)

Здійснив перше (1837) успішне вимірювання відстані до зірки (Веги в сузір'ї Ліри).

Був почесним членом багатьох іноземних академій і товариств.

1826 року був нагороджений золотою медаллю королівського астрономічного товариства.

Помер у м. Санкт-Петербург, і похований на Пулковському кладовищі.

Джерела
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г., Астрономы: Биографический справочник. — 2-е изд., перераб. и доп.. — К.: Наукова думка, 1986. — 512 с.(рос.)

Див. також

Примітки
  1. Pavel Alekseevich Korguev
  2. Прейсс, Эрнст-Вильгельм // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1905. — Т. 14. — С. 751.
  3. Математична генеалогія — 1997.
  4. Stieda L. Struve, Wilhelm von // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1893. — Vol. 36. — S. 693–698.
  5. Струве, Карл Яковлевич // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1909. — Т. 19. — С. 558–559.
  6. В. С. Струве, Отто Васильевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIа. — С. 834.
  7. Волинські трикутники Струве: коли астрономія перетинається з історією // Олександр Котис, Хроніки Любарта, 2 червня 2016 11:21

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.