Ткачов Андрій Юрійович

Андрій Юрійович Ткачов (нар. 30 грудня 1969, Львів) — священнослужитель РПЦ, митрофорний протоієрей, клірик храму святителя Василя Великого, Патріаршого двору у селі Зайцеве Одинцовського району Московської області, проповідник, телеведучий. Автор книг. Кілька років служив в храмі Агапіта Печерського, згодом у храмі святого Луки поблизу Київського медуніверситету.

Ткачов Андрій Юрійович
Народився 30 грудня 1969(1969-12-30) (52 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
 Росія
Діяльність священнослужитель, проповідник, місіонер, телеведучий
Alma mater Moscow Military Academyd, Військовий інститут Міністерства оборони СРСРd і Київська духовна семінарія
Знання мов російська, українська і перська
Конфесія православна церква
Сайт andreytkachev.com

Життєпис

Львівський період

Народився 30 грудня 1969 року у Львові.

У 15-річному віці вступив у Московське суворовське військове училище, а пізніше — у Військовий інститут Міністерства оборони СРСР у Москві на факультет спецпропаганди (спеціалізація — перська мова); курс навчання в ньому не завершив.[1], покинувши інститут з формулюванням «за небажання вчитися»[2]. Під час служби в армії ознайомився з священими текстами Бгаґавад-Ґіти.[2]

Повернувшись до Львова, працював вантажником у магазині, паламарем і сторожем в православному храмі. На становлення майбутнього протоієрея справив великий вплив якийсь «старший друг» — один із відомих місцевих неформалів хіпі зі Львова, який любив читати Євангеліє і відвідувати православні монастирі.[2] Через рік церковного служіння за порадою батьків-духівників" вступив у духовну семінарію.[1]

З 1992 по 1994 рік навчався (екстерном[3]) в Київській духовній семінарії, де познайомився з майбутніми архімандритом Лонгіном (Чорнухою).[3] Вступив в Київську духовну академію, але був відрахований з неї через невідвідування лекцій. Згодом отець Андрій зізнавався, що через активний спосіб життя «повноцінне навчання є проблематичним», називав себе «самоучкою».[2]

6 травня 1993 року у Львові[2] був висвячений у сан диякона, 5 листопада 1993 року — в сан священика. Дванадцять років перебував у клірі храму Святого Георгія Побідоносця у Львові. У Львівській богословській академії на запрошення читав «Основи християнської східної духовності».[1] Протягом року викладав Закон Божий (що іменувався в програмі «етикою») в одній з російських львівських загальноосвітніх шкіл.[2]

Київський період

2005 — переїхав з родиною до Києва[2]. Став настоятелем храму Агапіта Печерського до кліру. Незабаром через хвороби настоятеля ще за його життя Андрій сам став настоятелем цього храму[2], прослуживши там з 2006 по 2014 роки.[4]

20 травня 2012 року виступав на фестивалі «Всі разом - за сім'ю» на Контрактовій площі у Києві[5][6].

2013 — керівник місіонерського відділу Київської єпархії УПЦ, ведучий на релігійному телеканалі «Київська Русь».

Московський період

У червні 2014 року переїхав до Росії, був тимчасово призначений до кліру домового храму мучениці Татіани при МДУ[7][8][9] 18 серпня зарахований до кліру Москви, став понадштатним кліриком храму Воскресіння Словущого на Успенському Вражку.[10] Місцем його служіння стала підмосковна гімназія Святого Василя Великого, де він очолив законовчительську частину. Служити ж в храмі Воскресіння Словущого Андрій мав у вільні від шкільного послуху дні.[11] Служіння в Росії супроводжував критикою щодо РПЦвУ як адміністративної структури, її священства і пастви.

Андрій назвав РПЦвУ «неспроможною, двозначною організацією». «Чимала частина так званого „українського народу“ і його пастирів» була зарахована їм в розряд «відступників з числа фальшивих братів».

Покинувши Україну, названу ним «бараком божевільних», Андрій так написав про це:

Чем дальше от квазигосударства «Украина», тем легче и дышать, и давать оценку. Отъехал на километр от границы — уже легче, на тысячу — совсем легко. К сожалению, многие в России не до конца понимают, каким зачумленным местом стала ныне эта земля, полная общерусских православных святынь. Там происходит настоящее коллективное беснование! Люди сошли с ума от своего безбожия. Пресловутая религиозность «украинского народа» в массе своей оказалась на поверку пустышкой.[12]

Указом від 12 жовтня 2017 року Андрій Ткачов звільнений від несомого послуху понадштатного клірика храму Воскресіння Словущого на Успенському Вражку і призначений штатним кліриком храму святителя Василія Великого, Патріаршого двору у селі Зайцево Одінцовського району Московської області.[13]

Критика

Окремі слова і висловлювання протоієрея Андрія Ткачова неодноразово піддавалися критиці за грубість, агресивність і некомпетентність.

В інтерв'ю газеті «2000», опублікованому 21 квітня 2006 року, на питання, чи не надто він агресивний у своїх проповідях щодо Заходу, отець Андрій відповів: «Я б не хотів, щоб це було правдою, але якщо це видно зі сторони, значить, так і є». І пообіцяв «тепер бути стриманішим».[1] 25 января (Татьянин день) 2014 года во время массовых беспорядков в городе Киеве, Андрей Ткачёв обратился с проповедью к своим прихожанам:

Я молюсь о том, чтобы Господь вселил страх и трепет в сердца и в кости мятежников. Чтобы Бог послал им болезнь в дом и болезнь на улице, страх на улице и страх в дома. Чтобы они ни покоя не имели, чтобы они сожрали друг друга — пусть гад сожрёт гада! Я жалеть о них не буду. Это страшные враги нашего будущего и страшные враги сегодняшнего настоящего. Я их не жалею! Я о них не молюсь![14]

Я молюсь о том, чтобы Господь вселил страх и трепет в сердца и в кости мятежников. Чтобы Бог послал им болезнь в дом и болезнь на улице, страх на улице и страх в дома. Чтобы они ни покоя не имели, чтобы они сожрали друг друга — пусть гад сожрёт гада! Я жалеть о них не буду. Это страшные враги нашего будущего и страшные враги сегодняшнего настоящего. Я их не жалею! Я о них не молюсь! «Після дзвінків стурбованих архієреїв і листів обурених віруючих».[15] 6 лютого 2014 року Ткачов був викликаний в Київську митрополію для пояснень з приводу гучної проповіді[16] У результаті священик Андрій визнав, що він «висловлював свої особисті думки не з Євангелії, а від себе»[17] У 2015 році в одному з ефірів на радіостанції «Радонеж» протоієрей Андрій Ткачов кілька разів несхвально висловився про російських поетів та англіканство: поет Сергій Єсенін, за висловом Ткачова, «примітивна людина» і «конкретний баклан», а «Володимир Маяковський — ще більш дивний». Англіканська церква була осуджена за форму управління:

У нас ніколи такого не було, щоб вважати людину смертну, замшілу, смердючу главою Церкви. Це може бути лише в Англії, де стара Єлизавета вважається главою Церкви, але це проблема англіканців[18].

Резонанс у пресі викликало його слово до київської пастви, в якому він пропонував чоловікам у якості виховних цілей по відношенню до їх дружин застосовувати насильство («потрібно жінку ламати об коліно» і т. д.).[18][19]

Жорстким став відеоролик православної соціальної мережі «Елици» (згодом видалений)[20], в якому священик називав жінок, які не зберегли цноту до шлюбу «скаженими собаками», «безсовісними сволотами», і пропонував дати їм «кулака … під щелепу».[21] Пізнання в природознавстві, висловлені Андрієм Ткачовим, піддалися критиці священика Олександра Пикалева.[22] В ефірі православного телеканалу «Царьград ТВ» в передачі «Свята правда» протоієрей Андрій Ткачов озвучив свою думку щодо теорії еволюції і сучасного знання в цілому.[23] На думку Пикалева, Ткачов допустив ряд суттєвих помилок в обговорюваній галузі знань та продемонстрував свою некомпетентність у даному питанні.

Протодиякон Андрій Кураєв після переїзду Ткачова в Росію часто висловлювався про нього несхвально[24].

Священик Георгій Максимов критикував отця Андрія за його вчення про спасіння.[25]

Деякі погляди

Хвороби і страждання дітей, на думку Ткачова, пов'язані з гріховністю батьків, які обожнюють своїх дітей[26].

Заявив, що Україна — це кровожерний демон, існування якого безглуздо, і що вона населена божевільними росіянами[27].

Сім'я

Одружений, виховує чотирьох дітей.

Твори
  • Смотри, небо становится ближе… — Лепта-Книга, 2008. — 272 с.
  • Мысли о покаянии. — М.: Изд-во Сретенского монастыря, 2009. — 32 с.
  • Мы вечны! Даже если этого не хотим. — Н. Орiанда: Родное слово. 2009. — 304 с.
  • Письмо к Богу. — М.: Даниловский благовестник, 2010. — 400 с.
  • Тебе и мне Бог письмо написал. — К.: Послушник, 2010. — 256 с.
  • Первое чудо. Беседы о семье и браке. — К.: Послушник, 2010. — 224 с.
  • Крылатый лев. — Львів: ЛА Пираміда, 2010. — 116 с.
  • Приготовление к смерти. — М.: Изд-во Сретенского монастыря, 2010. — 16 с. — (Таинства и обряды).
  • Лоскутное одеяло. — К.: Послушник, 2011. — 288 с.
  • Миссионерские записки. — М.: Изд-во Сретенского монастыря, 2011. — 144 c.
  • Человеческое измерение. Статьи и беседы. — К.: Послушник, 2011. — 352 с.
  • В присутствии Бога. Беседы о Ветхом Завете. — К.: Послушник, 2011. — 228 с.
  • Пыль на соломенных погонах. — К., 2012. — 208 с.
  • Мы вечны! Даже если этого не хотим. Книга 2. — Родное слово, 2012. — 608 с.
  • «Страна чудес» и другие рассказы. — М.: Изд-во Сретенского монастыря, 2013. — 256 с.
  • Земные ангелы, небесные человецы. — М.: Изд-во Данилова монастыря, 2013. — 192 с.
  • «Возвращение в рай» и другие рассказы. — М.: ОЛМА, 2013. — 624 с.
  • Христос — семи Церквам. — М.: Изд-во Сретенского монастыря, 2015. — 64 с.
  • Беглец от мира. — М.: Изд-во Сретенского монастыря, 2015. — 304 с.
  • Проповедь о проповеди. — М.: Изд-во Сретенского монастыря, 2015. — 112 с.
  • Миссионерские записки. — М.: Изд-во Сретенского монастыря, 2015. — 256 c.
  • Возвращение домой. Когда рождается вера. — М.: ЭКСМО, 2015. — 240 с.
  • Почему я верю: простые ответы на сложные вопросы. — Никея, 2016. — 237 с.
  • Воздух небесного Града. — М.: Николин день, 2016. — 288 с. — ISBN 978-5-906570-68-0.

Примітки
  1. Барашев Р. Доплакать, дорадоваться, домолиться // 2000. — 21.04.2006. (рос.)
  3. Протоиерей Андрей Ткачев: «С отцом Лонгином мы сохраняли теплоту общения» // Фома в Украине. — 09.08.2013. (рос.)
  4. Биография — храма прп. Агапита Печерского. agapitluka.com.ua (рос.). Процитовано 22 листопада 2016.
  5.  Андрей Ткачев: о размножении гомосексуалистов на YouTube
  6.  Андрей Ткачев. Гомосексуалізм виростає з ліності на YouTube
  7. В Москве пройдет встреча с протоиереем Андреем Ткачевым. ruskline.ru (рос.). Архів оригіналу за 30 січня 2019.
  8. Встреча с православным писателем протоиереем Андреем Ткачёвым пройдет в Новокузнецке. mitropolia42.ru (рос.). Процитовано 10 березня 2017.
  9. Покинувший Украину священник не исключает, что вернется на родину. ria.ru (рос.). Процитовано 10 березня 2017.
  10. Указ протоиерею Андрею Ткачеву № У-02/169 от 18 августа 2014 г.. центрвик.рф (рос.). Процитовано 31 жовтня 2019.
  11. Пополнение в клире нашего храма. vslov.ru (рос.). Процитовано 22 листопада 2016.
  12. Протоиерей Андрей Ткачёв: «Крымская епархия должна подчиняться РПЦ». portal-kultura.ru (рос.). Процитовано 21 вересня 2017.
  13. Указ протоиерею Андрею Ткачеву № У-02/153 от 12 октября 2017 г.. центрвик.рф (рос.). Процитовано 31 жовтня 2019.
  14. Священник УПЦ Московского патриархата Андрей Ткачев в день Татьяны проклял евромайдановцев
  15. Комментарий. Спикер УПЦ — о реакции СМИ на проповедь прот. Андрея Ткачева. orthodoxy.org.ua (рос.). Процитовано 31 жовтня 2019.
  16. Протоиерея Андрея Ткачева вызвали в Киевскую Митрополию дать объяснение по поводу нашумевшей проповеди. orthodoxy.org.ua (рос.). Процитовано 21 вересня 2017.
  17. Протоиерей Андрей Ткачев о нашумевшей проповеди: «Я согрешил в том, что говорил об этом с амвона». orthodoxy.org.ua (рос.). Процитовано 21 вересня 2017.
  18. Ведущий миссионер УПЦ/РПЦ ждет скорой смерти Порошенко и желает новых побед Путину. religion.in.ua (рос.). Процитовано 21 вересня 2017.
  19. «Нужно женщину ломать об колено»: протоиерей Андрей Ткачев объяснил свою скандальную речь. pravmir.ru (рос.). Процитовано 21 вересня 2017.
  20. Быть христианами, а не играть в христианство. pravmir.ru (рос.). Процитовано 21 вересня 2017.
  21. Шалавы хотят замуж! (протоиерей Андрей Ткачев). youtube.com (рос.). Процитовано 21 вересня 2017.
  22. Ответ отцу Андрею Ткачеву на его ролик об эволюции. youtube.com (рос.). Процитовано 21 вересня 2017.
  23. Ткачев об Эволюции. Безумие и отвага!. youtube.com (рос.). Процитовано 21 вересня 2017.
  25. Коментар свящ. Георгія Максимова на слова прот. А. Ткачова про порятунок
  26. Патріарх: хто говорить про розплату за гріхи, того треба забороняти у служінні. РИА Новости, 26.10.2017.
  27. https://ahilla.ru/tkachev-ukraina-eto-demon-hotyashhij-krovi-svoih-detej/

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.