Тризуб (тижневик)

«Тризуб» — громадсько-політичний і літературно-мистецький тижневик (виходив щонеділі). Перше число журналу побачило світ 15 жовтня 1925 року. Видавався у Парижі в 1925 — 1940 роках. Неофіційний орган УНР, заснований з ініціативи Симона Петлюри.

Тризуб

Заголовок тижневика «Тризуб» (Париж) від 19 грудня 1926 року, 58 число, другий рік видання.
Тип тижневик
Мова українська
Політична належність неофіційний орган УНР
Засновано 1925 рік
Припинення публікацій 1940 рік
Обсяг 16—32 сторінки
Ціна 3 франки
Головний офіс «Le Trident» 41, rue de la Tour d'Auvergne, Paris 9

«Тризуб» широко висвітлював політичні і культурні процеси, що відбувалися в підрадянській Україні й на еміграції, та інформував про стан української справи на міжнародному форумі.

Під час процесу Шварцбарта (1926 — 1927 роки) вийшло 10 чисел «Надзвичайного щоденного видання» (судові бюлетені).

Після тривалої перерви видання журналу у форматі двомісячника було відновлене 1960 року у Нью-Йорку.

Додатки

У 1938 — 1939 роках «Тризуб» містив систематичні додатки:

  • «Наша жінка на чужині» (редактор 3. Мірна).
  • «Трибуна молодих» (редактор Борис Ольхівський).
  • «Пласт на чужині» (редактор С. Нечай).
  • «Наші діти на чужині» (редактор Степан Сірополко).

Співробітники

Головний редактор:

Серед численних співробітників «Тризубу» були: Валентин Садовський, Олександр і Ростислав Шульгини, Михайло Єреміїв, Олександр Лотоцький (Observator), Ян Токаржевський-Карашевич, Володимир Сальський, Олександр Удовиченко, В. Соловій, В. Солонар, Костянтин Мацієвич, Євген Ґловінський, С. Нечай, Д. Піснячевський, Андрій Яковлів, Максим Славинський, Борис Лазаревський[1], Борис Лисянський, Дмитро Дорошенко, В'ячеслав Заїкин, Симон Наріжний, Юрій Горліс-Горський, М. Ковальський та ін.

Спеціальним кореспондентом тижневику «Тризуб» у Женеві, керівником женевської філії Українського пресового бюро був Микола Лівицький — Президент УНР в екзилі (1967 — 1989).

Розповсюдження

Передплата тижневика на один рік, півроку, три місяці та один місяць приймалася у Франції, Румунії, США, Канаді, Бельгії, Болгарії, Югославії тощо з першого і п'ятнадцятого числа кожного місяця.

Також окремі числа видання розповсюджувались через місцеві книгарні. В Парижі, наприклад, тижневик продавався у книгарні «Maison du Livre», 9, rue de l'Eperon, Paris 6.

Поновлення видання

Після тривалої перерви видання знову побачило світ у Нью-Йорку у форматі двомісячника. Підзаголовок журналу: «Орган української національно-державницької думки». Обсяг — 24 сторінки. Редактор — інж. Артем Зубенко; співробітники — проф. Михайло Кучер, Чорнова О. О. тощо[2].

Видавався Українським національно-державним союзом в США. Передплата приймалася у всіх відділеннях УНДС, а також у редакції (фінансового референта) за адресою: A. Zubenko, 330 E. 15th Street, New York 3, N. Y. Вартість річної передплати складала 2,40 долари. Друк: Prometey Publishing Co., Inc., 129 East 4th Street, New York 3, N. Y.; East Side Press, 165 Avenue, New York 9, N. Y.[3]

Примітки
  1. Піскун В. М. «Землякам політика, а мені здається треба вперед культура і література» (Листи Бориса Лазаревського до Микити Шаповала)// Сумський історико-архівний журнал 2010, № VIII—IX[недоступне посилання з червня 2019]
  2. Тризуб». — Нью-Йорк, 1963. — Ч. 25. — 22 с. — С. 1—8
  3. «Тризуб». — Нью-Йорк, 1961. — Ч. 1(7). — 24 с. — С. 24

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.