Тяньванська АЕС

Тяньванська атомна електростанція (Тяньванська АЕС) розташована в КНР, в містечку Тяньвань (кит. 田湾) району Ляньюнь міського округу Ляньюньган у провінції Цзянсу, на березі Жовтого моря. Тяньванська АЕС — найбільший об'єкт економічного співробітництва з Росією. В основу спорудження Тяньваньскої АЕС покладено російський проєкт АЕС-91 з реактором типу ВВЕР-1000. На серпень 2020 року збудовано та введено в експлуатацію чотири енергоблоки, на п'ятому енергоблоці проведено енергопуск, після проходження всіх випробувань енергоблок буде переведено в комерційну експлуатацію[1]. Всього ж генплан цієї АЕС передбачає будівництво 8 енергоблоків[2].

Тяньванська АЕС
Країна  КНР
Адмінодиниця Lianyun Districtd
Технічні параметри
Інша інформація
 Тяньванська АЕС у Вікісховищі

Загальна інформація

Спорудження перших двох блоків атомної електростанції «Тяньвань» вела російська компанія «Атомстройекспорт» (ASE) відповідно до російсько-китайської міжурядової угоди, підписаної в 1992 році. На компанію покладено виконання зобов'язань з проєктування, постачання обладнання й матеріалів, монтажних робіт та введення станції в експлуатацію, а також навчання китайського персоналу.

Вартість спорудження першої черги Тяньванської АЕС, перших двох енергоблоків потужністю по 1000 МВт кожен, склала $3 млрд (1,8 млрд євро).[3] Вартість російської участі в спорудженні другої черги (3-й і 4-й блоки) становила 1,228 млрд євро, здешевлення вдалося досягти, зокрема, збільшенням локалізації виробництва з 50 до 70 %[4][5].

Технічні особливості

Також на АЕС використовується унікальна технологія, яку називають елементом технологій третього покоління пастка для розплаву активної зони: під корпусом реактора встановлено «пастку» для затримання і розхолоджування розплавленої активної зони. Вона передбачена для того, щоб у разі запроєктної аварії розплавлені паливні і конструкційні матеріали заповнили порожнину «пастки» і не зруйнували основу і фундамент під корпусом і будівлею реактора. Цей пристрій має оригінальні технічні рішення, що не мають аналогів у світовій практиці спорудження АЕС. Його проєкт, розроблений російськими інженерами, успішно пройшов експертизи російських і китайських наглядових органів і схвалений МАГАТЕ.

У спорудженні ТАЕС взяли участь:

  • ЗАТ Атомстройекспорт — генеральний підрядник;
  • Санкт-Петербурзький інститут «Атоменергопроєкт» — генеральний проєктувальник;
  • ВАТ «Атомтехенерго» — головна організація зі введення АЕС в експлуатацію;
  • ДКБ «Гідропрес» — розробник реакторної установки;
  • РНЦ «Курчатовський інститут» — наукове керівництво проєктом;
  • ВАТ «Ижорські заводи» — виробник основного обладнання першого контуру (реактор, корпуси парогенераторів, компенсатор тиску, гідроємності САОЗ, головний циркуляційний трубопровід);
  • ВАТ «Силові машини» ;
  • німецький концерн Siemens автоматизована система управління АЕС;
  • 23-а Китайська будівельна корпорація ядерної промисловості (CNI-23) — будівельні та деякі монтажні роботи;
  • ЗіО-Подольськ — основне обладнання реакторного відділення атомної станції (парогенератори);
  • ПАТ ЕМСС — заготовки для корпусу реактора, парогенератора, головного циркуляційного насоса, головного циркуляційного трубопроводу, колектора і компенсатора тиску, обичайки, фланці, патрубки, днища тощо[6],

а також багато інших підприємств, які виготовляють обладнання для АЕС. До різних робіт залучено понад 150 російських підприємств і організацій, крім того, ряд електротехнічного та освітлювального обладнання, контрольно-вимірювальних приладів, обладнання лабораторій, частину трубопроводів низького тиску і частину трубопровідної арматури виготовили китайськими підприємствами[7].

Основні події в історії Тяньванської АЕС

Перша черга

  • 25 грудня 1997 року підписано контракт із ЗАТ «Атомстройекспорт» на будівництво станції.
  • 20 грудня 2005 на Тяньванській АЕС відбувся фізичний пуск першого енергоблока.
  • 12 травня 2006 генератор першого енергоблока Тяньванської АЕС увімкнено до Національної електричної мережі КНР. На початковому етапі енергоблок працював на 30-відсотковій потужності, яка буде поступово нарощуватися і досягне номінальної до початку 2007 року.
  • червень 2007 року — перший енергоблок атомної станції здано замовнику[8].
  • 16 серпня 2007 року здано другий енергоблок станції, разом з цим станцію повністю запущено в гарантійну експлуатацію, яка триватиме протягом двох років.

Друга черга

  • 23 березня 2010 року Цзянсуська ядерна енергетична корпорація (JNPC) і ЗАТ «Атомстройекспорт» підписали рамковий контракт на будівництво другої черги Тяньванської АЕС (3-го і 4-го енергоблоків)[9].
  • 27 грудня 2012 року відбулася офіційна церемонія початку бетонування фундаменту третього енергоблока. Розпочато спорудження другої черги станції.
  • 27 вересня 2013 року пройшла офіційна церемонія початку бетонування фундаменту четвертого енергоблока.
  • 28 вересня 2017 року здійснено завершальний етап фізичного пуску реактора № 3 — установку енергоблока виведено на мінімально контрольований рівень потужності[10].
  • 30 грудня 2017 року відбувся енергетичний пуск енергоблока № 3[11].
  • 6 березня 2018 року генеральний підрядник будівництва АЕС «Атомстройекспорт», передала енергоблок № 3 замовнику — Цзянсунській ядерної енергетичній корпорації для проходження 24-місячної гарантійної експлуатації[12].
  • 25 серпня 2018 року в результаті проведення всіх підготовчих робіт у реактор енергоблока № 4 встановлено першу тепловидільних збірок, що є першим етапом фізичного пуску енергоблока[13].
  • 30 вересня 2018 року реакторну установку енергоблока № 4 виведено на мінімально контрольований рівень потужності — завершальний етап фізичного пуску енергоблока.
  • 27 жовтня 2018 року відбувся енергетичний пуск енергоблока № 4[1].

Третя черга

  • 27 липня 2020 року відбувся фізичний пуск енергоблока № 5[14].
  • 8 серпня 2020 року відбувся енергетичний пуск енергоблока № 5.
  • 4 жовтня 2020 року на енергоблоці № 6 завершилися холодні випробування[15][16].

Четверта черга

  • 6 листопада 2018 року «Атомстройекспорт» і Китайська національна ядерна корпорація підписали контракти на проєктування блоків № 7 і № 8[17].
  • 7 березня 2019 року Росатом і CNNC підписали контракт на будівництво блоків № 7 і № 8.[18] Передбачуваний початок будівництва — грудень 2020 року.[19]

Інформація про енергоблоки

Енергоблок Тип реакторів Потужність Початок

будівництва

Підключення до мережі Введення в експлуатацію Закриття
Чиста Брутто
Тяньвань-1[20] ВВЕР-1000/428 990 МВт 1060 МВт 20.10.1999 12.05.2006 17.05.2007
Тяньвань-2[21] ВВЕР-1000/428 990 МВт 1060 МВт 20.09.2000 14.05.2007 16.08.2007
Тяньвань-3[22] ВВЕР-1000 / 428М 1050 МВт +1126 МВт 27.12.2012 30.12.2017 14.02.2018
Тяньвань-4[23] ВВЕР-1000 / 428М 1050 МВт 1 126 МВт 27.09.2013 27.10.2018 22.12.2018
Тяньвань-5[14] ACPR -1000 1000 МВт 1118 МВт 27.12.2015 8.08.2020
Тяньвань-6[24] ACPR -1000 1000 МВт 1118 МВт 07.09.2016
Тяньвань-7 (план)[2] ВВЕР-1200 1150 МВт 1200 МВт
Тяньвань-8 (план) ВВЕР-1200 1150 МВт 1200 МВт

Див. також

Примітки

  1. Состоялся энергопуск блока №4 Тяньваньской АЭС в Китае. www.rosatom.ru. Процитовано 27 жовтня 2018.
  2. China Nuclear Power | Chinese Nuclear Energy — World Nuclear Association. www.world-nuclear.org. Процитовано 8 листопада 2018.
  3. Китай выторговал АЭС — Газета.Ru
  4. Китай и Россия договорились о строительстве второй очереди Тяньваньской АЭС. forbes.ru. 24 марта 2010 года.
  5. Стоимость строительства второй очереди Тяньваньской АЭС снижена втрое. atominfo.ru. 08 февраля 2010 года.
  6. Энергомашспецсталь изготовит детали для Тяньваньской АЭС. Официальный сайт ПАО "Энергомашспецсталь". 26 липня 2019. Процитовано 13 серпня 2019.
  7. Сайт ОАО Атомстройэкспорт
  8. Корр: Дмитрий Кудряшов «В Китай без конкурса» РБК Daily 28 сентября 2007 года
  9. РИА Новости
  10. Энергоблок №3 Тяньваньской АЭС (Китай) выведен на минимально контролируемый уровень мощности. www.rosatom.ru. Процитовано 16 жовтня 2018.
  11. Состоялся энергопуск блока №3 АЭС «Тяньвань» (Китай). www.rosatom.ru. Процитовано 16 жовтня 2018.
  12. Энергоблок №3 АЭС «Тяньвань» (Китай) передан для 2-годичной гарантийной эксплуатации. www.rosatom.ru. Процитовано 16 жовтня 2018.
  13. Энергоблок №4 АЭС "Тяньвань" (Китай) выведен на минимально контролируемый уровень мощности. www.rosatom.ru. Процитовано 16 жовтня 2018.
  14. TIANWAN-5 на сайте МАГАТЭ
  15. На блоке №6 Тяньваньской АЭС начался этап ввода в эксплуатацию. Атомная энергия 2.0 (рос.). 12 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  16. Tianwan unit 6 enters commissioning phase : New Nuclear - World Nuclear News. www.world-nuclear-news.org. Процитовано 12 жовтня 2020.
  17. Росатом Госкорпорация «Росатом» ядерные технологии атомная энергетика АЭС ядерная медицина. www.rosatom.ru. Процитовано 8 листопада 2018.
  18. Россия и Китай подписали исполнительные контракты по сооружению атомных станций «Тяньвань» и «Сюйдапу»
  19. Росатом начнет строить блок № 7 Тяньваньской АЭС в Китае на пять месяцев раньше срока
  20. TIANWAN-1 на сайте МАГАТЭ
  21. TIANWAN-2 на сайте МАГАТЭ
  22. TIANWAN-3 на сайте МАГАТЭ
  23. TIANWAN-4 на сайте МАГАТЭ
  24. TIANWAN-6 на сайте МАГАТЭ
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.