Український Оскарівський Комітет

Згідно з умовами премії Оскар, фільмами у цій категорії повинні бути повнометражні художні фільми, зняті за межами США, домінуючою мовою в діалогах фільму не повинна бути англійська[10], стрічка повинна бути в прокаті в країні, від якої подається заявка, не менше 7 днів поспіль, та творчий контроль над створенням фільму повинен належати громадянам або резидентам країни, яка подає заявку.

З 2019 року, згідно з оновленим «Регламентом роботи Українського Оскарівського комітету» до нього було внесено наступні зміни:[11][12]

• оригінальний запис діалогу, а також готовий фільм має бути переважно українською або кримськотатарською мовою (уточнення: не менше 90 % всіх діалогів мають бути українською чи кримськотатарською, згідно з вимогами до «українського національного фільму» що описані у Законі України «Про кінематографію»).

• стрічка повинна мати свідоцтво «національного фільму» або статус «фільму спільного виробництва» відповідно до Європейської конвенції «Про спільне кінематографічне виробництво» чи інших чинних міжнародних угод у сфері кінематографії.

23 серпня 2019 року було оприлюднено протокол засідання Українського Оскарівського комітету №1 щодо аби змінити регламент, так щоб "що до розгляду комітетом приймаються фільми, які відповідають спеціальним правилам Американської Кіноакадемії для категорії Міжнародний повнометражний фільм (тобто, без додаткових критеріїв)".[13] З цього протоколу не зрозуміло що саме прийняли нові члени УОК й чи вилучили вони вимогу що "готовий фільм має бути переважно українською або кримськотатарською мовою".

Членами старого складу оскарівського комітету були[16][17]:

У липні 2014 року в АПУ заявили, що вони запросили ув'язненого в Росії режисера Олега Сенцова стати членом оскарівського комітету.[18] Згодом, у липні 2014 Денис Ржавський заявив про вихід зі складу УОК через незгоду з керівництвом УОК.[19]

У вересні 2014 року 4 з 9 членів комітету публічно оголосили про вихід з його складу[5]: а саме про вихід публічно заявили Олег Фіалко, Ігор Савиченко, Сергій Тримбач і Володимир Войтенко.

НСКУ оголосила новий склад Українського Оскарівського Комітету 24 червня 2015 року[7][20][21] і до нього ввійшли 17 членів:

22 червня 2016 року між Держкіно, ГО НСКУ та ГО АПУ було укладено меморандум про налагодження довгострокового співробітництва й організацію діяльності Українського Оскарівського комітету.[22] 12 серпня 2016 року стало відомо, що Американська кіноакадемія визнала повноваження нового складу Українського Оскарівського комітету, до якого ввійшли 16 членів плюс секретар.[8][9][23][24] Склад комітет було сформовано на 3 роки включно до 2018 року.

Також 3 серпня 2016 Конкурсна комісія з обрання Секретаря Українського Оскарівського комітету обрала Ольгу Олещенко секретарем. До комісії увійшли:[25]

Український оскарівський комітет (УОК) формується «Громадською рада УОК» зі складу своїх членів. До складу Громадської ради входять громадяни України, що є: членами Європейської кіноакадемії (EFA); режисерами українських фільмів-учасників фестивалів класу «А», починаючи з 1991 року; українськими кінопрофесіоналами-лауреатами фестивалів класу «А», починаючи з 1991 року; членами Міжнародної федерації кінопреси (FIPRESCI). У лютому 2019 року НСКУ, АПУ та Держкіно сформували новий склад Громадської ради УОК. До неї увійшли 80 українських кінопрофесіоналів (10 членів Громадської ради повідомили, що не висуватимуть свої кандидатури до складу УОК, навпроти їх імен стоїть (*)):[26]

Склад Українського оскарівського комітету було оголошено 11 березня 2019. Комітет сформовано на 3 роки з 2019 до 2021 включно.[3]

Також 15 лютого 2019 року було оголошено про конкурс на заміщення посади Секретаря Українського Оскарівського, переможцем якого знову стала Ольга Олещенко.[3] Секретаря обирала Конкурсна комісія з обрання Секретаря Українського Оскарівського комітету, до якої увійшли:[27]

В 2004 році фільм «Водій для Віри», висунутий того року на премію «Оскар» від України, було дискваліфіковано через переважно російське виробництво стрічки. Хоч виробництво фільму відбувалися переважно на території України як ко-продакшн російських і українських кінокомпаній, але фільм було знято російською мовою російським сценаристом-режисером Павлом Чухраєм[28], а 5 із 6 головних акторів стрічки були громадянами Росії[29][30][31]

У 2006 році виник скандал[32][33][34] під час висунення фільму Аврора від України на премію «Оскар». Зокрема, фільм звинуватили у тому, що у ньому недостатньо складових, аби вважатися українським фільмом[32][34]; як і попередній претендент на Оскар від України, фільм 2004 року «Водій для Віри», «Аврору» було знято російською мовою, з використанням російських акторів, російського сценариста тощо і єдиною відмінністю від «Водія для Віри» було те, що Аврору було знято російсько-українським режисером Оксаною Байрак[34][35]. Окрім сумнівної «українськості»[33][34] стрічки, фільм також звинуватили у порушенні правил Американської Кіноакадемії для фільмів у номінації «найкращий фільм іноземною мовою», а саме у непрозорості процесу обрання стрічки членами горезвісної[36] «Aсоціації cприяння розвитку кінематографа в Україні» (за участи Міністерства культури та туризму України)[33][35][37] та відсутності прокату стрічки на території країни-виробника у визначений Американською Кіноакадемією термін (мінімум 7 днів)[38].

9 вересня 2014 року Український Оскарівський комітет оголосив, що на здобуття премії «Оскар» Американської кіноакадемії в номінації «Фільм іноземною мовою» у 2014 році вони висувають від України драму «Поводир» Олеся Саніна (загалом у відборі брали участь три українські стрічки: «Поводир», «Плем'я» та мюзикл «Трубач»). Рішення Оскарівського комітету спровокувало скандал в українській кіноспільноті[39], зокрема, творці фільму «Плем'я» стверджували, що у процедурі голосування мали місце грубі порушення[40][31].

У зв'язку з неодноразовими скандалами щодо багаторічної практики висунення переважно-російськомовних фільмів на Оскар від України, які багато критиків не вважали «українськими» через відсутність у таких фільмах мов корінних народів України (української чи кримськотатарської), 31 липня 2018 року співзасновники Оскарівського комітету, НСКУ, Держкіно та АПУ, виступили за внесення двох нових норм до пункту № 6 «Проведення конкурсу на визначення фільму-номінанта» регламенту УОК: «До розгляду Комітетом приймаються фільми, які відповідають спеціальним правилам Американської кіноакадемії для категорії „Найкращий фільм іноземною мовою“ та одночасно критеріям: 1) оригінальний запис діалогу, а також готовий фільм має бути переважно українською або кримськотатарською мовою, 2) стрічка повинна мати свідоцтво національного фільму або статус фільму спільного виробництва відповідно до Європейської конвенції „Про спільне кінематографічне виробництво“ чи інших міжнародних угод у сфері кінематографії».

У відповідь на це, частина членів УОК (8 з 15 а саме Мирослав Слабошпицький, Сергій Лозниця, Аксиня Куріна, Олександр Гусєв, Дмитро Десятерик, Марина Врода, Дар'я Бадьйор, та Володимир Тихий) під керівництвом Дар'ї Бадьор та за сприяння кінокритика Сергія Васильєва та кінопродюсера Дениса Іванова виступили з публічною заявою розміщеною у блозі Дьр'ї Бадьор на сайті видання Лівий берег, де заявили що виступають проти цієї ініціативи.[41][42][43][44]