Український клуб

На честь відкриття клубу 1908 року Микола Лисенко спеціально написав фортеп'янний твір «На вхідчини».

При клубі діяли літературно-драматична, музично-хорова, лекційна та бібліотечна секції, а також — читальня, більярдна, буфет.

Активну участь у діяльності клубу брали: громадсько-політичний діяч і видатний мислитель Іван Огієнко, історик мистецтва Дмитро Антонович, археолог, мистецтвознавець Микола Біляшівський, літературознавець Сергій Єфремов, письменники Олександр Олесь, Олена Пчілка, Леся Українка, Любов Яновська, актори Марія Заньковецька, Микола Садовський, театрознавець і драматург Людмила Старицька-Черняхівська, режисер Марія Старицька, педагог Софія Русова, видавець В. Бублик, хірург Мартирій Галин, нейрогістолог, перекладач Олександр Черняхівський, просвітянин, мовознавець, лексикограф Михайло Кривинюк, публіцист, літературознавець, критик Федір Матушевський та ін. У квітні 1909 р. зібрання відвідав Іван Франко, неодноразово бували тут письменники Михайло Коцюбинський, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний.

У клубі влаштовувалися свята пам'яті Т. Шевченка, читання лекцій і рефератів. На його сцені виступали Микола Садовський і артисти його театру, артисти театру Соловцова, студенти старших курсів Музично-драматичної школи М. Лисенка, музиканти київських симфонічного та оперного оркестрів. Щоп'ятниці тут відбувалися літературні, щосуботи і щонеділі — музично-хорові вечори. Організовувалися концерти й літературні ранки для дітей, діяв молодіжний спортивний гурток. Статистика клубних відвідин свідчить про те, що популярність цих зібрань серед киян постійно зростала: 1909 р. — 2,5 тис. відвідувачів, 1911 р. — 13,5 тис.

1911 р. було утворено художньо-етнографічну комісію, яка ухвалила оформити одну з кімнат будинку в українському національному стилі, щоб використати її як приклад побутової етнографії.

Діяльність національного клубу викликала невдоволення з боку влади. У жовтні 1912 р. його діячів було звинувачено у пропаганді заборонених видань, клуб закрито. Українська громадськість зуміла продовжити його діяльність під іншою назвою — клуб «Родина».

В «Українському клубі», клубі «Родина» та «Київському громадському зібранні» (вул. Володимирська, 45) влаштовувалися публічні зібрання, на яких виголошувалися реферати і доповіді з української історії та культури.

1921 р. товариство увійшло до складу ВУАН. Містилося в різні роки за адресами: вул. Володимирська, 28; вул. Ярославів Вал, 36; вул. Десятинна, 9.

Від моменту створення Клубу тут діяв осередок Товариства українських поступовців (ТУП), організований 1908 р. на основі Української демократично-радикальної партії (УДРП; заснована 1905 р., самоліквідувалася 1907 р.). Головним напрямом діяльності Товариство визначало розвиток української культури, освіти. Члени партії були активними діячами Українського наукового товариства, інших громадських науково-просвітницьких об'єднань. 3 — 7 березня 1917 р. у клубі «Родина» відбулися збори українських партій та організацій, скликані з ініціативи ТУПу у зв'язку з революційними подіями у Петрограді. Саме на них народилася ідея Української Центральної Ради як головного представницького центру українського руху. В останній день зборів головою УЦР було обрано Михайла Грушевського (перебував тоді у Москві), заступниками — Дмитра Антоновича, Дмитра Дорошенка, Федора Крижанівського. Згодом УЦР працювала у Педагогічному музеї (вул. Володимирська, 57), де в березні 1917 р. проходив з'їзд ТУПу. На ньому було відроджено УДРП, провід якої працював у приміщенні клубу до червня 1917 р. За цей період партію було відновлено і перейменовано на Українську партію соціалістів-федералістів (УПСФ). До керівництва УДРП входили Сергій Єфремов (голова), А. В'язлов, Д. Дорошенко, М. Левицький, Д. Лотоцький, Ф. Матушевський, А. Ніковський, В. Прокопович, О. Саліковський, М. Славинський, Л. Старицька-Черняхівська, П. Стебницький, П. Чижевський, С. Шелухін, І. Шраг, О. Шульгин.

(За матеріалами «Зводу пам'яток історії і культури України»)

Роботу Українського клубу як творчого об'єднання поновлено восени 2002 року. Установче зібрання відбулось 2 грудня 2002 року у приміщенні НСПУ, вул. Банкова, 2.

З вересня 2005 року засідання Українського клубу у щотижневому режимі відбуваються у конференц-залі Міжнародного Центру національного відродження імені Степана Бандери на Ярославім Валу, 9 у Києві. З 22 січня 2007 року засідання Українського клубу відбуваються у форматі круглих столів двічі на тиждень.

Зараз засідання клубу відбуваються щопонеділка о 15:00 за адресою Київ, вул. Є. Коновальця, 11.

Раз на місяць в одну із субот о 12:00 під головуванням Тетяни Іванчук у Музеї Миколи Лисенка (вул. Саксаганського, 95) відбувається ЛІТФОРУМ, що збирає письменників і музикантів.